Кожна з найбільш релігійних країн світу відносно бідна, де на душу населення припадає до 5 тисяч доларів ВВП. На думку дослідників з Інституту Ґеллапа, існує причинний зв’язок між соціально-економічним станом країни та релігійністю її громадян. Так, в країнах, де понад 90 відсотків громадян вказують на важливу роль релігії, середній прибуток на душу населення не перевищує 2 тисячі доларів. А в країнах багатих, із доходами на душу населення вище, аніж 25 тисяч доларів, в середньому до 50 відсотків вважає роль релігії важливою в суспільному житті.
Правда, США, наприклад, суперечать цій тенденції, бо дві третини американців, до 65 відсотків, кажуть про важливість релігії в їхньому повсякденні. До багатих країн із подібною тенденцією належать і Греція, Сінгапур, багаті країни Перської затоки.
У десятці менш релігійних – шість багатших країн, де не більше 34 відсотків населення кажуть про важливу роль релігії. Але для таких, як Естонія, Росія і Білорусь, більшу роль відіграла «радянська атеїстична спадщина», це ж стосується і В’єтнаму, де влада десятиріччями копіювала досвід СРСР.
Україна виявляє середню релігійну тенденцію
Хоча Україну й не можна віднести до навіть приблизно благополучних країн, бо вона «пасе задніх» серед майже півсотні європейських держав за рівнем доходів на душу населення, все ж тут заявляють про значну роль релігії лише 46 відсотків громадян, а 48 відсотків відкидають якесь важливе значення релігії у їхньому повсякденні. Це вище, аніж, наприклад, у Росії, де лише 34 відсотки заявляють про важливість релігії, чи ж в Білорусі – також 34 відсотки.
В Україні, наприклад, у західних областях, тиск «радянського атеїзму» був значно коротшим за часом, аніж на сході України. Тому релігійність на заході і в центрі України вища, аніж на сході.
Правда, США, наприклад, суперечать цій тенденції, бо дві третини американців, до 65 відсотків, кажуть про важливість релігії в їхньому повсякденні. До багатих країн із подібною тенденцією належать і Греція, Сінгапур, багаті країни Перської затоки.
У десятці менш релігійних – шість багатших країн, де не більше 34 відсотків населення кажуть про важливу роль релігії. Але для таких, як Естонія, Росія і Білорусь, більшу роль відіграла «радянська атеїстична спадщина», це ж стосується і В’єтнаму, де влада десятиріччями копіювала досвід СРСР.
Україна виявляє середню релігійну тенденцію
Хоча Україну й не можна віднести до навіть приблизно благополучних країн, бо вона «пасе задніх» серед майже півсотні європейських держав за рівнем доходів на душу населення, все ж тут заявляють про значну роль релігії лише 46 відсотків громадян, а 48 відсотків відкидають якесь важливе значення релігії у їхньому повсякденні. Це вище, аніж, наприклад, у Росії, де лише 34 відсотки заявляють про важливість релігії, чи ж в Білорусі – також 34 відсотки.
В Україні, наприклад, у західних областях, тиск «радянського атеїзму» був значно коротшим за часом, аніж на сході України. Тому релігійність на заході і в центрі України вища, аніж на сході.
