Квоти для жінок: як це роблять у Середній Азії
Прага – Порівняно з Україною в парламентах середньоазійських держав набагато більше жінок – 30 відсотків. Хоча чимало громадських діячок вітають таку систему квот, у неї є й опоненти. Вони стверджують, що таким чином до влади можуть легко потрапити родички і подруги впливових чиновників, а кваліфіковані жінки, мовляв, і без квот проб’ються нагору. Сьогодні – Міжнародний день жінок.
За законом, одним із трьох депутатів у Киргизстані має бути жінка. Колишня вчителька, а згодом активістка жіночої організації, 42-річна Гульнора Дербішева каже, що вона ніколи не змогла би стати депутатом, якби не система квот. «Навіть зараз я відчуваю дискримінацію. Деякі колеги, чоловіки законодавці прямо мене запитували – а які питання, гідні нашої уваги ти взагалі можеш порушити?», – зізнається Дербішева.
Середньоазійській владі часто дорікають за порушення прав людини і корупцію. Але навіть критики визнають, що місцеві керманичі зробили чимало, щоб сприяти гендерній рівності в політиці, навіть якщо насправді це не більше ніж косметична спроба поліпшити імідж за кордоном.
Крім Киргизстану, система квот діє і в консервативному Узбекистані. У Таджикистані всі державні структури зобов’язані мати у керівництві жінок, які, щоправда, переважно працюють на рівні заступниць. У Туркменистані і Казахстані офіційного квотування немає, але в обох країнах враховують гендерну рівновагу при призначенні на керівні посади. Так, зокрема, Туркменистан – має жінку спікера парламенту і посла при ООН. Майже всі заступники керівників регіонів також жінки.
Подвійні стандарти
Є і зворотній бік медалі. У регіоні, де поширена корупція і кумівство, чути нарікання, що чиновники використовують систему квот, щоб просунути нагору своїх некваліфікованих знайомих. Жінок у міністерських коридорах чимало, але їх важко знайти в структурах-важковаговиках, таких як міністерства енергетики, внутрішніх справ, чи оборони.
Водночас ставлення до жінок у суспільстві змінює зростаючий вплив ісламу, бо стверджується думка, що їхнє місце – передовсім дбати про добробут чоловіка і дітей. У Таджикистані, зокрема, представники Партії ісламського відродження виступають проти системи квотування, яку називають зневажливою до жінок.
Але навіть з системою квот, очікування від жінок-лідерів у Середній Азії набагато більші ніж від чоловіків. «Коли йдеться про чоловіків, то ніхто не дбає, якими методами вони користуються, корумпованими, чи ні. А до жінок відразу застосовують подвійні стандарти – вона має бути чистою. Я згідна – і чоловіки, і жінки мають обіймати посади чистим, легальним шляхом», – переконана громадська діячка з Бішкека Нургуль Дянаєва.