Киянин Володимир був дуже лаконічним. Президентська кампанія? «Це все цирк, це все шоу. Гарне, сплановане шоу...».
Наша багаторічна слухачка з Полтавщини Раїса Кар’юк, схоже, сприймає все значно серйозніше і глибше. Ця немолода вже жінка розчарована усім: і перебігом кампанії, і тим, хто залишився у фіналі.
«Байдужість! Ось що погано»
«Щодо цієї кампанії, то вона була якоюсь млявою, немає боротьби, – каже пані Кар’юк. – Люди, ні за що не відповідаючи, просто йшли на вибори. Комуністи йшли на вибори, бо в них «вместо сердца – пламенный мотор», їм легко голосувати, їх поєднують спільні думки. А в нас – роз’єднані всі демократи. Одним подобається сила, іншим – розум. А де сила є, там розуму не потрібно. Мабуть, так воно і є... Ще таких виборів я не пам’ятаю. Байдужість! Ось що погано. Можливо, навіть найгірше! Наша молодь не переконалася, що їй треба йти голосувати за когось. Молодь у нас не голосує і не обирається, їй «до фені» все і «пофіг», пивом заливається...».
І на прощання Раїса Кар’юк зауважила: «Я в розпачі. Як жити далі? Мене заспокоюють розумніші від мене, вони кажуть, що життя на цьому не закінчується, ще будуть вибори до парламенту... Мені прикро, що є ще дуже багато людей, які не думають про Україну, а про нинішній день...».
Народний депутат України 3-го, 4-го і 5-го скликань Борис Беспалий частково поділяє песимізм нашої слухачки з Миргорода. Він так і каже: «Перше враження від цієї президентської кампанії, що вона була песимістичною. Очі мільйонів виборців, як на мене, не світилися великою надією, швидше, розчаруванням. Чергові вибори, голосувати треба, люди прийшли, але ентузіазму минулих років не відчувалося».
«Ця кампанія незрівнянно краща»
До пана Беспалого ми ще повернемося, а спершу – кілька думок відомого київського політолога Сергія Тарана. Він не поділяє ні песимізму, ні якогось особливого розчарування з приводу президентської кампанії. У будь-якому випадку, каже він, вона була незрівнянно кращою, ніж попередня.
«Нинішні вибори – звичайні, між кількома кандидатами, а попередні президентські вибори не були виборами між двома кандидатами. Це, по суті, був цивілізаційний вибір українців. Зараз цього драматизму немає.У кожному разі, до другого туру. До того ж, усе відбувається в умовах інформаційного плюралізму, що, знову ж таки, і близько не можна було сказати про минулу кампанію. Це є позитиви», – каже Таран.
Негатив? Відсутність програм
Чи були негативи? Так, були, продовжує політолог: «Негативи в тому, що нинішня кампанія не стала боротьбою смислів, програм і ідей. Це була боротьба особистостей. І якщо порівнювати це з західними країнами, то не те, що в Україні не було справжніх програм і боротьби цих програм, – не було самих програм».
Відсутність програм у кандидатів у депутати дивує і навіть ображає киянку Ірину: «Крім того, що ця кампанія була дуже нав’язливою щодо нас, ми не познайомилися з програмами кандидатів. Це були самі гасла. А гасел ми вже маємо повні вуха. У демократичніших країнах такі програми обов’язково пропонують. Здається, наші кандидата просто не поважають нас. Зрештою, вони вирішують свої проблеми, а не проблеми громадян. Я не можу навіть сказати про рівень розвитку країни. Ми можемо лаяти старі часи, але вибачте, ми час від часу, раз на кілька років, могли дізнатися про рівень розвитку галузей промисловості...».
«Бруд? Я б волів сказати інакше...»
А що стосовно бруду, про який напередодні виборів так багато говорили? – запитало Радіо Свобода політолога Сергія Тарана.
Про бруд він волів не говорити: «Я б так сказав: ця кампанія була відносно демократичною, відносно прозорою, але низькою за якістю, якщо говорити про ті смисли, які демонстрували кандидати».
А висновок політолога Тарана взагалі звучить дуже оптимістично: «Україна зробила дуже потужний крок уперед. У будь-якому разі, буде передана влада, що теж є показником демократії».
Але при цьому він робить одне зауваження: якість української демократії ще потребує вдосконалення.
Думка політолога цілковито збіглася з тим, що ми почули від киянина Петра: «На цих виборах проявилися демократичніші напрями, ніж минулого разу, але, все ж, не вистачає тієї демократичності, до якої ми мали йти після 2004 року».
«Боротьба кандидатів перейшла під ковдру»
Та повернімось до розмови з нардепом 3-5 скликань Борисом Беспалим. Він вважає, що чи то через погоду, чи епідемію, нинішня президентська кампанія була відносно мирною, не було багато масових акцій.
«Швидше, була така словесна війна, верхівкова – між кандидатами та їхніми штабами. Люди її, швидше, не сприймали», – каже політик.
Втім, Беспалого засмучує інше. Після першого туру боротьба кандидатів на посаду Президента перейшла під ковдру.
«І свідчення цього – останнє засідання парламенту, ухвалення закону про зміни щодо виборів Президента. Тобто, закладаються підвалини для продовження протистояння тих самих виборчих комісій», – каже Беспалий.
Адмінресурс практично зник
Разом з тим, Беспалого тішить, що на нинішніх президентських виборах «адміністративний ресурс (а так у нас звикли називати брутальне зловживання владою) маловідчутний, він розпорошений територіально по різних гілках. Зате є конкуренція – відкрита, публічна. І це є позитив, бо люди можуть визначатися вільно. Іншими словами, такого однозначного адміністративного тиску, як до цього звикли в Україні, цього разу нема».
І ще таке зауваження колишнього народного депутата: «З точки зору політичної технології, на мій погляд, ця кампанія була просто нецікавою. Ні своїми якимось ідеями, ні способом їхнього донесення до людей. Але це вже остання справа – цікава кампанія чи ні. Головне, щоб вона була здатна забезпечити вільний вибір громадян на чесних виборах. Я думаю, що результат першого туру об’єктивний. Зараз завдання суспільства – забезпечити вільне волевиявлення під час другого туру. Як люди проголосують, так і має бути відображено в офіційних результатах. Бо ми пам’ятаємо, що 5 років тому було не зовсім так».