У 2010 році розпочнеться певне оздоровлення української економіки: збільшуватимуть експорт металургійна та хімічна галузі, об’єднуватимуть капітали банки, попит на українські цінні папери збільшиться, а економіка держави покаже зростання на 2 – 4 %, прогнозує виконавчий директор фонду Блейзера в Україні Олег Устенко. На його думку, новий глава держави може використати таку ситуацію для економічних реформ. Але почати свою роботу на посаді він буде змушений з пошуку нових кредитів.
«Складнощі з надходженнями від податків, складнощі з бюджетом так чи інакше змусять нового українського президента, хто б ним не став, звертатися не лише до МВФ, який, до речі, продовжить роботу в Україні. Виникне потреба виходу на міжнародні ринки для позичання грошей. У другому та четвертому кварталах цього року ми побачимо українських урядовців на міжнародних ринках Лондона і Нью-Йорка, які намагатимуться позичити півмільярда – мільярд доларів, бо ці кошти будуть катастрофічно потрібні», – пояснює Олег Устенко.
Він не виключає, що податковий дефіцит в Україні збільшиться до 10% ВВП, тож вона проситиме позики в тому числі й у Росії. Головне, на думку експерта, щоби ці кошти не були проїденими, а надійшли в реальний сектор економіки.
Бюджет «на трьох»: соціальна сфера, банки, інвестиції
Хоча повністю уникнути «проїдання» кредитів не вдасться, вважає економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь: «Навіть коли бюджет ухвалять, то збереження рівня соціальних стандартів, які Верховна Рада підвищила наприкінці 2009 року, змусить владу шукати додаткових коштів для покриття бюджету».
В цій ситуації найкраще розподілити обмеженні бюджетні ресурси порівну на три напрямки: соціальні гарантії, підтримку банків та державні інвестиції, переконаний директор бюро економічних і соціальних технологій Валерій Гладкий. Для цього, пояснює експерт, команда нового президента має піти на непопулярні кроки – найвищі пенсії та соціальні виплати зменшити, і паралельно – підвищити комунальні тарифи для населення.
Президент має працювати не так гривнею, як головою - експерт
Проте самі лише фінансові важелі будуть неефективними, а то й небезпечними, каже директор департаменту соціальних досліджень Фонду громадської безпеки Юрій Гаврилечко.
«Це міф, що дадуть грошей – і все вирішиться. Для прикладу, на новому підприємстві, яке збудують за інвестиційні кошти, хтось має працювати. Освіта має бути зорієнтована на нову систему виробничих відносин – а цього немає. Якщо майбутня президентська адміністрація не буде вирішувати проблеми в комплексі, не матиме уявлення, яке місце повинна посісти Україна у світовому розподілі праці, то не треба жодних революцій: тут і так буде хаос», – каже Юрій Гаврилечко.
Якщо ж все залишиться як є, то за прогнозом експерта державний борг катастрофічно збільшуватиметься за рахунок боргів «Нафтогазу», перерозподіл бюджету призведе до дефолту окремих міст і техногенних катастроф, а закордонні інвестиції принесуть мало користі: Росія та Китай викуповуватимуть металургійні та хімічні заводи й консервуватимуть їх, аби усунути конкурента для своїх виробництв.
За прогнозами експертів, за умови зваженої економічної політики нової президентської адміністрації можна говорити про початок виходу України з кризи в 2011 році. Але на їхнє переконання, щоб не допустити в майбутньому дефолту та техногенних катастроф, українська влада має негайно розпочати реформи та не боятись непопулярних рішень.