Після загибелі «Принца» Європою пройшла уже «інформаційна буря»: мовляв, із кораблем затонув скарб – бо ж на борту перевозились 6 тисяч суверенів у срібних і золотих монетах, запакованих у діжки. Тож треба шукати «Принца»!
Але українські археологи скарбів на борту фрегата не знайшли. Та і не шукали: за словами керівника експедиції Сергія Воронова, британські колеги повідомили: згідно з архівними дослідженнями, «Принц» вивантажив зарплату воякам у Стамбулі в офісі супер-інтенданта Британського корпусу.
Координати місця перебування «Принца» тримають у таємниці
Пан Воронов розповів, як був знайдений «Принц»: «Тієї листопадової ночі, у той шторм на зовнішньому рейді Балаклавської бухти загинуло 16 кораблів. Попри те, що в ту ніч було дуже багато свідків – людей, готових рятувати кораблі, художників, які супроводжували британських та російських вояків під час тодішньої Кримської кампанії, точне місце загибелі лишалось невідомим. І лише минулого року випадково (бо ми працювали над іншими археологічними об’єктами) місцеві рибалки дали нам координати виявленого на дні чавунного корабельного гвинта. Ми почали його піднімати й, оглядаючи територію поряд, раптом помітили так звану локальну пляму фрагментів кераміки, медичного скла, великої кількості боєприпасів епохи Кримської війни, знайшли якір. Ми все підняли і переправили у лабораторію по консервації Інституту археології».
Експерти лабораторії упродовж кількох місяців проводили дослідження, аж нарешті підтвердили: знайдені під водою археологічні об’єкти були на борту фрегата «Принц»! Тож цього року археологи продовжать досліджувати уламки фрегата і територію довкола, – повідомив Сергій Воронов. За його словами, координати місця перебування «Принца» дослідники тримають у секреті, щоб «чорні археологи» не скористались.
«Це все сліди історії України»
За словами Воронова, роботи цього року взагалі випадає чимало: разом із європейськими колегами, українці шукають затонулі давньогрецькі та візантійські кораблі, військові судна та літаки часів Другої світової війни. В Україні просто не уявляють, яке багатство сховане у глибинах Чорного моря, зауважує Воронов.
«Можливо, комусь подобається радянська епоха, комусь не подобається. Для когось події доби козацтва – це серйозна частина історії України. А для когось, можливо, це взагалі не історія, – каже він. – Але те, що ми повинні вивчати, досліджувати усі ці епохи, і те, що ми повинні дбати, щоб в Україні була серйозна система музеїв, де б можна було побачити знахідки і відчути дух історії, це безумовно! Значення немає, з чим ми працюємо під водою, – це візантійський корабель чи римський корабель, чи торпедний катер часів Другої світової війни – це все сліди історії України».