Доступність посилання

ТОП новини

На виборах у Косові найбільше голосів у партії прем’єра Тачі


На парламентських виборах найбільше голосів здобула Демократична партія, яку очолює прем`єр Хашім Тачі, колишній лідер Армії визволення Косова
На парламентських виборах найбільше голосів здобула Демократична партія, яку очолює прем`єр Хашім Тачі, колишній лідер Армії визволення Косова

Белград – На перших парламентських виборах після проголошення незалежності Косова найбільше голосів здобула Демократична партія, яку очолює прем`єр Хашім Тачі, колишній лідер Армії визволення Косова. За неї проголосував 31 відсоток виборців. Хоча більшість сербів бойкотувала вибори, сербська меншина матиме, відповідно до існуючої квоти, 10 із-поміж 120 депутатів у парламенті Косова. Ще десятьох депутатів матимуть інші національні меншини – турки та босняки. На виборчі дільниці вийшли лише 48 відсотків виборців.

Низька явка не стала несподіванкою для оглядачів. Вони пояснюють, що косовська економіка була зруйнована у воєнні дев’яності роки і її досі не відбудували. Косовці сподівалися, що незалежність принесе їм добробут. Однак розпочалася світова криза. Немає закордонних інвестицій, зростає безробіття, а разом з ним і розчарованість. Рівень життя для загалу падає, тоді як багачі ще більше багатіють.Тому більше половини виборців у неділю залишилися вдома. Вони таким чином попередили майбутній уряд, що вимагатимуть від нього більше, ніж зробив той, що привів Косово до незалежності.

Упродовж минулих майже чотирьох років у правлячій коаліції були партія Хашіма Тачі та Демократична ліга Косова, яку очолює мер Приштини Іса Мустафа. Підтримували їх депутати від національних меншин. Після розвалу коаліції Тачі і Мустафа заявляли, що подальше їхнє співробітництво неможливе.



Тачі пропонує співробітництво іншим партіям

Та це було перед виборами. А вже в неділю увечері Тачі був поміркованішим. «Ми повинні уникати розбрату і працювати разом. Лише в цьому разі Косово виграє, так як сьогодні», – заявив Тачі.

А його найбільший опонент Іса Мустафа не поспішав відповісти на пропозицію. «Тільки остаточні результати будуть дійсними, і не треба робити припущень щодо них. Для нас є дійсними лише результати Центрального виборчкому й не потрібні будь-які святкування на вулицях Приштини, вони є перешкодою в роботі виборчої комісії. Ми будемо вести себе спокійно, щоб можна було продовжити нашу працю», – зазначив мер Приштини Іса Мустафа.

Отож, ще рано для прогнозів щодо того, котра з партій увійде до коаліції. З певністю можна передбачити, що при владі будуть представники національних меншин. У неділю голосувало набагато більше сербів, аніж чотири роки тому. Причина не в тому, що вони визнають незалежне Косово. Вони визнають політичну й економічну реальність. Їм необхідно співпрацювати зі владою в Приштині, оскільки від неї залежить більше, ніж від далекого Белграда. Тому, незважаючи на офіційні заяви, деякі сербські урядовці насправді ж заохочували косовських сербів взяти участь у виборах.

Майбутню владу чекають складні завдання

Рада безпеки ООН ще у вересні поставила вимогу, щоб Белград і Приштина якомога швидше розпочали діалог про врегулювання існуючих проблем. Поряд з цим, косовська влада повинна завершити процес приватизації, розбудовувати правову державу, а також розпочати боротьбу проти корупції та контрабанди. Основним завданням у міжнародному плані буде збільшення кількості держав, котрі визнають Косово. Від лютого 2008 року нову балканську державу визнали 70 країн.

Тим часом деякі учасники виборчого процесу заявляють про порушення виборчого закону. Доріс Пак, котра очолювала місію спостерігачів Європейського парламенту, каже, що йдеться лише про окремі випадки.

«Нам звернули увагу на інформацію про обмани у двох місцевостях. Отож, делегація заохочує політичні партії дотримуватися законної процедури. Проти порушників невідкладно буде заведена справа згідно з законом, щоб покінчити з культурою безкарності», – зауважила Доріс Пак.

Оглядачі зазначають, що окремі порушення процедури не впливали на результати виборів.
  • Зображення 16x9

    Михайло Рамач

    Михайло Рамач (16.08.1951 – 13.05.2023). За освітою історик. Журналіст, поет, перекладач та сценарист. Автор семи поетичних книжок, пʼяти книг есе про колишню Югославію й нинішню Сербію. Був головним редактором трьох сербських щоденних газет. Співпрацював з Радіо Свобода з 1998 року. В сербських ЗМІ від початку 1990-х років друкував матеріали про Україну.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG