Верховна Рада скасувала три антикорупційні закони: «Про засади запобігання та протидії корупції», «Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення». За відповідне рішення проголосували 263 депутати. Як зазначив перший віце-спікер Адам Мартинюк, таке рішення необхідно було ухвалити, щоб розглянути президентський проект закону про засади запобігання та протидії корупції.
Закони, які втратили силу, так ніколи і не набули чинності. Верховна Рада ухвалила антикорупційний пакет ще влітку минулого року. Проте, посилаючись на недосконалість цих антикорупційних новацій, депутати двічі відтерміновували набуття ними чинності, і ось – зовсім скасували.
Регіонали розійшлися в поглядах на західні гранти
Раніше на розробку антикорупційних законів Україна отримала грант від міжнародних антикорупційних організацій. Тепер перший заступник голови фракції Партії регіонів Михайло Чечетов назвав це недоліком розроблених законопроектів. За його словами, «всі закони, які робляться за західні гранти, абсолютно не відповідають нашим реаліям».
Проте не всі депутати з фракції Партії регіонів поділяють позицію свого координатора. Депутат-регіонал Валерій Коновалюк назвав скасування антикорупційних законів помилковим рішенням.
«Ці три закони були профінансовані міжнародною допомогою, грант складав 38 мільйонів доларів. Сьогодні є вже нові приводи казати на рівні Європарламенту, що нова влада не бореться з корупцією», – зазначив він.
У профільному комітеті не зрозуміли президентської логіки
Виконувач обов’язків голови парламентського комітету з питань боротьби з корупцією та організованою злочинністю депутат-нашоукраїнець Геннадій Москаль каже, що між президентським проектом та скасованими законами немає істотної різниці.
«Старе законодавство, яке досі відтерміновували і сьогодні взагалі скасували, все переписали – лише переставили коми, змінили обороти і стилістичні прийоми», – каже він, висловивши сподівання, що президентські законопроекти вдасться допрацювати до другого читання.
Відмінність, за словами Геннадія Москаля, лише одна: якщо депутати скасували три антикорупційні законопроекти, то Президент вніс лише два.
«Верховна Рада вчинила, абсолютно не розібравшись, – зауважує він. – Адже Президент до закону «Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень» не мав претензій: ані «за», ані «проти». Скасували, як кажуть, за компанію».
Антикорупційні закони для корупційної системи?
Член парламентського комітету з питань правосуддя, позафракційний депутат Святослав Олійник вважає рішення про скасування антикорупційних законів правильним.
«Це була просто калька із законодавства американсько-європейського, – каже він. – У наших умовах він би працювати не міг. А щодо президентських проектів, то треба ще їх подивитися».
За словами Святослава Олійника, в Україні не бракує антикорупційних законів. А для того, щоб вони почали діяти, потрібна насамперед реформа правоохоронних органів.
«Утаємничена СБУ займається такою діяльністю як контрабанда і «кришування» конвертаційних центрів. Прокуратура «кришує» всі системи. МВС, де офіційна зарплата складає 1300-3000 гривень, взагалі займається всім: від збору металобрухту до руху коштів на міністерському рівні. Правоохоронна система курує корупцію на всіх рівнях життя. Але все це кримінально карається і за чинним законодавством», – зазначає народний обранець.
Розпочати розгляд президентських антикорупційних ініціатив депутати планують уже цього тижня, а остаточно ухвалити – вже наступного року.
Закони, які втратили силу, так ніколи і не набули чинності. Верховна Рада ухвалила антикорупційний пакет ще влітку минулого року. Проте, посилаючись на недосконалість цих антикорупційних новацій, депутати двічі відтерміновували набуття ними чинності, і ось – зовсім скасували.
Регіонали розійшлися в поглядах на західні гранти
Раніше на розробку антикорупційних законів Україна отримала грант від міжнародних антикорупційних організацій. Тепер перший заступник голови фракції Партії регіонів Михайло Чечетов назвав це недоліком розроблених законопроектів. За його словами, «всі закони, які робляться за західні гранти, абсолютно не відповідають нашим реаліям».
Проте не всі депутати з фракції Партії регіонів поділяють позицію свого координатора. Депутат-регіонал Валерій Коновалюк назвав скасування антикорупційних законів помилковим рішенням.
«Ці три закони були профінансовані міжнародною допомогою, грант складав 38 мільйонів доларів. Сьогодні є вже нові приводи казати на рівні Європарламенту, що нова влада не бореться з корупцією», – зазначив він.
У профільному комітеті не зрозуміли президентської логіки
Виконувач обов’язків голови парламентського комітету з питань боротьби з корупцією та організованою злочинністю депутат-нашоукраїнець Геннадій Москаль каже, що між президентським проектом та скасованими законами немає істотної різниці.
«Старе законодавство, яке досі відтерміновували і сьогодні взагалі скасували, все переписали – лише переставили коми, змінили обороти і стилістичні прийоми», – каже він, висловивши сподівання, що президентські законопроекти вдасться допрацювати до другого читання.
Відмінність, за словами Геннадія Москаля, лише одна: якщо депутати скасували три антикорупційні законопроекти, то Президент вніс лише два.
«Верховна Рада вчинила, абсолютно не розібравшись, – зауважує він. – Адже Президент до закону «Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень» не мав претензій: ані «за», ані «проти». Скасували, як кажуть, за компанію».
Антикорупційні закони для корупційної системи?
Член парламентського комітету з питань правосуддя, позафракційний депутат Святослав Олійник вважає рішення про скасування антикорупційних законів правильним.
«Це була просто калька із законодавства американсько-європейського, – каже він. – У наших умовах він би працювати не міг. А щодо президентських проектів, то треба ще їх подивитися».
За словами Святослава Олійника, в Україні не бракує антикорупційних законів. А для того, щоб вони почали діяти, потрібна насамперед реформа правоохоронних органів.
«Утаємничена СБУ займається такою діяльністю як контрабанда і «кришування» конвертаційних центрів. Прокуратура «кришує» всі системи. МВС, де офіційна зарплата складає 1300-3000 гривень, взагалі займається всім: від збору металобрухту до руху коштів на міністерському рівні. Правоохоронна система курує корупцію на всіх рівнях життя. Але все це кримінально карається і за чинним законодавством», – зазначає народний обранець.
Розпочати розгляд президентських антикорупційних ініціатив депутати планують уже цього тижня, а остаточно ухвалити – вже наступного року.
