Про арешт росіянки зі зросійщеним українським козацьким прізвищем Катя Затулівєтєр повідомила одна з провідних британських недільних газет Sunday Times. Згідно з її інформацією, Катя була «сплячим агентом». Вона закінчила університет міста Брадфорда на півночі Англії і два з половиною роки тому влаштувалася асистенткою депутата парламенту Майка Ганкока – члена Ліберально-демократичної партії – нині молодшого коаліційного партнера у британському уряді.
Перед цим вона пройшла відповідну перевірку щодо безпеки. Уперше британські спецслужби зацікавилися нею, коли її зупинила для детального опитування прикордонна служба на летовищі Ґатвік. Після цього за її діяльністю стежила служба внутрішньої розвідки МІ5.
Майк ГанкокЇї працедавець депутат Майк Ганкок є членом парламентського комітету із проблем оборони, який вивчає оборонну політику Британії, але не має доступу до таємних документів. Проте росіянка могла бути присутньою на зустрічах, які він проводив у зв’язку з цією своєю діяльністю.
Ганкок заперечує, що Катя Затулівєтєр робила щось незаконне. «Я не маю причин за будь-яких обставин сумніватися в її чесності і відкритості її роботи, – каже він. – Я у це не вірю, і знадобилося б довго мене переконувати, щоб довести це мені. Але вони цього не зроблять, бо система, за якою ми працюємо, побудована так, що ми ніколи не бачимо доказів. Вона теж не побачить доказів, і лише таємний суд та офіс міністра внутрішніх справ побачать ці докази».
Ганкок каже, що росіянку доставили до депортаційного центру в Лондоні, а потім перевезли до іншого місця, де їй дали можливість підготувати апеляцію проти депортації.
Sunday Times пише, що рішення про арешт Затулівєтєр ухвалила міністр внутрішніх справ Тереза Мей після того, як її детально поінформувала розвідка. Міністерство сказало газеті, що не коментує індивідуальних випадків і не підтверджує існування ордерів на депортацію. Поінформоване джерело у службах безпеки зазначило, що перебування росіянки в країні «не в інтересах національної безпеки» Британії.
Суперечливий депутат
Слід сказати, що сам парламентарій Майк Ганкок у минулому виникав у суперечливому контексті стосовно подій в Україні. Зокрема, на початку 2004 року він був одним із лише кількох депутатів (і єдиним британцем), що виступили проти резолюції Ради Європи, в якій Україні пропонували утриматися від зміни Конституції неконституційним шляхом.
Тобто, він підтримав чинну тоді українську владу (правління Кучми) та ще й заявив у Раді Європи, що змінювати конституцію без належних дебатів є нормальним і для західних країн. Українська влада відтак, посилаючись на Ганкока, казала, начебто її підтримують британські депутати.
Перед цим вона пройшла відповідну перевірку щодо безпеки. Уперше британські спецслужби зацікавилися нею, коли її зупинила для детального опитування прикордонна служба на летовищі Ґатвік. Після цього за її діяльністю стежила служба внутрішньої розвідки МІ5.
Ганкок заперечує, що Катя Затулівєтєр робила щось незаконне. «Я не маю причин за будь-яких обставин сумніватися в її чесності і відкритості її роботи, – каже він. – Я у це не вірю, і знадобилося б довго мене переконувати, щоб довести це мені. Але вони цього не зроблять, бо система, за якою ми працюємо, побудована так, що ми ніколи не бачимо доказів. Вона теж не побачить доказів, і лише таємний суд та офіс міністра внутрішніх справ побачать ці докази».
Ганкок каже, що росіянку доставили до депортаційного центру в Лондоні, а потім перевезли до іншого місця, де їй дали можливість підготувати апеляцію проти депортації.
Sunday Times пише, що рішення про арешт Затулівєтєр ухвалила міністр внутрішніх справ Тереза Мей після того, як її детально поінформувала розвідка. Міністерство сказало газеті, що не коментує індивідуальних випадків і не підтверджує існування ордерів на депортацію. Поінформоване джерело у службах безпеки зазначило, що перебування росіянки в країні «не в інтересах національної безпеки» Британії.
Суперечливий депутат
Слід сказати, що сам парламентарій Майк Ганкок у минулому виникав у суперечливому контексті стосовно подій в Україні. Зокрема, на початку 2004 року він був одним із лише кількох депутатів (і єдиним британцем), що виступили проти резолюції Ради Європи, в якій Україні пропонували утриматися від зміни Конституції неконституційним шляхом.
Тобто, він підтримав чинну тоді українську владу (правління Кучми) та ще й заявив у Раді Європи, що змінювати конституцію без належних дебатів є нормальним і для західних країн. Українська влада відтак, посилаючись на Ганкока, казала, начебто її підтримують британські депутати.
