Новий уряд: скільки ложок меду в азаровському казані?

Киянин Віктор вважає, що вік нового Кабінету Міністрів буде недовгим.

«Цей уряд проіснує до Нового року, і нічого доброго від нього чекати не варто. Нових міністрів ніхто не знає, чого від них чекати – також ніхто не знає», – каже киянин.

Інші мешканці столиці, яких ми опитали, налаштовані не так рішуче.

– Думаю, що ситуація зміниться на краще. Гірше вже, мабуть, нікуди...

– Навіть не знаю... Влада стара, звичайно. Вона вже була.

– Щось повинно змінитися, так більше не може бути.

– Я чомусь не вірю йому (уряду Азарова). Мені чомусь здається, що буде гірше.

– Важко сказати. Мабуть, ні.

– 50 на 50.

Ольга Герасим’юк нарахувала «дві ложки меду в азаровському казані»

На думку народного депутата Ольги Герасим’юк, лише дві особи в уряді Азарова претендують на те, щоб їх називати «ложками меду в азаровському казані». Йдеться про віце-прем’єра Сергія Тігіпка і міністра охорони здоров’я Зиновія Митника. «Пан Митник відомий мені як добрий менеджер у сфері охорони здоров’я. Вважаю, що це цікаве призначення, – каже вона. – Дай Бог йому успіхів на шляху реформування медицини, яка вже давно цього потребує. Це призначення доволі несподіване, оскільки і комуністи, і «регіонали»,  й «литвинівці» мали свої погляди на цей портфель».

Але пані Герасим’юк не впевнена, «чи цим двом ложкам меду вдасться змінити смак, вибачайте, «азаровського казана».

Є ще одна кандидатура, яка могла б поповнити цей список, вважає Ольга Герасим’юк, але ця людина опинилася в Адміністрації Президента. Це Ірина Акімова.

За словами Герасим’юк, «було б логічніше, якби пані Акімова працювала в уряді». Втім, народний обранець сподівається, що співпраця Акімової з урядом допоможе новому міністрові економіки.

Пані Герасим’юк не береться спрогнозувати, чим закінчиться урядування команди Азарова, бо надто мало часу минуло від початку роботи.

«Але вже навіть старт викликає великий сумнів, – зауважує вона. – Звичайно, щось продемонструють перші сто днів. Не вірю в різке підвищення добробуту, оскільки уже закон про підвищення соціальних стандартів тихенько кудись відсовують убік. Не вірю я в швидкі реформи, які нібито готувалися ще раніше. На жаль, ми вже бачили, як працює азаровський уряд. Я не можу пророкувати чогось іншого, ніж те, що ми вже бачили свого часу».

«Люди, звичайно, з великими надіями дивилися на новостворений уряд, оскільки було дуже багато заяв про те, що «Україна для людей», що приходить команда високих професіоналів, які дуже швидко виведуть країну, як казали, «з прірви». Мовляв, одразу криза у світі зникне і почнеться «благодєнствіє». Кажу про це без іронії, бо люди втомилися чекати реформ. Я з тих людей, які не очікують дуже швидких змін. Ми тільки на початку дороги в демократію, і нам потрібно бути терплячими», – каже Герасим’юк і продовжує: «І ось оголосили склад нового уряду. Це викликало глибоке розчарування. Попри всю повагу, але пан Цушко не уособлює економічну армію реформаторів. І мене не заспокоюють запевнення, що він швидко вчиться, що він добрий менеджер... Попри все, це якраз не є демонстрацією професійного призначення. Нам ніколи вчитися. Потрібно призначати справді професіоналів, хоча вчитися ніколи не пізно. Але це не та картинка, якої чекали», – вважає народний депутат.

Багато претензій має Ольга Герасим’юк до Дмитра Табачника.

«Звичайно, сумнозвісний міністр освіти. Говорити, що, мовляв, Табачник-політик відрізняється від Табачника-освітянина – це лукавство. Я начиталася достатньо українофобських статей цього пана, до того ж знаю його давно, з початку його кар’єри... Не може людина покласти десь у приймальні свої переконання, прийти до кабінету і творити реформи в освіті. Хоча, наприклад, пан Семиноженко – досвідчений чиновник, але перші заяви про те, що може бути зруйнована тестова система, що можуть повернутися до старої системи оцінок я сприйняла з тривогою. Не тільки тому, що я прибічниця Болонської системи, прибічниця реформ. Я ще й дочка вчителя, яка постійно слухає вдома думки вчителів про те, що робиться з нашою системою освіти. Трясти школу не можна, так як її трясуть останні роки... На жаль, усе дуже заполітизовано. І з цим треба щось робити, бо ми втратимо покоління освічених людей... Але ми маємо тепер Табачника, відволікаємося на боротьбу з ним...», – сказала для Радіо Свобода Ольга Герасим’юк.

«Або подивіться на міністра внутрішніх справ (Анатолія Могильова – ред.). Вже відомо, що кримські татари подали протест в європейські інституції, оскільки він був відомий у Криму позицією, яка виправдовує такий протест», – каже Герасим’юк.

Призначення, яке всіх здивувало

Пані Герасим’юк дуже здивувало також призначення міністром культури і туризму Михайла Кулиняка.

«Фігура міністра культури завжди важлива. Культура взагалі визначає рівень розвитку суспільства. Коли дізналася про нове призначення, зрозуміла, що культуру знову заганяють у якийсь зневажливий ранг. Призначення всіх здивувало. Я розумію, що напевно пан Янукович любить голос цієї людини, яка озвучувала його тури по країні. Але достатньо бути просто вдячним за співпрацю в турах, мені здається. У нас під загрозою мова, під загрозою розвиток українських традицій, збереження їх. Під загрозою стан пам’яток. Про Межигір’я ми вже не будемо тут згадувати. У нас зникають предмети нашої гордості – пам’ятки архітектури. Цією цариною мають керувати люди, які це люблять, які в цьому живуть, які взагалі розуміють значення культури. Завжди це міністерство було слабкою ланкою. Туди завжди були призначення якісь смакові. Не кажу, звичайно, про Івана Дзюбу, якого я глибоко шаную. Свого часу він там добре попрацював. Але те, що ми сьогодні отримали, це взагалі не реформа і не команда професіоналів. Я, до речі, не була в захваті від попереднього міністра, на жаль. Мені здається, що він міг би зробити набагато більше. Як представник Президента в уряді, він мав би більше працювати на українську культуру, ніж на родину Президента і на свої особисті потреби. Він міг більше подбати про українське книговидавництво, про український фільм, який так і залишився в загоні...», – поділилася міркуваннями з Радіо Свобода Ольга Герасим’юк.

Діти політиків мають право на кар’єру, а не на призначення

«Призначення дуже дивні відбуваються, – продовжує пані Герасим’юк. Це, зокрема, на рівні заступників. Призначення сина Ганни Герман мене дивує. Як мати я також можу сказати, що наші діти мають право на кар’єру. На кар’єру, а не на призначення одразу в заступники міністра, та ще й курування Євро-2012».

«А Ви вірите, що про призначення сина Герман довідалася з Інтернету?» –поцікавилися ми.

«Тут цинізм очевидний! Людині байдуже, що всі розуміють: це брехня. Такі нахабні призначення відбуваються багато де. І коли вимітаються фахівці, щоб натомість поставити просто своїх, це не найкраща практика, яка у нас уже була в історії. Тому цей «казан азаровський» (при всьому моєму бажанні, щоб тут щось змінилося, бо народу це потрібно) уже зараз демонструє не хиби... Це брутальність, я б сказала», – заявила Герасим’юк.

«Або призначення на українське телебачення, на УТ. Спершу про це говорить Банкова, а потім призначає, попри Конституцію, Кабмін. Людей, які, вибачайте, не мають взагалі до діла з українським державним і соціальним мовленням. Я нічого не хочу сказати про здібності Єгора Бенкендорфа, який пройшов свій творчий шлях і, напевно, заслужено пройшов свою кар’єрну драбину в комерційному телебаченні. Але нічого він не знає про суспільне мовлення. Може, він хороший менеджер, але я думаю, що українське телебачення потребує справжніх реформ. Тут справа не в поглядах проянуковицьких, а справа якраз у поглядах на розвиток суспільного мовлення в країні. Щодо пана Арфуша, то в мене просто немає слів. Бо коли цей чоловік здатен говорити чомусь лише про Євробачення і участь України в ньому, і на підставі цього вважається, що треба міняти керівництво... Я не захищаю попереднє керівництво, але значення пана Арфуша якесь комедійне. Я ще хочу наголосити, що Євробачення – це взагалі третьо- чи шестисортний фестиваль. У житті України він взагалі не повинен займати такого місця. І в українській культурі, між іншим. Це взагалі не мистецтво...», – переконана Ольга Герасим’юк.

«Наведення порядку – це вже великий позитив для України»

Незалежний консультант з економічної політики Іван Полтавець підходить до можливостей нового уряду з дещо інших позицій.

«Зараз ситуація така, що в порівнянні з попереднім урядом просте наведення дисципліни у виконавчій владі і припинення конкуренції між якимось групами всередині самої виконавчої влади вже є великим позитивом для України. Тобто, основні очікування, наприклад, від бізнесу – українського й іноземного – що політичний розбрат всередині самої державної машини припиниться. Це основне очікування, і вже на нього позитивно реагують рейтингові агентства, фінансові ринки», – вважає експерт.

Разом з тим пан Полтавець не схильний перебільшувати можливостей нинішнього уряду.

«Ніхто не очікує якихось прорирів у реформах. І це, може, не вина цього уряду. Будь-який уряд, який би був на місці Азарова, стикнувся б із тим, що якісь дуже потрібні для України реформи зараз провести неможливо. Навіть якщо б до влади прийшов дуже реформаторський уряд, який має чітку програму дій (чого зараз, звичайно, немає), то цей уряд зіткнеться з українською державною машиною, з бюрократією, яка є наскрізь корумпованою, яка не може виконувати цілеспрямовані дії протягом доволі тривалого часу. Але всі ці ініціативи спотворюються на місцях корупцією. Тобто, такі проблеми, як корупція, нереформованість державного апарату, завадять будь-якому урядові України взагалі зробити щось позитивне. Це все може залишитися мріями урядовців, які можуть виявитися доволі ізольованими тут, у Києві», – зауважує київський експерт Полтавець.– «Які очікування зараз? У короткостроковій перспективі уряд має відновити імідж України як справного платника зі своїх боргів, імідж надійного партнера для іноземних держав, коли від України будуть іти не тільки обіцянки, а й якісь дії. Завдання – просто справитися з короткостроковими ризиками, які зараз в Україні доволі високі. Насамперед це стосується державних фінансів. Що буде потім? Чи перейде уряд від короткострокових ризиків до середньострокових завдань – це треба ще подивитися. Тут є питання».

«Не дозволяйте заганяти себе в стійло. Україна вже зовсім не та»

Схоже, очікування багатьох людей щодо нового уряду можуть не виправдатися, хоча завжди хочеться сподіватися на краще.

«Хочу сказати людям, – розповіла на закінчення парламентарій Ольга Герасим’юк, – що для того, щоб не розчаровуватися, не треба зачаровуватися. Не треба обманюватися, не треба йти за манною небесною зі своєю мискою. Дуже важливо дивитися в майбутнє без страху, але не обманювати себе і розуміти: завтрашній день цілковито залежить від нас, від суспільства залежить. Суспільство має пам’ятати про свою гідність українську, про те, що дуже важливо для людини не тільки хліб, а, може, в першу чергу гідність, мова, воля. Це не високі слова, а це те, що дає людині свободу не бути рабом. Суспільство має розуміти, що влада – це її слуги, а не пани. До речі, минуло лише кілька днів нового уряду, а вже їздять машини з мигалками, перекривають дороги... Оці перші симптоми повинні насторожити людей. Я хочу побажати всім сили, терпеливості і непокори обставинам. Не дозволяйте заганяти себе в стійло. Зараз Україна вже зовсім не та, якою була ще за часів Кучми. Переконана: наша Помаранчева революція, яка ось тут на Майдані стояла стільки в морозі, але в теплих обіймах, цілковито змінила суспільство. Назад загнати людей у клітки неможливо. Цей дух має керувати людьми в повсякденному житті. При перших ознаках повернення старого, суспільство повинно говорити вголос. Я вірю, що справжні українці – люди вільні, і що ми не опинимося вже в інших форматах, імперських, які зараз нам з радістю пропонують».