30 тисяч калушан вважають, що живуть у зоні надзвичайної екологічної ситуації. І підтвердили це на місцевому референдумі, що відбувся одночасно з першим туром президентських виборів. Сподіваються, що їхнє рішення сьогодні підтримає РНБО. Це дасть можливість отримати з Державного бюджету кошти на ліквідацію проблем, що залишились у спадок від калійного виробництва ВАТ «Оріана».
Ймовірність техногенної катастрофи – від Карпат до Чорного моря Огляд екологічних об'єктів
У місті є кілька провалів в землі на місці відпрацьованих шахт, у зоні просідання опинилося кілька сотень людських осель і два десятки промислових споруд. Хвостосховища з хімічними відходами переповнені, тут зібралося до 17 млн. кубометрів хімічних відходів. В будь-який момент можливий прорив дамби, що призведе до засолення ґрунтів і води.
Уже в багатьох криницях вода солена, солевідвали добираються до водозаборів. Інтенсивно і неконтрольовано самозатоплюється Домбровський кар’єр. Калушанам страшно, чи не підуть будинки під землю, їм не хочеться пити воду з хімічними домішками.
Тут єдиний в Європі полігон токсичних відходів, де зберігається 11 тисяч тонн гексахлорбензолу (речовини першого класу небезпеки).
Ситуація у Калуші загрожує техногенною катастрофою також для інших областей, тоді в зоні хімічного зараження можуть опинитися до 10 мільйонів українців.
«Є загроза прориву в річку Сівка, до якої 150 метрів. Та сама ситуація щодо дамби хвостосховища № 2. Це все рано чи пізно може поплисти в кар’єр, звідти в Лімницю, звідки в Дністер. Будемо мати фактично міжнародні неприємності», – каже заступник начальника обласного управління охорони навколишнього природного середовища Василь Головчак.
Безгосподарність як причина проблем Такі екологічні проблеми місто хіміків отримало від колишнього калійного виробництва ВАТ «Оріана». Тоді процес був збалансованим: руду видобували, а відходами заповнювали вироблені шахтні порожнини. Ще не завершена процедура економічного оздоровлення підприємства. Тож ці проблеми вирішувати нікому і нема за що. Безгосподарність – чи не основна причина екологічних проблем. Президент Віктор Ющенко, оглядаючи у Калуші кар’єр, хвостосховища, солевідвали, назвав місто міною уповільненої дії.
«Ми не маємо права ризикувати здоров’ям і життям людей, мешканців Калуша і тих мільйонів українців, життя яких сьогодні залежить від того, наскільки ефективно будуть поборені ці екологічні виклики. Очевидно, що ці питання давно вже переросли проблему органу самоврядування місцевої влади і повинні стати предметом швидкої реакції центральної влади», – наголосив Віктор Ющенко.
Щоб Київ почув – провели референдумМісцевий референдум про надання місту статусу території надзвичайної екологічної ситуації, за словами міського голови Ігоря Насалика, був останнім механізмом, щоб законодавчо достукатися до центральної влади. Всі попередні звернення калушан до Києва були безрезультатні.
На проведення тут першочергових робіт місто потребує близько 3,5 мільярдів гривень – майже як бюджет області. За словами голови обласної держадміністрації Миколи Палійчука, є інвестори, які готові вкладати кошти у калуські підприємства. Та поки не будуть вирішені майнові питання, не поспішатимуть це робити.
Якщо РНБО сьогодні визначиться зі статусом міста як території екологічного лиха, то рішення про фінансування робіт ухвалять, не чекаючи ухвалення Держбюджету-2010.