Львівський архітектор Олесь Ярема, як спадкоємець, хотів би отримати компенсацію за втрачене родинне майно у Польщі. Він має архівні документи, які підтверджують право власності його родини. Дід важко працював у США, щоб збудувати будинок, купити землю.
«Дід надсилав гроші бабці, щоб вона купувала землю. Вони посадили ліс, сад. Тоді були цінності – родина, земля, будинок. Цим майном користуються інші люди», – каже львівський архітектор.
Майже півмільйона українців з 1944 до 1951 років примусово переселили з етнічної землі, Хелмського, Грубешівського, Томашувського, Любачувського, Перемишльського, Ярославського повітів й інших, в тодішню УРСР. Люди могли взяти зі собою лише те, що поміщалося на їхньому возі, багато хто приїхав в Україну без їжі, грошей, одягу. Тим часом, по інший бік кордону залишились їхні будинки, земля, сади та ліси.
Україна зобов’язана виплатити компенсації
Згідно угоди між УРСР і Польським комітетом Національного визволення про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян з території УРСР, переселенці –українці мали отримати від УРСР вартість рухомого і нерухомого майна. Однак ніхто з постраждалих не отримав жодної копійки.
Людям видавали евакуаційні листи, поляки описували перелік майна і були зобов’язані вказувати вартість. Чимало переселенців отримали архівні довідки про наявність майна.
А громадська організація «Гармонія та порядок» спільно з адвокатським об’єднанням провели експертний розрахунок грошового еквіваленту карбованця СРСР 1944-50 років до гривні для виплати компенсацій людям. Так грошовий еквівалент 1 карбованця СРСР нині відповідає від 41,92 до 55, 54 гривень, залежно від часу виселення людини.
Якщо майно оцінено у понад 4500 карбованців, то нині члени родини чи спадкоємці мали б отримати більше 150 тисяч гривень.
Адвокати надіслали в уряд проект Постанови і звертатимуться в Європейський суд
Оскільки судді Печерського суду відмовляються розглядати позовні заяви переселенців, пояснюючи тим, що немає юридично-правових підстав, тому адвокати розробили і надіслали уряду проект Постанови щодо виплати людям компенсацій. А підставою для опрацювання подібного документу стало те, що у 2006 році в офіційній пресі опублікували міжнародну Угоду 1944 року. Ця справа стосується більше мільйона громадян України, зазначив адвокат Лев Козаков.
«За півроку роботи до нс звернулись більше двох тисяч людей, які підготували документи для виплати компенсації. Ми провели архівні пошуки, листувались з польською владою, встановили вартість покинуто майна, споруд, будівель. Це дуже великі кошти», – каже адвокат Лев Козаков.
Якщо уряд проігнорує звернення адвокатів, вони від імені переселенців звертатимуться в український суд, а у разі негативного рішення, подаватимуть позов у Європейський суд з прав людини. Тобто діятимуть за прикладом поляків, які були переселені в Польщу і залишили майно в Україні. Польща, до слова, багатьом переселенцям виплатила компенсації за втрачене майно.