Чому Велика Британія не бажає запроваджувати спільну європейську валюту
Лондон – Британія є однією з небагатьох країн Європейського Союзу, що не запровадила у себе спільну грошову одиницю ЄС – євро. Якщо за нинішньої панівної Лейбористської партії питання про доцільність євро виникало кілька разів, зокрема, прибічником ідеї був колишній прем’єр-міністр Тоні Блер, то опозиційна Консервативна партія, яка, як прогнозують, має виграти наступні парламентські вибори навесні цього року, заявила, що країна ніколи не вступить до єврозони. У чому ж причини цього небажання?
Банкноти номіналом десять фунтів стерлінгів та 10 євроx
Банкноти номіналом десять фунтів стерлінгів та 10 євро
Коли говорити про причини несприйняття євро Британією, то їх слід розділити і на суто економічні, і на політичні. Почнемо з останніх.
Більшість британців завжди дуже неохоче сприймала ідею розчинення їхньої національної тотожності в європейській. Євросоюз із його директивами, які, як вважає багато хто в Британії, становлятьть надмірну й непотрібну стандартизацію, є улюбленим предметом випадів британської бульварної преси і британської сатири. Зокрема, тут часто говорять і вірять у те, що Брюссель, скажімо, диктує країнам-членам, яким має бути стандартний розмір бананів, котрі продаються в європейських крамницях. Це є суцільною вигадкою, але добре демонструє скептичне ставлення до ЄС британців.
Тож ідея відмови від одного з найбільших символів британського суверенітету, фунта стерлінгів, на користь євро не принесло б додаткових балів жодній британській політичній партії. Та є й серйозні економічні причини, як пояснює економіст Роберт Ґрін.
«Британські сім’ї взяли в банках значно більше іпотечних позик зі змінною ставкою банківського відсотка, ніж сім’ї в зоні обігу євро, – каже він. – Також ми маємо набагато більший сектор фінансових послуг, а ще великі обсяги нашої торгівлі та інвестицій обчислюються в американських доларах. Тож те, що є доброю ставкою банківського відсотка, скажімо, для Італії або Греції, необов’язково добре для нас. Відмова від фунта означала б втрату життєво важливого знаряддя самостійного контролю нашої економіки в інтересах людей, які живуть у цій країні».
Слід пояснити, що в єврозоні ставку банківського відсотка для всіх країн обігу спільної грошової одиниці визначає Європейський центробанк у Франкфурті, тоді як у Британії це робить британський центробанк.
У євро є й прихильники
Звичайно, у Британії є прихильники євро. Багато бізнесменів наголошують на тому, що непередбачувані коливання курсів євро і фунта дратують інвесторів і зменшують привабливість Британії для європейських партнерів.
Колишній прем’єр Тоні Блер обіцяв референдум щодо запровадження євро в Британії, якщо буде виконано визначені урядом критерії для цієї грошової одиниці.
На початку минулого року, коли курс фунта до євро впав практично як один до одного (а раніше за фунт давали майже півтора євро), знову залунали голоси, що, мовляв, фунт не витримує конкуренції з євро, тож варто запроваджувати європейську грошову одиницю у Британії.
Нині прихильників поменшало, зокрема, через кризу в Греції і намір країн єврозони фінансувати вихід тої країни з неї. Британія дала зрозуміти, що не може брати участь у порятунку євро.