Вузькою стежкою попід ліс до підніжжя невисокої – всього 660 метрів – гори, яка називається «Война», і перед вами відкривається великий простір за високою огорожею з колючим дротом і воротами з написом «Працею до свободи». Це і є найсуворіший у комуністичній Чехословаччині табір примусової праці «Война».
У гірничому, багатому на срібло й уранові руди, краю поблизу міста Пршібрам його звели німецькі військовополонені в 1947 році. Роком пізніше, після комуністичного перевороту в Чехословаччині в уранові шахти спустились перші політичні в’язні – громадяни Чехословаччини. Такого досі Європа не знала, зауважує історик, працівник музею-пам’ятки Франтішек Бартік.
«У Польщі, Словаччині, в Німеччині не використовувались в’язні у видобутку урану. У цьому відношенні Чеська Республіка є унікальною, – зазначає історик. – Відомо, що на теренах колишнього Радянського Союзу таке було звичною справою, але в Центральній Європі Чехія у цьому відношенні була раритетом».
До концтабору «Война» потрапляли переважно політичні в’язні, хоча часом до них додавали і, так би мовити, «кримінальний елемент». Праця в уранових шахтах належала до найтяжчих і для здоров’я дуже небезпечних. І поза шахтами в таборі на в’язнів чинився тиск – це камери-одиночки, карцери, страшні холодні бараки з бетоном замість підлоги. Єдине «цивільне приміщення» – це бібліотека з ідеологічною літературою з обов’язково-примусовими портретами диктаторів Леніна, Сталіна і найбільшого чехословацького комуніста Клемента Ґотвальда.
Музей у концтаборі як застереження новим поколінням Усі ці об’єкти сьогодні можна оглянути в Музеї-пам’ятнику «Война». Як реагують на експозицію відвідувачі з числа колишніх в’язнів концтабору «Война», Радіо Свобода розповів працівник музею Франтішек Бартік.
«Колишні політичні в’язні після відвідання ареалу музею «Война» покидають його із змішаними почуттями. З одного боку вони згадають собі страхіття, які тут пережили, з іншого – вони раді, що вдалось створити тут музей і що він працює для нових поколінь як таке застереження – «memento».
Концтабір прийняв останніх в’язнів у 1960 році, тоді їх тут було 1208. Від 1961 року протягом чотирьох наступних десятиліть на теренах колишнього концтабору була розташована військова частина. Нині Музей-пам’ятник «Война» належить до пам’яток національного значення в Чехії, таких, як концтабір «Терезін». Щороку його відвідує понад 30 тисяч людей.