110 років Львівській опері: плани амбітні, грошей-зась
Львів – Протягом цього року Львів житиме оперним мистецтвом. Адже цьогоріч виповнюється 110 років від час заснування львівського оперного театру. Прем’єри, відомі гості, цікаві виставки – цим обіцяють потішити своїх шанувальників оперні митці.
110 років тому перед городянами постав вибір: або річка Полтва, або оперний театр. Міські райці ухвалили рішення на користь будівництва театру, а Полтву ув’язнили у бетон. Місто залишилось без річки, зате з оперним театром. Ймовірно, до такого кроку міських управлінців спонукало те, що на той час у Європі головним критерієм визначення культурного рівня міста вважався університет (який у Львові був з XVII століття) і оперний театр. Тим паче, що перша професійна оперна трупа уже існувала у Львові у кінці XVIII століття, а прибула вона з Австрії. Театральне життя у місті вирувало і його шанувальники потребували приміщення.
Австрійський композитор був подивований оперою у провінційному Львові
Влітку 1897 року почалось будівництво оперного театру за проектом знаного у Європі архітектора Зигмунта Горголевського.
4 жовтня 1900 року прем’єрою опери «Янек» (головну партію виконував український тенор Олександр Мишуга) відкрився Міський театр у Львові. Таку назву він зберіг до 1939 року.
Директор Королівської опери у Відні, композитор Малер так пригадував свої гастролі у Львові у 1903 році: «Я слухав оперу Пуччіні «Тоска». Це в усіх відношеннях прекрасний спектакль, і навіть дивно, що в австрійському провінційному місті можна знайти щось подібне».
Українські чиновники не розуміються на опері
110 років поспіль зберігається традиція – гості міста відвідують оперний театр, щоб послухати львівських солістів і помилуватись архітектурним творінням. У репертуарі театру 40 вистав. А з нагоди ювілею очікується ще дві прем’єри - опера «Данило Галицький», написана львівськими сучасними авторами, і балет «Капризи Паганіні». Ці постановки обійдуться у близько 2 мільйони гривень.
Керівництво театру сподівається на окрему постанову Кабміну про святкування 110-річниці і, відповідно, фінансування. Адже попри те, що театр має статус національного, держава надає гроші лише на зарплати, а на творчість, опалення, електропостачання і так далі не виділяється жодної гривні. Про це повідомив директор театру Тадей Едер.
«На колегії у Мінкультурі мені довелось пояснити різницю між оперним театром, драматичним і ляльковим. На жаль, чиновники не мають поняття, що таке оперний театр. У мене на сцені 150-160 людей. Немає законів про культуру і меценатство. 50 солістів у театрі. Усі отримують зарплату, а серед них одні – щодня на сцені, а інші – два-три рази на рік. Хіба це можливо, їх не можна звільнити і все, бо закон не дозволяє. У світі все просто, соліст–талант і має контракт, нема таланту – нема контракту», – каже Тадей Едер.
Львівські митці вражають своєї щирістю
Свій ювілей львівська опера святкуватиме упродовж усього року і очікується участь солістів і диригентів європейських театрів, а також з Санкт-Петербурга, Москви, Мінська. Театр Ла Скала привезе у Львів виставку 20 сценічних костюмів, у яких виступали світові оперні зірки.
А Львівський оперний театр у березні і листопаді виступатиме перед французькими глядачами зі сценічною кантатою для солістів, хору, балету і оркестру «Карміна Бурана». Про це розповів французький диригент українського походження Григорій Пентелейчук.
«Львівський оперний театр захоплює європейського слухача своїм щирим і відданим виконанням. Митці музику і спів проносять через своє серце. Опера не лише в Україні, але й світі переживає не найкращі часи. Її публіка старіє, а молодь треба навчити любити оперу. Бо молоді люди її бояться, тому що не розуміють, це вони так думають, тому потрібно оперу популяризувати», – зазначив Григорій Пентелейчук.
Святкування ювілею оперного театру – це передусім престиж для усієї України, а не лише Львова, наголосив керівник театру. Адже Львівський оперний єдиний з-поміж українських театрів прийнятий до об’єднання «Європа–опера», яке створене при Європарламенті.