Друга державна мова – це політичне самогубство
08.02.2010
Львів – Другий тур президентських виборів провів чітку лінію між Східною та Південною частинами України з одного боку, і Західною та Центральною Україною з іншого. Виборці Львівської, Тернопільської, Івано-Франківської областей масово проголосували за Тимошенко, на Івано-Франківщині – це майже 89 відсотків, на Львівщині – на три відсотки менше. Якими можуть бути наслідки такого поділу між виборцями в державі? Як це бачать на Заході України?
Попри те, що Юлія Тимошенко під час президентської кампанії побувала у Львові та області десяток разів, їй не вдалося суттєво переконати людей прийти на дільниці. Явка виборців на Львівщині зросла у порівнянні з першим туром на півтора відсотка. 15% львів’ян проголосували за Віктора Януковича і 7% не підтримали жодного з кандидатів. На Тернопільщині за Януковича проголосували близько 8% виборців, на Івано-Франківщині – на відсоток менше. Водночас там традиційно найвища в Україні явка – 78 відсотків.
На думку соціолога Олексія Антиповича, заклик чинного Президента Віктора Ющенка не підтримати обох кандидатів мав незначний вплив на виборців. «Це є досить показовим і складним, бо треба себе заставити прийти на дільниці і висловити свій протест проти обох кандидатів, далеко не всі на це йшли», – каже він.
Розкол в Україні відчутний
Те, як розділились голоси виборців у державі між Януковичем і Тимошенко, є свідченням розколу в країні, наголошує народний депутат від БЮТ Степан Курпіль. Він вважає, що мешканці Західної України і Києва не сприймуть Януковича на посаді Президента. Він буде Президентом Східної України.
«Україна цивілізаційно відрізняється. Територіально Схід України орієнтується на Росію, а Центр і Західна Україна – на Європу. Ментальний цивілізаційний розподіл зберігається з 2004 року, коли тенденція була подібна», – зауважує пан Курпіль.
Україна колеться, але не розколеться
Протягом п’яти років президентства Віктора Ющенка галичани жили в ілюзії, закриваючи очі на усі дії помаранчевої команди і, можливо, обрання Президентом Януковича, дає підстави передумати, що поганого зробили, що Янукович прийшов до влади, говорить відомий в Україні та світі історик Ярослав Грицак. Ба більше того, історія засвідчує, що українці не можуть без ворога, бо в іншому випадку починають сваритися, а ворог їх об’єднує. Ті, хто голосував за Тимошенко отримали шанс згуртуватись, але важливо, навколо кого буде об’єднання і хто гратиме першу скрипку.
На відміну від Степана Курпіля, Ярослав Грицак переконаний, що розколу держави не буде. «Розколу не станеться, бо ми вже пережили вибори у 1991-му, 1994-му, 2004 роках, коли були ще гірші кризи, – зазначає історик. – Якби Україна мала розколотись, вона б уже розкололась раніше. Україна колеться, але не розколюється. Біда в тім, що майже всі українські політики розуміють друге, але ніхто не хоче щоб припинилась криза, тоді б потрібно було йти на компроміси і переговори, але щодо стратегічних питань».
Україна сильніша від Януковича
Масове невдоволення мешканців Західної України можливе лише в разі запровадження другої державної мови. І це тоді б стало кроком до розколу країни. Саме заяви Януковича щодо російської мови спонукали виборців Львівщини, Тернопільщини та Івано-Франківщини так масово голосувати за Тимошенко.
Віктор Янукович на посаді Президента не змінюватиме різко курсу держави, вважає професор Ярослав Грицак.
«Це було б політичним самовбивством. Він не має переконливої перемоги, не здобув значної більшості. А переміг меншістю, політично немає на кого опертись. А заявляючи лозунг про запровадження другої мови, він перериває шлях для багатьох потрібних йому політичних союзів. Політично тоді опиняється в меншості», – сказав історик в інтерв’ю Радіо Свобода.
У цій ситуації спрацює інстинкт самозбереження, припускає Ярослав Грицак і застерігає виборців Тимошенко від депресії.