Олександр Лебедєв заплатив лише 1 фунт стерлінгів (це приблизно півтора долара) за газету Independent та її недільну версію Independent on Sunday. Також попередні власники погодилися виплатити йому ще понад 9 мільйонів фунтів протягом наступних 10 місяців, аби компенсувати майбутні збитки.
Цей продаж ставить у центр уваги проблеми, що їх мають багато британських і світових друкованих часописів, яким дедалі важче притягати гроші від реклами та утримувати високі наклади в добу цифрових технологій.
Лебедєв – один із російських супербагатіїв, для якого стартовим майданчиком для кар’єри збагачення була служба в КДБ. Рік тому він став власником й іншої британської газети – найбільшого лондонського видання Evening Standard – і також за символічний 1 фунт. Ця газета стала поширюватися в Лондоні безкоштовно від жовтня минулого року й існує завдяки продажу рекламної площі.
Independent в останні кілька років ставала деталі збитковішою, а її наклад дедалі скорочувався. Редакція газети навіть змушена була піти на скорочення штату і переїхати до іншого приміщення.
У Британії часто пишуть, що «Новая Газета», якою Лебедєв володіє в Росії, є опозиційною до російської влади, але інші сумніваються в цьому.
Новий власник колись був агентом КДБ у Лондоні, і раніше у Британії кружляли чутки, що його намір придбати Independent підтримували у кремлі. Торік він сказав виданню Media Week, що російський прем’єр Владімір Путін (цитую) «є у тисячу разів більшим генієм, ніж Вінстон Черчилль». Загалом, серед фахівців переважає думка, що Лєбєдєв залишається людиною Кремля, лояльною до Путіна, а певні критичні зауваження на адресу російського режиму, які він іноді дозволяє собі робити у Лондоні, є нічим іншим, як маскуванням.
Росія намагається поширювати свій інформаційний вплив на Заході
Річ у тім, що останнім часом Росія намагається дедалі більше поширювати свій інформаційний вплив на Заході. Зокрема, нині у Британії можна практично вільно дивитися російський англомовний телеканал. Практично Росія таким чином ширить свою пропаганду. Прихід Лебедєва є досить тривожним сигналом, якщо взяти до уваги зокрема нинішні відносини між Британією й Росією, які максимально загострилися після вбивства у Лондоні агентом ФСБ британського громадянина і критика Кремля Олександра Литвиненка.
Але Лебедєв наполягає, що його мета – якраз полягає у поліпшенні британсько-російських взаємин. Він, зокрема, був торік одним із організаторів «російського балу» в Лондоні, на якому були присутніми колишній британський прем’єр Марґарет Тетчер та екс-президент СРСР Михайло Ґорбачов, що є нині бізнес-партнером Лебедєва.
«Є потреба поліпшувати взаємини, і це власне те, що ми тут робимо, – каже Лебедєв. – І це – не російський уряд. Це – росіяни у Британії. Уже чотири роки поспіль у цій країні ми проводимо збори коштів на доброчинні цілі, які з минулого року ми ділимо 50 на 50 із фондом Марі Кюрі у Британії. Ми побудували в цій країні велику лікарню за британської підтримки, де за останні два роки прооперували тисячу дітей. І це – один із найбільших заходів щодо збору коштів на благодійні цілі як у цій країні, так і в Росії. І це власне те, що треба робити, аби зблизити наші два народи як у Європі, так і в Росії».
Лебедєв також постійно обіцяє, що не втручатиметься до редакційної політики своїх британських газет. Як показує досвід Evening Standard, він справді, можливо, намагається не втручатися до внутрішньої британської політики, проте, коли йдеться про міжнародну політику, а зокрема тем, пов’язаних із Україною, то тут уже можна було помітити просування російських інтересів. Зокрема, це видно з досить упередженого висвітлення лондонською газетою процесу в Німеччині над уродженцем України Іваном Дем’янюком.
Цей продаж ставить у центр уваги проблеми, що їх мають багато британських і світових друкованих часописів, яким дедалі важче притягати гроші від реклами та утримувати високі наклади в добу цифрових технологій.
Лебедєв – один із російських супербагатіїв, для якого стартовим майданчиком для кар’єри збагачення була служба в КДБ. Рік тому він став власником й іншої британської газети – найбільшого лондонського видання Evening Standard – і також за символічний 1 фунт. Ця газета стала поширюватися в Лондоні безкоштовно від жовтня минулого року й існує завдяки продажу рекламної площі.
Independent в останні кілька років ставала деталі збитковішою, а її наклад дедалі скорочувався. Редакція газети навіть змушена була піти на скорочення штату і переїхати до іншого приміщення.
У Британії часто пишуть, що «Новая Газета», якою Лебедєв володіє в Росії, є опозиційною до російської влади, але інші сумніваються в цьому.
Новий власник колись був агентом КДБ у Лондоні, і раніше у Британії кружляли чутки, що його намір придбати Independent підтримували у кремлі. Торік він сказав виданню Media Week, що російський прем’єр Владімір Путін (цитую) «є у тисячу разів більшим генієм, ніж Вінстон Черчилль». Загалом, серед фахівців переважає думка, що Лєбєдєв залишається людиною Кремля, лояльною до Путіна, а певні критичні зауваження на адресу російського режиму, які він іноді дозволяє собі робити у Лондоні, є нічим іншим, як маскуванням.
Росія намагається поширювати свій інформаційний вплив на Заході
Річ у тім, що останнім часом Росія намагається дедалі більше поширювати свій інформаційний вплив на Заході. Зокрема, нині у Британії можна практично вільно дивитися російський англомовний телеканал. Практично Росія таким чином ширить свою пропаганду. Прихід Лебедєва є досить тривожним сигналом, якщо взяти до уваги зокрема нинішні відносини між Британією й Росією, які максимально загострилися після вбивства у Лондоні агентом ФСБ британського громадянина і критика Кремля Олександра Литвиненка.
Але Лебедєв наполягає, що його мета – якраз полягає у поліпшенні британсько-російських взаємин. Він, зокрема, був торік одним із організаторів «російського балу» в Лондоні, на якому були присутніми колишній британський прем’єр Марґарет Тетчер та екс-президент СРСР Михайло Ґорбачов, що є нині бізнес-партнером Лебедєва.
«Є потреба поліпшувати взаємини, і це власне те, що ми тут робимо, – каже Лебедєв. – І це – не російський уряд. Це – росіяни у Британії. Уже чотири роки поспіль у цій країні ми проводимо збори коштів на доброчинні цілі, які з минулого року ми ділимо 50 на 50 із фондом Марі Кюрі у Британії. Ми побудували в цій країні велику лікарню за британської підтримки, де за останні два роки прооперували тисячу дітей. І це – один із найбільших заходів щодо збору коштів на благодійні цілі як у цій країні, так і в Росії. І це власне те, що треба робити, аби зблизити наші два народи як у Європі, так і в Росії».
Лебедєв також постійно обіцяє, що не втручатиметься до редакційної політики своїх британських газет. Як показує досвід Evening Standard, він справді, можливо, намагається не втручатися до внутрішньої британської політики, проте, коли йдеться про міжнародну політику, а зокрема тем, пов’язаних із Україною, то тут уже можна було помітити просування російських інтересів. Зокрема, це видно з досить упередженого висвітлення лондонською газетою процесу в Німеччині над уродженцем України Іваном Дем’янюком.
