Відомий американський художник, представник «pop-art» Енді Воргол не потребує реклами. Його гасло «Мистецтво в реальному сіті» втілилось у всьому: у прикрашених упаковках для супу чи пивних бляшанках, у розмитих силуетах яскравих за кольором портретів Мерілін Монро чи Ліз Тейлор. «Так, колір – це ознака краси, а Мерілін була гарною», – пояснював потім Енді.
Про себе художник говорив мало, сторонився великого гурту. «Я пасивний, сприймаю речі такими, якими вони є. Я тільки дивлюсь, споглядаю світ», – казав він. Однак це не завадило Енді Ворголові згуртувати на «Фабриці» – знаменитій «Factory» у Нью Йорку – однодумців, які першими оцінювали його рисунки, фотографії, театральні вистави і часописи. На початку 1960-х років Енді Воргол став справжньою зіркою американського мистецтва. Саме на графіці 60-х зосереджена виставка Енді Воргола, що відрилась у відомому Kunstmuseum у швейцарському Базелі. А у Відні в «Альбертині» представлена його відома серія «Автомобілі».
Андрій Варгола і Юлія ЗавацькаЗовсім іншим, мало знайомим для більшості виступає митець на виставці у словацькому місті Кошицях. Не Енді Воргол, а Андрій Варгола дивиться тут із багатьох фотографій. Андрій народився в Америці в родині лемків – емігрантів із села Мікова, що на Східній Словаччині. У метриці батьків було записано «Варгола» – і нині це одне з найпоширеніших на сході Словаччини прізвищ. Енді дуже любив свою маму Юлію, розмовляв з нею по-русинськи. Виставка в Кошицях так і називається: «Енді Воргол і Юлія».
«Концепція всієї виставки побудована на стосунках між мамою і сином, тобто, між Енді Верхолом і Юлією Завацькою, – розповіла Радіо Свобода директор Східно-Словацької галереї Лена Лешкова. – З цього ми виходили, коли відбирали твори для виставки у музеї в Медзиляборцях – на батьківщини батьків митця. Юлія, яка сама трохи малювала, підтримувала творчість сина. В експозиції є її рисунки ангелів і котика. На виставці є також книжечки Енді та його мами: наприклад «Азбука» – букви каліграфічним почерком, яким захоплювався Енді, вивела Юлія, а ілюстрації створив Енді. У книжках деякі слова написані по-русинськи, але переважно англійською».
Виставка у Кошицях дає унікальну нагоду побачити не тільки твори із словацьких збірок, але й 24 роботи, привезені зі США.
Найбільший килим із квітів сьогодні у Празі Ну, а Прагу можна сьогодні назвати найбільш заквітчаним містом Європи. Килим із 150 тисяч квіток бегонії «зіткали» на площі Старого міста в чеській столиці флористи із Брюсселя.
Килим із різнокольорових квіток бегонії, точніше, її пахучих пелюсток, покрив площу в 500 квадратних метрів. Його сецесійний орнамент нагадує елементи празької архітектури, із квіток бегонії укладений і прапор Бельгії – країни, де в 1971 році народилась традиція квіткового килимарного мистецтва.
Від того часу поглянути на унікальний квітковий килим можна було тільки у Брюсселі, лише двічі бельгійські флористи вивозили своє мистецтво – до Варшави і Тель-Авіва. Прага – третє місто, якому пощастило на вихідні «одягнутись» у прекрасні квіткові шати.