Доступне житло
Програма будівництва доступного житла, як розраховують в уряді, діятиме вісім років – до 2017-го. На втілення таких планів знадобиться (якщо не брати до уваги інфляцію) 88 із половиною мільярдів гривень. «Програмою передбачено збудувати більше 265 тисяч квартир або близько 17 мільйонів квадратних метрів житла», - розповіла Надія Петруняк, радник Міністра регіонального розвитку і будівництва України.
Ці плани уряду стосуються доступного житла, а не соціального. Під доступним мається на увазі недороге житло, а під соціальним – те, що дають людям видають безкоштовно. Соціальне житло – прерогатива муніципальних органів влади. А будівництво доступного – завдання уряду. І щоб його виконання було успішним, варто краще стимулювати таке будівництво, зауважує голова правління Спілки консультантів з нерухомості Олександр Бондаренко. «Верховна Рада, уряд, мають ініціювати ухвалення таких законів, указів та рішень, які б стимулювали будівництво доступного житла. Для того, щоб зробити для багатьох громадян України житло доступним, треба, по-перше, будувати багато, а по-друге, будувати дешево. Це має бути ціла низка заходів, щоб і будівельникам працювати було вигідно, і людям, що купуватимуть це житло».
Соціальне житло
За законом, в Україні є категорії населення, які мають бути забезпечені навіть не доступним (дешевим), а соціальним (безкоштовним) житлом. Це, зокрема, звільнені із ув’язнення, інваліди, військовослужбовці, звільнені у запас, багатодітні сім’ї, випускники дитячих будинків... Як розповіла Світлана Пелюченко, директор інтернату для дітей сиріт у Києві, випускникам цього закладу житло дають. Але часто цих дітей або дурять, або пропонують погані умови. «Спершу давали однокімнатні квартири. А останні два роки стали давати комунальну квартиру для дітей-сиріт (із окремими кімнатами для сиріт). Цих дітей примушували приватизувати квартири й продавати. Як би ми їх не попереджали, проте є такі сумні випадки. Тим більше, якщо дитина є розумово відсталою і легко піддається впливу. Тому ми пропонували, щоб давали соціальне житло без права приватизації – просто, щоб у дитини було це житло».
Киянка Тетяна, мати чотирьох дітей, чотири роки стоїть у черзі на квартиру. Серед багатодітних родин, які чекають на покращення своїх житлових умов, сім’я Тетяни - шістсот сорок друга, і упродовж трьох років черга не зрушила з місця. «На одну особу в сім’ї повинно припадати не більше семи метрів площі – тоді ставлять на чергу. Якщо 7 метрів і 10 сантиметрів – то вже не беруть. Не знаю, коли ми отримаємо ту квартиру. Колись була хороша програма – багатодітним сім’ям давали безпроцентний кредит на житло. Останні 2 роки вона не діє».
За Радянського Союзу, коли нерухомість не була предметом купівлі-продажу, все житло вважалося соціальним, зазначає архітектор Микола Жариков. Тоді лише у Києві будували 1, 5 мільйона квадратних метрів житла в рік, зараз не зводиться і десята частина від цієї кількості. «Соціальним вважається житло скромних розмірів у віддалених районах. Оздоблення у таких квартирах також мінімальне. Користуються старими радянськими нормами: стеля – 2 з половиною метри, кухня мінімум 9 квадратних метрів».
Спроба побудувати за державний кошт квартири і роздати їх – це популістський крок, упевнений заступник глава парламентського комітету з питань будівництва Валерій Баранов. «Треба було планувати кредитні довгострокові програми для певних категорій громадян. Держава б могла щось компенсувати, певні відсотки, якусь частину заплатити, якщо є гроші. Але ж звідки грошам взятися», – говорить він.
Теорія і практика
Програми будівництва соціального житла в Україні (при всій їхній теоретичній привабливості) в умовах економічної кризи успішно втілити можна хіба що на папері. Про це говорить голова правління Спілки консультантів з нерухомості Олександр Бондаренко. «Не думаю, що держава зараз в змозі це робити в умовах кризи, політики тут у цих заявах більше, ніж економіки. Зараз поки держава не вийде з кризи, це питання не буде вирішуватися. Але для того, щоб після кризи воно вирішувалося, потрібно вирішити ще й земельне питання».
Визначення понять «соціальне житло» і «доступне житло» в Україні є досить розмитим, вважає Тарас Лилик, директор департаменту Будівельної палати України. У західних країнах соціальне житло незаможним людям надають лише в оренду за символічну плату. В Україні такого немає. «У нас взагалі майже не будують. Є єдиний механізм, коли будується спочатку на комерційних основах будинок, а потім на договірних основах 10-15-20% квартир забирають у забудовника. Це і називають фондом соціального житла».
Ідея будівництва дешевого житла є хорошою, але втілити її дуже складно, стверджують фахівці ринку нерухомості. Крім великих грошей, яких у держави немає, потрібне також бажання місцевих чиновників. А вони не хочуть змін і не згодні відмовитися від коштів, які їм приносить роздача землі під будівництво комерційного житла.