Знання – більше не товар, але студенти продовжують протести

Українська молодь протестує. Студенти більше десятка українських міст вийшли на вулиці. Тільки у Львові нарахували близько 5 тисяч учасників протесту.

У Києві під Кабінетом Міністрів України зібралось біля тисячі осіб. Незгодні з діями уряду спудеї хором скандували свої основні вимоги. На кшталт, «знання – не товар, універ – не базар!»

Без провокацій не обійшлося

Написи на плакатах столичних студентів засвідчили про їхнє крайнє незадоволення. Тут і «Ректор – не орендар» і «Студенти – не кріпаки». Але й виявилися такі, які спробували влаштувати провокацію і розмістили карикатуру на міністра освіти та науки Дмитра Табачника, у вигляді хасида, з написом «Студенте, твої гроші – дуже хороші».

Один із координаторів акції Іван Шматко каже, що це провокатори. Активіст пояснює, що всеукраїнська акція студентів – не є акцією проти конкретного міністра, а проти конкретного ухваленого документа. «Тому що в минулому році приймали таку саму постанову і приймав її тодішній міністр освіти Вакарчук, – пояснює Іван Шматко. – Немає значення, який міністр. Має значення, що конкретно він робить».

За словами Івана Шматка, у 2009-му вже намагалися проштовхнути легальне закріпачення студентів, але піднялася хвиля протестів.

Постанова №796 Кабінету Міністрів України мала б надати право університетам на свій розсуд робити платними цілу низку «послуг». Серед них: пропущені без поважної причини заняття; користування бібліотекою; виготовлення студентських квитків, атестатів та залікових книжок; користування інтернетом і спортзалами (понад навчальний план). Також передбачалося стягування коштів зі студентів за перескладання іспитів при поновленні чи переведенні до іншого ВНЗ. А відвідини медпункту мали б стати платною послугою.

Основну частину положень, пов’язану з навчальним процесом, у вівторок скасували. Про це повідомив глава Держкомітету з питань науки, інновацій та інформатизації Володимир Семиноженко. За його словами скасували саме ті пункти, які викликали найбільше критики, – це користування інтернетом, оплата відпрацювання лабораторних робіт та перескладання іспитів.

Цього ж дня міністр освіти та науки Дмитро Табачник пояснив, що платні послуги хотіли ввести, бо відпрацювання практичних та лабораторних занять потребує додаткового використання дорогих реактивів та техніки.

Молодь хоче аби з нею рахувалися

Але студенти все ще не довіряють діям можновладців. Один із координаторів акції Михайло Каменєв говорить, що молодь не припинить акції протесту допоки постанова не буде скасована повністю, і це рішення буде опубліковано на сайті уряду. «Ми даємо владі рівно тиждень на те, щоб постанова була повністю скасована. І даємо тиждень Президенту та прем’єру дати нам гарантію, на те, що аналогічні реформи в освіті не будуть вводитися без консультації зі студентством», – зазначив активіст.

Нині, вже є випадки того, як деякі університети жваво підхопили ініціативу уряду. Першим представив студентам свій прейскурант Національний таврійський університет імені Вернадського у Сімферополі. Перездача іспиту, за розцінками цього вишу мала б сягати 900 гривень. Тоді як стипендія студента – 600 гривень.