«Фізичні особи, які провадять господарську діяльність не за місцем державної реєстрації або на всій території України, …сплачують податок за ставкою 1500 гривень з розрахунку на календарний місяць» – цитата із проекту нового Податкового кодексу. Ділитися такою сумою з державою доведеться лише такій категорії підприємців. А ті з них, хто «веде господарську діяльність» за місцем державної реєстрації, платитимуть менше. Тут будуть два варіанти.
Якщо «спрощенець» мешкає у селі або місті, де зареєстровані менше 150 тисяч жителів, розмір ставки пропонують від 20 до 200 гривень на місяць. Якщо населений пункт більший, то і ставка вища: від 200 гривень до 600. Яку саме суму обрати із цього діапазону – вирішуватиме місцева влада, залежно від виду підприємницької діяльності. Винятком із цієї системи (де ставка залежить від місця проживання) будуть СПДшники у «сфері інформатизації». З них стягуватимуть тисячу гривень незалежно від того, в якому місті вони зареєстровані.
Голова Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва Михайло Бродський підтримує зміни сум єдиного податку і вважає їх справедливими. «Самозайняті будуть працювати в єдиному податку і плюс дві особи. Всі, хто стоять на ринках, хто займається індивідуальними якимось роботами – будь ласка працюйте, як і працювали. Маленькі магазини, кафе також будуть працювати. Це більше, ніж 70% підприємців. А той, хто займався оптимізацією, не буде цим займатися. Тому що це не оптимізація. Це крадіжка у пенсіонерів шматка хліба чи шматка м’яса», – розповів він.
Ймовірність скорочення кількості підприємців на єдиному податку
Підприємець Олексій прописаний в м. Ірпінь, але бізнесом, пов’язаним із продажем прохолоджувальних напоїв, займається у Києві. Наразі він сплачує 200 гривень єдиного податку. Через нестоличну реєстрацію йому доведеться щомісяця втрачати соліднішу суму. «Якщо всього дотримуватись, то вести бізнес чи новий відкривати в будь-якій сфері взагалі буде неможливо. Все зроблено для того, щоб можна було брати хабарі», – сказав чоловік.
Цей новий Податковий кодекс на практиці знищить спрощену систему оподаткування, стверджує натомість заступник голови парламентського комітету з питань промислової, регуляторної політики та підприємництва Ксенія Ляпіна. За її прогнозом, якщо кодекс ухвалять у запропонованому урядовцями варіанті, кількість підприємців на єдиному податку скоротиться щонайменше на дві третини.
«Для фізичних осіб підприємців, тобто для найменших і для найнезахищеніших фактично він настільки звужує спрощену систему оподаткування, що якщо там залишиться 30% від тих, хто зараз працює на спрощеній системі, то це в кращому випадку. А ще й чи залишаться вони, чи ні? Адміністрування знову-таки стає дорожчим і гіршим, тому що прописані норми такі, що вони будуть вести майже повний облік. Чому вони обирали спрощену систему? Тому, що там майже немає обліку, і майже немає проблем з контролем, перевірками, зі звітністю і так далі», – зазначає Ксенія Ляпіна.
Відбір за сферами діяльності
За проектом кодексу, не платитимуть єдиний податок ті, хто зайнятий у певних сферах підприємницької діяльності. Зокрема, йдеться про операції із нерухомістю, бухгалтерів, тих, хто займається рекламою, підбирає персонал, заробляє гроші секонд-хендом. Голова Ради федерації роботодавців Дмитро Олійник вважає більшість зі сфер діяльності, які можуть «випасти» із єдиного податку, вартими сплати податку на загальних підставах.
«Це вирішено за рахунок більш жорсткого регламентування видів діяльності. Їх було 7, зараз 26, у тому числі і, на жаль, програмування потрапило у цей вид діяльності. Але мені, наприклад, не шкода таких видів діяльності, як, хай мені вибачать, бухгалтери, аудитори, юристи. Мої юристи працюють як «спрощенці». Але я вважаю, що це руйнує систему в державі в цілому по відносинах між бізнесом та державою, тому що тоді можна не платити податки взагалі», – зауважив Дмитро Олійник.
Поповнення державної скарбниці суттєво не збільшиться
Економіст Олександр Жолудь не поділяє скептичних прогнозів про те, що зі змінами в єдиному податку та іншими податковим новаціями малий бізнес зазнає нищівного удару і значна його частина сховається у тінь. Хоча і на вагоме поповнення державної скарбниці він не чекає.
«Я вважаю, що це підвищення, яке планується, воно не є критичним. Воно, безумовно, зменшить доходи малого бізнесу. А так, дійсно, платити вони будуть дещо більше. Наскільки це коректно в тому сенсі, що податок навіть після збільшення не стає дуже важливим наповнювачем державного бюджету, питання – наскільки варто це робити», – говорить економіст.
Польські підприємці мають право самостійно обирати форму податку
У Польщі існує чотири форми сплати прибуткового податку, і приватний підприємець має можливість обирати для себе одну із них, повідомляє варшавський кореспондент Радіо Свобода. Найпростіша форма – це так звана податкова картка. Здебільшого нею користуються підприємці, з невеликим досвідом, що працюють у сфері дрібної торгівлі, послуг або громадського харчування. Такі підприємці щомісяця сплачують однакову суму податку, незалежно від того, мають вони прибуток чи ні.
Інша форма сплати податку – договірна. Залежно від типу діяльності, підприємець відраховує до бюджету визначений відсоток від продажу товарів чи послуг. На так званих загальних засадах оподаткування працюють фірми, що мають певний досвід підприємницької діяльності. Залежно від рівня прибутків така фірма сплачує 19, 30 або 40% прибуткового податку.
Щоб уникнути накручування податкової спіралі, коли більші прибутки зумовлюють вищі податки, частина малих фірм обирає так званий лінійний податок – це завжди 19% від прибутку. Але мінус цього податку в тому, що його платник втрачає цілу низку податкових пільг.
Відповідно до офіційної статистики, зараз в Україні є понад мільйон підприємців - фізичних осіб зі спрощеною системою оподаткування.
Якщо «спрощенець» мешкає у селі або місті, де зареєстровані менше 150 тисяч жителів, розмір ставки пропонують від 20 до 200 гривень на місяць. Якщо населений пункт більший, то і ставка вища: від 200 гривень до 600. Яку саме суму обрати із цього діапазону – вирішуватиме місцева влада, залежно від виду підприємницької діяльності. Винятком із цієї системи (де ставка залежить від місця проживання) будуть СПДшники у «сфері інформатизації». З них стягуватимуть тисячу гривень незалежно від того, в якому місті вони зареєстровані.
Голова Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва Михайло Бродський підтримує зміни сум єдиного податку і вважає їх справедливими. «Самозайняті будуть працювати в єдиному податку і плюс дві особи. Всі, хто стоять на ринках, хто займається індивідуальними якимось роботами – будь ласка працюйте, як і працювали. Маленькі магазини, кафе також будуть працювати. Це більше, ніж 70% підприємців. А той, хто займався оптимізацією, не буде цим займатися. Тому що це не оптимізація. Це крадіжка у пенсіонерів шматка хліба чи шматка м’яса», – розповів він.
Ймовірність скорочення кількості підприємців на єдиному податку
Підприємець Олексій прописаний в м. Ірпінь, але бізнесом, пов’язаним із продажем прохолоджувальних напоїв, займається у Києві. Наразі він сплачує 200 гривень єдиного податку. Через нестоличну реєстрацію йому доведеться щомісяця втрачати соліднішу суму. «Якщо всього дотримуватись, то вести бізнес чи новий відкривати в будь-якій сфері взагалі буде неможливо. Все зроблено для того, щоб можна було брати хабарі», – сказав чоловік.
Цей новий Податковий кодекс на практиці знищить спрощену систему оподаткування, стверджує натомість заступник голови парламентського комітету з питань промислової, регуляторної політики та підприємництва Ксенія Ляпіна. За її прогнозом, якщо кодекс ухвалять у запропонованому урядовцями варіанті, кількість підприємців на єдиному податку скоротиться щонайменше на дві третини.
«Для фізичних осіб підприємців, тобто для найменших і для найнезахищеніших фактично він настільки звужує спрощену систему оподаткування, що якщо там залишиться 30% від тих, хто зараз працює на спрощеній системі, то це в кращому випадку. А ще й чи залишаться вони, чи ні? Адміністрування знову-таки стає дорожчим і гіршим, тому що прописані норми такі, що вони будуть вести майже повний облік. Чому вони обирали спрощену систему? Тому, що там майже немає обліку, і майже немає проблем з контролем, перевірками, зі звітністю і так далі», – зазначає Ксенія Ляпіна.
Відбір за сферами діяльності
За проектом кодексу, не платитимуть єдиний податок ті, хто зайнятий у певних сферах підприємницької діяльності. Зокрема, йдеться про операції із нерухомістю, бухгалтерів, тих, хто займається рекламою, підбирає персонал, заробляє гроші секонд-хендом. Голова Ради федерації роботодавців Дмитро Олійник вважає більшість зі сфер діяльності, які можуть «випасти» із єдиного податку, вартими сплати податку на загальних підставах.
«Це вирішено за рахунок більш жорсткого регламентування видів діяльності. Їх було 7, зараз 26, у тому числі і, на жаль, програмування потрапило у цей вид діяльності. Але мені, наприклад, не шкода таких видів діяльності, як, хай мені вибачать, бухгалтери, аудитори, юристи. Мої юристи працюють як «спрощенці». Але я вважаю, що це руйнує систему в державі в цілому по відносинах між бізнесом та державою, тому що тоді можна не платити податки взагалі», – зауважив Дмитро Олійник.
Поповнення державної скарбниці суттєво не збільшиться
Економіст Олександр Жолудь не поділяє скептичних прогнозів про те, що зі змінами в єдиному податку та іншими податковим новаціями малий бізнес зазнає нищівного удару і значна його частина сховається у тінь. Хоча і на вагоме поповнення державної скарбниці він не чекає.
«Я вважаю, що це підвищення, яке планується, воно не є критичним. Воно, безумовно, зменшить доходи малого бізнесу. А так, дійсно, платити вони будуть дещо більше. Наскільки це коректно в тому сенсі, що податок навіть після збільшення не стає дуже важливим наповнювачем державного бюджету, питання – наскільки варто це робити», – говорить економіст.
Польські підприємці мають право самостійно обирати форму податку
У Польщі існує чотири форми сплати прибуткового податку, і приватний підприємець має можливість обирати для себе одну із них, повідомляє варшавський кореспондент Радіо Свобода. Найпростіша форма – це так звана податкова картка. Здебільшого нею користуються підприємці, з невеликим досвідом, що працюють у сфері дрібної торгівлі, послуг або громадського харчування. Такі підприємці щомісяця сплачують однакову суму податку, незалежно від того, мають вони прибуток чи ні.
Інша форма сплати податку – договірна. Залежно від типу діяльності, підприємець відраховує до бюджету визначений відсоток від продажу товарів чи послуг. На так званих загальних засадах оподаткування працюють фірми, що мають певний досвід підприємницької діяльності. Залежно від рівня прибутків така фірма сплачує 19, 30 або 40% прибуткового податку.
Щоб уникнути накручування податкової спіралі, коли більші прибутки зумовлюють вищі податки, частина малих фірм обирає так званий лінійний податок – це завжди 19% від прибутку. Але мінус цього податку в тому, що його платник втрачає цілу низку податкових пільг.
Відповідно до офіційної статистики, зараз в Україні є понад мільйон підприємців - фізичних осіб зі спрощеною системою оподаткування.
