ЄС підтримав план боротьби з «заразною хворобою» грецької економіки

Європейська комісія схвалила сьогодні план уряду Греції, що має зменшити майже 13-відсотковий бюджетний дефіцит цієї країни, більш як учетверо вищий від припустимих у зоні євро 3 відсотків від валового внутрішнього продукту, а відтак і зменшити борг держави, що його майже 300 мільярдів євро перевищують весь грецький ВВП.

Комісар ЄС із економічних і монетарних питань Хоакін Альмунія заявив, що Єврокомісія підтримує програму Греції. «Ми висловлюємо довіру владі Греції і підтримуємо її у втіленні її власної програми. Але водночас ми знаємо, і ці аргументи відображені в нашому аналізі, що втілення цієї програми буде непросте», – сказав він. При цьому, за словами єврокомісара, ця програма здійсненна за її цілями й термінами.

Програму виходу Греції з бюджетної кризи, яка має повернути бюджетний дефіцит у межі дозволених 3 відсотків від ВВП вже до 2012 року, уточнену і ще суворішу, ніж пропонували раніше, оголосив учора прем’єр-міністр країни Йоргос Папандреу. Серед заходів – замороження зарплат у державному секторі, підвищення пенсійного віку чи підвищення цін на пальне.

Та водночас Єврокомісія попередила, що виконання цього плану буде під її пильним наглядом. А ще проти грецької влади почнуть передбачені процедури, аж до притягнення до Європейського суду, через те, що уряд Греції «не виконав свого обов’язку подавати надійну бюджетну статистику».

Попередній уряд країни твердив, що бюджетний дефіцит у Греції становив минулого року 3,5 відсотки, аж доки нинішній уряд соціалістів, що прийшов до влади після жовтневих виборів, не викрив справжнє число – майже 13 відсотків.

Греція не одна, стабільність євро під загрозою

Становище Греції найтяжче, але вона не сама – серед країн єврозони лише ненабагато краще ведеться нині і невеликим за обсягами економіки Португалії й Ірландії, і значно серйознішим гравцям Італії й Іспанії. Бюджетні дефіцити цих країн – від понад 9 до майже 12 відсотків.

Аналітик із питань глобальної стратегії лондонського офісу інвестиційної компанії «ВТБ Капітал» Ніл МакКіннон застерігає, що проблеми Греції можуть перекинутися й на інших. «Існує дуже реальна загроза, що «зараза» пошириться й на інші країни єврозони, такі, як Іспанію й Португалію, що зазнають схожих труднощів із обсягами своїх бюджетних дефіцитів», – каже він.

Важке становище кількох країн єврозони породжує серед зовнішніх інвесторів нові побоювання, каже головний економіст лондонського Центру європейських реформ Саймон Тілфорд. «Існує ризик, що Греція може дійти й до дефолту щодо її суверенного боргу, і, думаю, цей ризик дуже реальний. А тоді важко сказати, що може статися», – вважає аналітик.

Усе це серйозно впливає на стабільність спільної європейської валюти, яка останніми тижнями помітно впала щодо інших валют. Оголошення такого дефолту, тобто нездатності країни здійснювати виплати за її урядовими облігаціями, стало б великим викликом для єврозони і далі підірвало б позиції євро, кажуть фахівці.