Стихійні протести в російських містах не загрожують Кремлю
Прага – Пенза стала 15-м російським містом, де останнім часом пройшли тисячні демонстрації і мітинги протестів росіян, котрі виступили проти низької зарплати, зростання цін та поганої місцевої влади. Чи дійсно ці протести можуть потрясти політичну систему Росії та викликати якісь кардинальні політичні зміни?
Радіо Свобода записало реакцію однієї з учасниць двотисячного мітингу в Пензі 7 березня. Це Тетяна, 50-річна вчителька дошкільнят, яка мусить тепер платити до 5 тисяч рублів (майже 170 доларів) у місяць за газ, воду та електроенергію. Після цього Тетяні залишається з її платні лише трохи більше двох тисяч рублів (це десь 80 доларів) щоб годувати своїх двох дітей-підлітків та чоловіка-інваліда, котрий не може працювати.
«Я перебуваю в якійсь безнадії, яку вже терпіти неможливо. І для того, що хоча б щось треба зробити, я й вийшла на цей мітинг. Я побачила тут, що люди вже доведені до відчаю», – каже Тетяна.
Подібні мітинги і демонстрації відбулися, зокрема, в Самарі, Іркутську, Архангельську. Особливо масштабний протест мав місце наприкінці січня в Калінінграді, де на вулиці вийшло до 10 тисяч осіб. І протести ці не обмежилися транспарантами, у виступах лунала критика влади, уряду Володимира Путіна і його попередньої діяльності упродовж 10 років.
Пі час свого концерту минулої неділі в Москві добре відомий рок-співак із Петербурга Юрій Шевчук також «пройшовся» по корупції та безкарності влади, котра є жорстокою до своїх громадян. «Багаті багатіють, злидарі стають ще більш злиденними. Корупція масова, крадуть всі... Система вибудувала у нас зараз в країні жорстоку, звірячу, нелюдську владу. Народ мордується не лише у в’язницях і таборах, але й у дитячих будинках, лікарнях. Скільки зараз біди, друзі мої...», – наголосив рок-співак.
«Сезонний прояв невдоволення у низах» без загрози владі
Але експерти кажуть, що протести не несуть загрози політичній системі Росії.
Відомий російський політичний аналітик Дмитро Орєшкін зауважує, що народ невдоволений наслідками економічної кризи, безробіттям, цінами, падінням рівня життя, і більше не вірить запевненням пропаганди про подолання труднощів. Орєшкін також звертає увагу на те, що російська влада дозволяє ці мітинги і не застосовує проти учасників соціальних протестів силу. Так, президент Дмитро Медведєв навіть звільнив кількох чільників місцевої влади в Калінінграді.
Але більшість аналітиків одностайні в тому, що ці протести не несуть жодної реальної загрози російській владі. Соціологічний центр Левада стверджує, що в порівнянні з 2000-м роком кількість політичних протестів у Росії значно не зростала, а нинішня хвиля соціальних протестів є лише сезонним проявом невдоволення у низах. Аналітики наголошують, що Медведєв і його наставник Володимир Путін залишаються надзвичайно популярними у себе в країні, не дивлячись на деякий спад в опитуваннях через кризу.