Запровадити додаткову плату за освітні послуги пропонували в уряді ще у 2009 році. Тоді у Міністерстві освіти розробили перелік, згідно з яким платити треба було, наприклад, за пропущені заняття, доступ до інтернету, вчасно нездані до бібліотеки книжки. Ініціатива уряду зустріла значний спротив у вигляді
студентських акцій протесту, і постанову скасували.
Нині плани попередників хочуть підтримати у новому уряді. За інформацією джерел, оновлений перелік платних послуг вже розробили, проте його поки не підписав Прем’єр-міністр.
Студенти платитимуть за додаткові послугиУ Міносвіти від коментарів поки утримуються. Водночас у деяких вишах вже відреагували на намір уряду.
На думку президента Національного університету «Києво-Могилянська академія» Сергія Квіта, запровадження платних послуг – це фактичне визнання державою своєї неспроможності забезпечувати громадян безкоштовною освітою. Він каже, що у Могилянці на плату за пропущені заняття навряд чи погодяться, проте радить визнати, що в Україні освіта давно не безкоштовна.
«Якби ви підійшли до черг на здачу документів у виші, то вам би сказали, що жодна сім’я безплатно до університету не вступає. Це по-різному відбувається, але безкоштовно освіти ні для кого немає», – наголошує Сергій Квіт.
У Національному університеті імені Тараса Шевченка припускають, що запровадження платних послуг стосуватиметься хіба що додаткових занять.
«Є положення про організацію навчального процесу, і за виписування «бігунка» для другого чи третього складання ніхто кошти брати не може, – говорить проректор університету Володимир Бугров. – Але якщо ми відкриваємо, наприклад, програму вивчення другої іноземної мови, то мовний центр функціонує на засадах самоокупності. Інакше жодна інстанція нам не дозволить цього робити, адже це те, що виходить за межі обумовлених навчальним планом послуг».
В уряді підтримують корупцію?У Всеукраїнській молодіжній громадській організації «Студентська платформа» вважають, що платні послуги у вишах – це узаконення корупції. Тут також упевнені: запровадження такої плати не покращить якісь освіти. «Ну прогуляв студент 90 відсотків занять, потім здав іспит, якимось чином набрав балів на трійку. І який із нього буде спеціаліст? Це просто купівля буде, а не навчання», – каже голова виконкому «Студплатформи» Денис Рудень.
У «Студплатформі» обіцяють незабаром повторити свій минулорічний досвід: вийти на акції протесту під стіни Кабміну, щоб відстояти своє конституційне право на безкоштовну вищу освіту.
Перелік платних послуг, які можуть надавати державні навчальні заклади, український уряд затвердив ще у 1997 році. Тоді до списку потрапили, зокрема, підготовка спеціалістів понад державне замовлення (так зване контрактне навчання) та забезпечення гуртожитком. Водночас доповнити цю постанову більш непопулярними положеннями намагалися вже за уряду Юлії Тимошенко.