Британський уряд планує парламентську реформу
Лондон – Правляча у Великій Британії Лейбористська партія внесе до свого передвиборчого маніфесту план реформи верхньої палати парламенту – Палати лордів. Уряд хоче замінити цю палату на повністю виборний Сенат, тоді як нині у ній засідають лорди, що призначаються, або ті, що опинилися у ній за спадковим правом.
Міністр британського уряду лорд Андрю Адоніс повідомив, що міністр юстиції Джак Стро невдовзі оприлюднить свої пропозиції щодо реформи Палати лордів, і їх буде внесено до маніфесту Лейбористської партії перед парламентськими виборами, які, як очікується, буде призначено на 6 травня.
Британський уряд заявляє, що в наші дні лише повністю виборні законодавчі органи можуть сприйматися як «легітимні». Лейбористи мають намір дати тверду обіцянку щодо цієї реформи, яку було б здійснено у разі їхньої перемоги на виборах.
Лорд Адоніс зазначив: «Я думаю, надійшов час зробити палату легітимною єдиним способом, завдяки якому законодавча асамблея може бути легітимною в сучасному світі, тобто вона має бути виборною. Джак Стро в даний момент готує нові пропозиції щодо цього».
Палата лордів як притулок для політичних пенсіонерів?
Запровадження пропонованої лейбористами реформи означало б кінець понад 700-річної історії Палати лордів. Доля цієї палати є предметом незгоди у британській політиці вже протягом кількох десятиріч, впродовж яких постійно виникали палкі суперечки між партіями щодо того, обирати її чи призначати. Головною функцією Палати лордів є перевірка і перегляд урядових законів, але громадськість часто розглядає її як недемократичний орган, у якому одержують довічне місце британські політичні пенсіонери – колишні депутати нижньої Палати громад, а також засідають спадкові лорди виключно за правом крові (таких у верхній палаті досі є 92 особи) і 26 представників верхівки державної Англіканської церкви.
Лорд Адоніс не розкрив подробиць пропозицій уряду, але газета Sunday Telegraph на підставі документів, котрі потрапили в її розпорядження, повідомила, що нинішніх 746 членів Палати планують замінити на 300 виборних членів Сенату.
Колишній прем’єр-міністр Тоні Блер розпочав процес реформ ще 1999 року, запровадивши Закон про Палату лордів, за яким із верхньої палати було усунуто всіх спадкових лордів, крім 92-х, яких визначили самі члени палати. Три роки тому нижня Палата громад проголосувала за повністю виборну Палату лордів, але сама палата заблокувала цей закон, проголосувавши натомість за повністю призначувану асамблею.
Згідно із Sunday Telegraph, на виборах до нового Сенату застосовувалася б пропорційна система на відміну від мажоритарної, за якою обирають депутатів нижньої палати. Вибори третини всіх сенаторів відбувалися б приблизно раз на 5 років у той самий час, що й вибори до Палати громад, а термін служби у палаті становив би 15 років. Сенаторів можна було б за некомпетентність відкликати голосуванням виборців.