Погодившись на посаду віце-прем’єра з економічних питань, Сергій Тігіпко пішов на свідомий ризик, але перед тим залучився обіцянкою Президента дати зелене світло економічним реформам заявив він сам на своєму першому брифінгу як віце-прем’єр.
«Я раніше говорив, що був проти такого варіанту коаліції. Але рішення вже є. Я мав вибір: чи йти в опозицію, чи робити справу. Перед цим ми не одну годину говорили з Президентом, передовсім, про майбутні реформи. Якщо вони відбудуться – я виграю, якщо ні – то програю і я, і країна», – заявив Тігіпко, який буквально ще кілька днів тому клявся, що ні за що не підтримає уряд, якщо його створюватиме неконституційна коаліція за участі депутатів не з коаліційних фракцій.
Що ж до конкретних реформ, то Тігіпко планує упродовж перших ста днів збалансувати бюджет, подолавши його дефіцит, залучити закордонних інвесторів в українську економіку та реанімувати банківський сектор. Довготермінова ж програма реформування, за словами віце-прем’єра, буде розроблена після того, як новий уряд вивчить ситуацію в країні, а закордонні експерти проведуть аудит української економіки.
Окремі призначення в новому уряді викликали стурбованість частини українських експертів. Ідеться, зокрема, про нового міністра економіки Василя Цушка, який не має досвіду роботи в уряді на економічних посадах. Попри це, Сергій Тігіпко запевняє, що новий уряд зможе працювати як єдина команда, в тому числі й у напрямі економічних реформ.
Тігіпка взяли в уряд для іміджу, а він погодився для уваги до себе
Заявлені віце-прем’єром реформи доцільні, але реалізувати їх швидко нереально, пояснює директор центру економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський.
«Багато з цих кроків треба розпочинати, але їх не вдасться зробити швидко – за сто днів переповнити країну інвестиціями. Щодо реформ треба дійти згоди в Кабміні, а потім у парламенті. Коли почнуть ухвалювати законопроекти, що передбачають реформи, ми зможемо оцінити ефективність уряду», – каже аналітик.
Зі свого боку, політолог Володимир Фесенко пояснює нинішній склад уряду не економічними, а іміджевими та лобістськими міркуваннями.
«Коаліція, яка сформувала уряд, має назву «Стабільність і реформи». Потрібна була людина, яка б сприймалася як реформатор. Тігіпко погодився. Друга причина: великий український бізнес зацікавлений у своїх представниках в уряді, зокрема, для того, щоб урівноважити Миколу Азарова. Не виключаю, що представники цього бізнесу змогли переконати щодо призначення Тігіпка віце-прем’єром з економіки і його самого, і Президента Віктора Януковича», – каже політолог.
Загалом експерти пояснюють, що третій за популярністю кандидат на Президента на минулих виборах погодився працювати з Януковичем, щоб зберегти увагу суспільства до себе під час паузи у виборчих перегонах.