13 лютого 2012, Київ 23:08

Політика

Чиї права має захищати Хартія регіональних мов?

Гості: народні депутати Сергій Власенко і Вадим Колесніченко

Вадим Колесніченко, Сергій Власенко
РОЗМІР ШРИФТУ - +
(Скорочена версія. Повну версію «Вашої Свободи» слухайте в аудіозапису)

Ірина Штогрін: Партія регіонів вважає, що Україна не дотримується Хартії регіональних мов, найперше щодо російської мови.

Натомість протилежна позиція полягає у тому, що російська мова безперешкодно функціонує в Україні, і насправді українська мова, щодо якої Хартія регіональних мов передбачає безперешкодне поширення як державної мови, зазнає утисків на території компактного проживання російськомовного населення.

Давайте по пунктах побачимо, що порушується, а що не порушується?


Вадим Колесніченко: Конкретно – це доповідь про невиконання Україною Хартії регіональних мов та мов меншин у Раді Європи на 120 сторінках. Це перше.

Друге. Партія регіонів вважає, що не виконується хартія не щодо російської мови, а щодо 14 мов, які є, у відповідності до рішення ВРУ, регіональними.

І третє. На жаль, закон про ратифікацію хартії недолугий, тому що він тільки загальнополітичні принципи ратифікував, а от конкретні питання і зобов’язання, які має на себе Україна як держава, на жаль, не ратифіковані.

Тому у нас розмова буде така: взагалі і неконкретна.

- Пане Колесінченко, все ж виберіть один з основних пунктів, які Ви хотіли б позначити сьогодні.

Вадим Колесніченко:
Самий головний пункт – це про те, що регіональна мова (нарешті, я вважаю, буде розповідь фахівців) – це не мова, яка помирає, як там хотіли представники чи НУНС, чи БЮТ сказати, це мови регіонального поширення. Вони не повинні бути тільки для тих держав, де цієї мови раніше не було.

Я Вам можу привести приклад щодо української мови.

- Зачекайте. Ви стверджуєте, що у хартії не йдеться про мови, які знаходяться на межі відмирання.

Вадим Колесніченко:
Я Вам доповідь.

Вадим Колесніченко
У відповідності з офіційними даними, в Румунії українська мова визнана як така, що є регіональною. В Румунії німецька мова, яка має 100 мільйонів носіїв, визнана як регіональна. В Угорщині німецька визнана як регіональна. В Словаччині українська мова як регіональна. В Сербії українська мова як регіональна.

В нас що, вимирає німецька мова, яка має 100 мільйонів носіїв? Чи вимирає українська мова…?

- Ми говоримо про Україну.

Вадим Колесніченко:
А я говорю по європейські засади, відношення до людини .
Хартія діє не у повному обсязі у нас, лише у тих позиціях, які ратифіковані.

Сергій Власенко: Якщо ми ведемо юридичну дискусію, то відповідно до статті 2 Закону України «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов та мов меншин» (саме так офіційно називається цей документ), ця хартія розповсюджується не на 14, пане Вадиме, а на 13 мов. Так що будьте абсолютно коректними.

По-друге, відповідно до статей 3 і 4 цього ж закону, абсолютно чітко визначені юридичні межі, на які Україна погодилася, ратифікуючи цю хартію. Тобто, хартія діє не у повному обсязі у нас, а діє лише у тих позиціях, які ратифіковані вище зазначеним законом.

Він, до речі, був у нас ратифікований 15 травня 2003 року, ще за президентства Леоніда Кучми, якого не можна назвати аж таким симпатиком і просувачем інтересів українізації в Україні.

До речі, є ще такий дуже цікавий 5 пункт, який говорить про те, що при застосуванні положень хартії заходи, спрямовані на утвердження української мови як державної, а також її розвиток і функціонування у всіх сферах суспільного життя і на всій території України, не вважаються такими, що перешкоджають чи створюють загрозу збереженню або розвитку мов, на які, відповідно до статті 2 цього закону, поширюється положення хартії.

Тобто, законодавець чітко встановив пріоритет державної мови в Україні і розвиток та застосування державної мови (і це чітко визначив законодавець), що не є перешкодою для розвитку і застосування хартії, відповідно до тих мов, які є мовами меншин.

- Але щодо аргументу, який навів пан Колесніченко, що у хартії не йдеться про мови, які знаходяться на межі відмирання.

Сергій Власенко:
В хартії йдеться (це абсолютно чітко випливає з тексту самої хартії) про мови, які розповсюджені на тих територіях, на яких компактно проживають особи, які цими мовами володіють і хочуть ці мови застосовувати.

Сергій Власенко
Звичайно ж, мова йде не про вимираючі мови, бо і білоруська, і болгарська, і гагаузька, і грецька, і інші мови, які є мовами меншин, не є вимираючими. Так само як і російська мова – вона не є вимираючою.

Але мова йде про інше. Мова йде про те, що на території України компактно проживають носії цих мов, які мають бажання цими мовами спілкуватися, які мають бажання цими мовами навчати дітей. І хартія захищає саме права цих людей.

Але я ще раз підкреслюю: хартія захищає їх права у той спосіб, у який це хартією передбачено в тій частині, в якій хартія ратифікована Україною. Тобто, мова не йде про те, що у будь-який спосіб захисту ми обираємо.

- Пане Чубаров, в якій площині існує ця проблема? Порушується чи не порушується Хартія регіональних мов щодо кримськотатарського народу? І чи є проблема загрози для російської мови? Чи є загрози для української мови?

Рефат Чубаров:
В преамбулі хартії дуже чітко сказано про те, що мова йде про охорону історичних регіональних мов або мов меншин Європи, деякі з яких знаходяться під загрозою відмирання.

І не дуже вірно тут було сказано про те, що ми законом України про ратифікацію цієї хартії визначили ті 13 мов, які можна віднести до предмету цієї хартії щодо застосування саме в Україні. Це перше.

По-друге, я хотів би сказати про те, що дійсно хартія захищає права національних меншин України, корінних народів щодо своїх мов. Але хочу дуже чітко сказати, що майже на цьому рівні, як ми ратифікували хартію, ми її, на великий жаль, не виконуємо. Це я можу сказати дуже чітко щодо кримськотатарської мови.

- У яких пунктах, будь ласка.
Наша мета єдина – відновляючи свою мову, завдання всім знати державну мову.

Рефат Чубаров:
На сьогодні ми маємо тільки 14 шкіл, які називаються «школи з кримськотатарською мовою навчання». Але в цих школах ми маємо забезпечення підручниками і посібниками тільки з 1 по 4 класи. Інші предмети просто ненаписані, їх немає, цих підручників.

Можливо, ситуація з кримськотатарською мовою десь виключна, оскільки за часи радянської влади 50 років ми не мали школи – вона була заборонена.

Рефат Чубаров
Але хочу сказати щодо середньої освіти, щодо того пункту, що стосується вищої освіти, щодо деяких предметів у вищій школі щодо регіональних мов, скажемо, зокрема щодо підготовки вчителів для шкіл з різними мовами навчання і в деяких частинах щодо ЗМІ, деякі виключені вимоги щодо розповсюдження тієї чи іншої мови, воно унеможливлює створення не державних ЗМІ. Я маю на увазі в першу чергу електронні.

Я хочу завершити ось чим. Все-таки хартія – це великий прорив для України майже на цьому рівні, як вона ратифікована. Для нас сьогодні головне не протиставляючи рідні мови чи мови національних меншин, корінних народів державній мові, нам треба так цю хартію зреалізувати, щоб особливо ми… Я кажу щодо кримськотатарської школи, щодо кримськотатарської мови.

Наша мета єдина – відновляючи свою мову, завдання всім знати державну мову і мати можливість її використовувати на тому ж рівні, як і свою рідну мову.

- Чи є серед тих 13 мов мова, щодо якої, на Вашу думку, хартія виконує чи дотримується більшості пунктів в Україні?
На першому місці щодо виконання хартії – це російська мова, на другому українська, на третьому кримськотатарська.

Рефат Чубаров:
Якщо це до кримської ситуації, я думаю, якщо виставити перше місце, друге і третє, то на першому місці щодо виконання хартії – це російська мова, на другому українська, на третьому кримськотатарська.

Вадим Колесніченко: В першій частині з Рефатом можу погодитися, а в другій ні. Тому що я нагадую, що, на жаль, Україна ратифікувала тільки загальнополітичні положення цієї хартії. Розділи щодо освіти, щодо судової системи, щодо ЗМІ не ратифікувала. Ось чому ми внесли проект закону про ратифікацію цієї хартії в новій редакції...

Неможливо цілим документом захищати ту чи іншу царину права. Ці питання, мовні, захищаються цілим комплексом міжнародних документів.

Сергій Власенко: Дозвольте не погодитися з паном Вадимом, оскільки хартія ратифікована у всіх тих позиціях, про які він говорив. Зокрема і щодо ЗМІ. Ратифікована. І щодо застосування мов меншин під час судового слухання. Це все ратифіковано.

Просто, можливо, воно не ратифіковано так, як би Вам особисто хотілося. Але це вже інше питання…

- Пане Колесніченко, чи ця нова більшість, яка, мабуть, буде, новий уряд, який буде сформований, і президент Віктор Янукович справді докладуть зусиль, на Вашу думку, для реалізації Хартії регіональних мов щодо усіх національних меншин?

Вадим Колесніченко:
Безумовно.

Я нагадаю, що зараз готується велика угода між Україною і Радою Європи, тому що наш угода про співпрацю вже…

Так от, представники Партії регіонів домоглися того, що в цій угоді є спеціальний розділ і преамбула, присвячені мовним питанням і питанням захисту прав людини.

Якщо ми хочемо в Європу, ми повинні виконувати всі свої міжнародні зобов’язання. Інакше, ми там не будемо…

(Скорочена версія. Повну версію «Вашої Свободи» слухайте в аудіозапису)

Після ефіру:

Сергій Власенко і Вадим Колесніченко






















Лише на Свободі

Будинок Джиоєвої. Колонія Росії

Президентом стане лише той, кого схвалить Москва

Мультимедіа Я не неофіт, я просто втомився від цього хамства – Шевчук

Юрій Шевчук: «Не варто задовольнятись відповідями, написаними на парканах»

Форум закрито
Відсортувати коментарі:
Коментарі
     
від: Дмитро Місто: Київ
24.02.2010 19:22
Корінь мовної проблеми полягає у небажанні знаходити компромісні, консенсусні загальнонаціональні рішення. Насправді, проблема мовних відмінностей існує. Але вона абсолютно не є такою непереборною. Варто лише розуміти, у чому полягають справжні інтереси умовних двох груп - україно- і російсько-мовних.

Я переконаний, що ці інтереси не є взаємовиключними. Одні хочуть, аби, як мінімум, українську мову знали і поважали усі громадяни України. Україномовні екстремали прагнуть, аби усі громадяни України розмовляли українською. Російськомовні хочуть, аби їм не вказували, якою мовою вони повинні розмовляти. Російськомовні екстремали прагнуть, аби їх не змушували не те, що розмовляти, а й навіть вивчати і слухати українську мову.

Якщо не йти на поводу у екстремалів - то загальноприйнятне рішення для України очевидне, якщо керуватися сучасними європейськими підходами і прислухатися до думки експертів / вчених, які ці підходи знають - зокрема, і проекту INTAS «Мовна політика та мовна ситуація в Україні: аналіз і рекомендації» (Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2008 р.).

Це рішення - українська єдина державна плюс регіональні мови у тих регіонах, де є така потреба. Зміст детально розписаний, зокрема, у рекомендаціях проекту INTAS, але загалом його можна звести до того, що українську потрібно всім вивчати і знати, але якою мовою говорити - це справа кожного, плюс має бути забезпечено можливості для вивчення та використання регіональних мов та мов меншин. Тобто, російська як регіональна мова - це не право не знати і не вживати (якщо ти державний службовець) української. Це обов'язок знати і українську, і російську. Але цей обов'язок має бути лише для жителів тих регіонів, а не для всієї країни (як би це було у випадку двох державних мов). Тут багато нюансів, але принцип такий.

Повторюю: це не евріка. Це велосипед, який давним-давно уже був винайдений, більше того, Україна його навіть застосувала - ратифікувала Європейську хартію регіональних мов та мов меншин - але поки що дуже невдалим способом.

Повертаючись до вихідної тези: проблема актуалізується політиками, і зрозуміло, чому: бо це зручне мобілізаційне гасло для свого електорату. В умовах, коли нема реальних програм, політики використовують питання ідентичності (мови, історії, зовнішньої політики). Але якщо їм це вдається - значить, проблема все-таки існує, і заслуговує на увагу, а не на просте ігнорування, мовляв, нема такої проблеми. Так, дя Вас, можливо, нема, як і для мене - але вона є для багатьох інших наших співвітчизників. І значить, це проблема.

От тільки сумнів у мене, що Партія регіонів буде намагатися знайти компроміс... Боюся, що їхнє тлумачення Європейської хартії регіональних мов буде серйозно різнитися від європейського.

Але, у першу чергу, ганьба помаранчевим і персонально Ющенку - за нездатність і небажання зі свого боку першим запропонувати компроміс у мовному питанні. У них був історичний шанс це зробити.

від: Сергій Місто: Київ
24.02.2010 11:17
В часи коли глобальна конкуренція стає повсякденною реальністю, коли на місцевих ринках конкурують компанії з різних країн світу, наявність єдиної державної мови, відмінної від «популярних» світових мов є фактором, що дає місцевому бізнесу природні конкурентні переваги у власній країні.

Сучасний бізнес не може будуватися без потужної інформаційної складової - реклами, служб підтримки клієнтів, тощо. А все це сфери використання мови. І ті фахівці, що будуть краще володіти нею, отримають завтра на ринку праці суттєві переваги перед тими, хто обере сьогодні для навчання мову сусідньої країни.

Пропонуючи молодим українцям вчитися російською сьогодні, політики позбавляють їх у майбутньому цих конкурентних переваг, зменшуючи їхні шанси у змаганні з тими, хто вчився українською. Більш того, освіта російською штовхає молодих українців до конкуренції з росіянами, які, поза сумнівом, в більшості своєї матимуть вже згадані природні переваги.

від: alla Місто: kyiv
23.02.2010 22:14
На жаль, проблема виконання Хартії регіональних мов в Україні перевернута з ніг на голову, адже річ не йде про відстоювання прав меншин на спілкування своєю національною мовою. Річ зовсім в іншому - намаганні російською задавити українську. За сотні років поневолення Україна і так майже втратила свою мову, яку нарікали холопською. Цей тиск продовжується і зараз. Подивіться на наші політичні програми - хто їх веде і якою мовою? А наші політичні лідери? Це ж ганьба! Азаров не може не тільки вивчити державну мову, він її при нагоді паплюжить своїм "ніжегородскім" акцентом. А президент, новий, більшість виступів про славне майбутнє України проголошує іноземною мовою. Мовне питання - це питання політичне. Коли було проголошено Чехословаччину незалежною, то більшість говорила німецькою. Але політична еліта розуміла, що єдина мова - це шлях до національного самоусвідомлення. Це одна з ознак сформованої нації, без чого народ завжди буде жити під тягарем меншовартості. Мова - це шлях до самоідентифікації народу. В нашому випадку відмова від дотримання принципів єдиної державної мови неминуче буде призводити до відсутності чіткого розуміння - хто такий громадянин України, це з одного боку. А з іншого, до вічного зазирання через східний паркан, щоб випадково не позбутися "подобія" на росіянина. Політик, який відстоює Україну як державу, населену українськими громадянами, ніколи не стане влаштовувати цей ляльковий театр. Він чітко розуміє - Україна - це державна (українська) мова, це прапор, це гімн, це народ. Якщо хтось з народу цього не розуміє, то мудрий політик знайде шляхи розтлумачити цю істину, створити умови, щоб людині забажалося вивчити мову народу, на території якого він мешкає. А ті політичні вожді, які мають протилежні наміри, тільки роздмухують суперечки, щоб послабити національну ідею, а значить державу Україну.

Свобода у соціальних мережах

Facebook Радіо Свобода Twitter Радіо Свобода VKontakte Радіо Свобода Радіо Свобода на Google Plus YouTube Радіо Свобода RSS Радіо Свобода Підписка Радіо Свобода Подкаст Радіо Свобода

Актуальне фото

Активістки жіночого руху FEMEN напали на штаб-квартиру «Газпрому» в Москві. Акція протесту була направлена проти «спроб путінської банди розширити межі «Руського миру» за рахунок російського газу»

Активістки жіночого руху FEMEN напали на штаб-квартиру «Газпрому» в Москві. Акція протесту була направлена проти «спроб путінської банди розширити межі «Руського миру» за рахунок російського газу»

Більше про це

Лідери рейтингу

Світові валюти

UAH
USD
7,994
UAH
EUR
11,005
UAH
RUB
0,2569

Rates may not be current.

Популярне з інших сайтів

Погода, Новости, загрузка...