Позитиви й негативи
Сімнадцять років для українок — вік шлюбний, а не школярський. Таку норму Сімейного кодексу нагадує, як один зі своїх аргументів, ініціатор повернення «десятирічки» Анатолій Гриценко. На думку народного депутата, дванадцять років за партами у
сучасному інформаційному суспільстві – це забагато. За сучасних технологій та засобів викладання, з урахуванням високого розвитку дітей, десяти років навчання цілком достатньо, вважає Анатолій Гриценко. «Дівчатами, яким менше 18 років, народжуються десятки тисяч дітей. З іншого боку, 18 років це вік, коли людина може вже бути обрана депутатом, сама брати участь у виборчій кампанії. Наші діти не дурніші, ніж ми, і абсолютно спроможні опанувати необхідний обсяг знань за 10 років, а не сидіти на шиї у батьків до 18-19 років».
12-річну систему шкільної освіти запровадили 9 років тому і зробили це, зокрема, для того, аби полегшити навантаження на учнів, і тим самим вберегти їхнє здоров’я, каже Олена Халімон, прес-секретар міністра освіти. «Зараз п’ятиденний навчальний тиждень, а десятирічка передбачатиме повернення до шестиденного тижня, що загрожуватиме здоров’ю школярів. Крім того, понад 100 тисяч вчителів автоматично стануть безробітними», - запевняє вона.
Європейський приклад
Як розповіла Олена Халімон, ще один нюанс полягає в тому, що за умови повернення до десятирічки, міжнародна спільнота не визнаватиме атестати про середню і дипломи про вищу освіти, оскільки 10 років навчання це порушення рекомендацій ЮНЕСКО про мінімальний 12-річний термін здобуття середньої освіти.
Сергій Войтенко, завуч однієї з київських шкіл, також вважає, що повертатися до 10 років навчання у школі недоцільно. «Дванадцятирічку», - каже Сергій Войтенко, - диктує саме життя, адже жодна з країн Євросоюзу вже не має 10-річної шкільної освіти. За словами Сергія Войтенка, важливим є ще й те, що західна школа, на відміну від української, орієнтована не скільки на знання, скільки на вміння учнів здобути їх. В Україні на таку концепцію навчання ще не переорієнтувалися. «Нинішні реалії часу такі, що 10 років навчання в школі замало. Скажу з особистого досвіду: навчальні програми зараз настільки перевантажені, що за 10 років їх опанувати просто нереально. Треба щонайменше 12 років. Є країни в Європі, де середня школа - 14 років. Це, наприклад, Фінляндія або Японія, які є лідерами середньої освіти в світі. Там навчаються довше за 12 років».
Десятирічка для європейських держав є нонсенсом, у більшості держав континенту середню освіту здобувають дванадцять років, розповідає брюссельський кореспондент Радіо Свобода Віталій Єреміца.
Скажімо, у Бельгії вона триває 12 років. Організація навчання така: шість класів початкового навчання, два роки старших класів нижчого рівня та чотири роки старших класів вищого рівня. У сусідній Франції система така ж, хоча є й невеликі відмінності: п’ять років початкової школи, чотири роки «нижчих старших класів» та три роки «вищих старших класів». Протягом останніх трьох років учні можуть вибирати між такими нахилами-«опціями», як математика, природничі науки чи мови.
Британська система середньої освіти, що має давні традиції, починається у 5-річному віці. Це так звана «передпідготовча школа». А загальна тривалість британської середньої освіти – 13 років.
Шкільне навантаження
Після повернення до «десятирічки» в українських школярів зростуть навантаження і їм буде ще важче гризти граніт науки. Про це каже шкільний психолог Лариса Шапошникова. Адже і зараз – це дається непросто. «Зараз діти дуже перенавантажені, дуже багато матеріалу і матеріал, вчителі кажуть, дуже складний. Школярам важко це опанувати, а десятирічка для них буде ще більш важка».
Тим часом ініціатори повернення «десятирічки» в українські школи зазначають, що після скорочення терміну навчання навантаження школярів можна зменшити. Адже з програми приберуть необов'язкові предмети (наприклад, охорону здоров'я, безпеку дорожнього руху тощо). Як каже народний депутат Анатолій Гриценко, головне – не скільки вчити, а як. «Не втискувати інформацію в голову дитини, а вчити її добувати знання, допомагати зрозуміти своє місце у світі, дати основи світогляду. Тобто дати путівку в світ не лише у вигляді атестату, а у вигляді справжніх знань».
Ініціатор запровадження дванадцяти річки, екс-міністр науки та освіти Василь Кремінь стверджує: повернення до 10-річної системи шкільної освіти – це крок у минуле. «Турбота про розвиток людини особистості повинна бути провідною для будь-якої країни, яка намагається бути серед розвинутих держав. А десятирічна освіта не дасть можливості підготувати людину до повноцінного життя в 21 столітті».
У Європі є школи, де навчаються не дванадцять, а тринадцять і навіть чотирнадцять років. Саме стільки сидять за шкільною партою учні Норвегії та Нідерландів. В Європі прийнято, що середню освіту здобувають мінімум дванадцять років. Тому українські атестати, отримані після «десятирічки», за кордоном можуть не визнавати, попереджають експерти.