Розслідування щодо Іраку у Британії: причини і можливі наслідки
Лондон – У Великій Британії незалежна комісія з листопада минулого року проводить призначене урядом країни розслідування війни в Іраку. Британія приєдналася до американського вторгнення до Іраку 2003 року. Минулого і цього тижня розслідування привертає підвищений інтерес у світі через те, що поспіль заслуховуються свідчення кілька високопоставлених осіб, причетних до ухвалення рішень щодо війни.
Іракське розслідування оголосив 15 червня минулого року прем’єр-міністр Великої Британії Ґордон Браун. Початково ідеєю було розглянути роль, яку відіграла країна у війні, і було заявлено, що слухання будуть закритими. Проте цей план щодо закритого режиму викликав таку широку критику, що пізніше його було змінено, й опитування свідків нині транслюються напряму.
Браун, який щойно перед тим пережив один із найбільших скандалів в історії британського парламентаризму, пов’язаний із нецільовими видатками депутатів, і змушений був зробити серйозні перестановки в уряді, заявив, що «жодні британські документи і британські свідки не залишаться за межами повноважень розслідування».
Британський оглядач Марк Ковелл вважає, що розслідування було призначено саме тепер невипадково: «Ідея провести це розслідування саме у цей час полягає в тому, аби засвоїти уроки окупації. Військова місія Британії в Іраку торік закінчилася, тож розслідування має зробити висновки щодо всього періоду британського втручання. Частково ж розслідування стало компромісом між різними фракціями у панівній Лейбористській партії торік, коли лідерство Ґордона Брауна у ній стояло під сумнівом».
Розслідування вивчає події навколо Іраку із середини 2001-го до липня 2009 року. Розглядаються події, що передували конфліктові, сама збройна акція та наслідки, аби визначити, як ухвалювалися політичні рішення, що саме сталося, і зробити висновки на випадок повторення ситуації в майбутньому, щоб майбутні уряди на підставі цього діяли у найвищих інтересах країни.
Проте розслідування викликало й деякі політичні суперечності. Опозиція звинувачувала уряд у намаганні вигородити уряд, на підставі того, що склад комісії виглядав занадто лояльним. Критикують розслідування й антивоєнні та лівацькі організації. Зокрема, звертають увагу на те, що в складі комісії нема жодного правника, один із членів відомий тим, що написав промову для колишнього прем’єра Тоні Блера, в якій виправдовувалася війна, а очолює комісію колишній радник британських розвідувальних служб.
Звинувачення проти уряду
Опоненти звинувачують тодішній уряд, багато членів якого і далі на ключових посадах в кабінеті або є депутатами парламенту, що його рішення підтримати війну було незаконним і невиправданим. Але урядовці, які вже викликалися, а також їхні радники кажуть розслідуванню, що єдиною причиною для рішення воювати була розвідувальна інформація, яка давала, на їхню думку, незаперечні докази наявності в Саддама Хусейна зброї масового знищення. Через це, начебто, було ухвалено підтримати вторгнення без наявності другої резолюції щодо цього Ради Безпеки ООН.
На цьому тижні сталася найперша сенсація: колишній юридичний радник міністерства закордонних справ Майкл Вуд розповів комісії, що попереджав тодішнього міністра закордонних справ Джака Стро, що війна без другої резолюції Ради Безпеки була б протизаконною. Але міністр знехтував цією порадою.
Розслідування, як очікується, триватиме ще понад півроку, а у п’ятницю перед комісією постане колишній прем’єр Тоні Блер.