В оприлюдненій на сайті WikiLeaks депеші, датованій 30 січня 2009 року, тодішній посол США у Києві Вільям Тейлор оцінює українсько-російську газову кризу. Хоча він стурбований тим, як далі будуть розвиватися українсько-російські відносини, автор депеші зауважує, що газова війна продемонструвала, що зупинка поставок не поставила Україну на коліна – Україна змогла перерозподілити газ у рамках своєї газотранспортної системи, щоб втихомирити бурю. За оцінкою дипломата, певні спроби тодішнього Президента України Віктора Ющенка врегулювати кризу виявилися безрезультатними. А от тодішній прем’єр Юлія Тимошенко, як тоді виглядало, виявилася політиком, з якою Кремль може домовлятися.
Про такі настрої у Росії, зокрема, інформував американських дипломатів тодішній посол України у Москві, а нині міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко. Як мовиться у депеші, Грищенко розповідав, що російський прем’єр Володимир Путін «ненавидить» Віктора Ющенка, має низьку думку про Віктора Януковича і готовий мати справу з Юлією Тимошенко, хоча їй і не довіряє. За даними депеші, Грищенко тоді зізнався, що йому важко доводиться у Москві, адже «ніхто» у російській владі не хоче навіть чути про українське бачення проблеми. Український дипломат тоді ніби казав і про те, що Кремль хоче мати в Україні своє «регентство», того при владі в Києві, хто є повністю підконтрольним Москві.
Росіянам могла не сподобатися Хартія про стратегічне партнерство Україна – США
За даними WikiLeaks, тодішній міністр оборони України Юрій Єхануров розповідав американському послові про те, що газова криза стосується передовсім геополітики. За його словами, Росія хоче бути монопольним постачальником газу в Європі, а «німці активно в цьому їй допомагають». Єхануров говорив і про те, що Україна програла інформаційну війну з Росією, зазначивши, що піар-можливості Росії у 25 разів потужніші за українські. Український урядовець при цьому зазначив, що Україні можуть знадобитися поради американців з приводу того, як розбудувати свою піар-систему.
Тодішній і нинішній перший заступник секретаря РНБО Степан Гавриш розповідав послові про те, що Росія намагається перебрати контроль над українською газотранспортною системою. За оцінкою Гавриша, Росію могло розсердити і те, що Хартія про стратегічне партнерство між США та Україною, підписана у грудні 2008 року, передбачала також енергетичну співпрацю.
Українські лідери та експерти також говорили про те, що Росія намагається дискредитувати Україну як надійного постачальника газу. А особисту неприязнь Путіна до Ющенка пояснювали, зокрема, тим, що український політик публічно засудив російські військові дії проти Грузії.
Газова «війна» з Україною як локомотив інших газогонів
Оглядачі звертають увагу і на те, що Кремль мав ще одну комерційну мету під час газового конфлікту з Україною: просувати будівництво газогонів, які оминають українські терени. Про це, зокрема, йдеться в депеші з американського посольства у Москві, датованій січнем 2009 року. Дипломати наводять слова незалежного енергетичного експерта Джеррі Рогана (Jerri Rohan), який описує російську позицію стосовно європейців так: якщо ви не підтримаєте і не профінансуєте «Північний потік», то не біжіть до нас, коли не буде газу через Україну.
«Північний потік», який проходитиме по дну Балтійського моря з Росії до Німеччини, має почати працювати наприкінці цього року, незважаючи на протести екологів.
Можливих причин, які спровокували українсько-російську кризу є чимало. Від намагання Росії підтримати альтернативні газогони до особистої неприязні Путіна до Ющенка і спроби дискредитувати «помаранчевих». За даними WikiLeaks, американські дипломати повідомляли з російської столиці і про скарги росіян на нечесну поведінку українців. Представник Міністерства закордонних справ Росії Віктор Сорокін тоді нарікав на те, що «певні компанії та особи в Україні» наживаються на крадіжках російського газу.
Що б не спровокувало кризу, заступник посла США у Москві Ерік Рубін, вважає, що в основі українсько-російського газового конфлікту був неефективний, корумпований і непрозорий постачальник і настільки ж неефективна, корумпована і непрозора система транзиту. Змінити ситуацію, щоб на газовому ринку почали працювати прозорі структури, може лише тиск Європейського Союзу на обидві країни – так, за даними таємної депеші, оцінив тоді ситуацію американський дипломат.
Американські урядовці не коментують даних свого листування з сайту WikiLeaks. Раніше держсекретар Гілларі Клінтон засудила публікації, назвавши їх «нападом» на світову спільноту.
Про такі настрої у Росії, зокрема, інформував американських дипломатів тодішній посол України у Москві, а нині міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко. Як мовиться у депеші, Грищенко розповідав, що російський прем’єр Володимир Путін «ненавидить» Віктора Ющенка, має низьку думку про Віктора Януковича і готовий мати справу з Юлією Тимошенко, хоча їй і не довіряє. За даними депеші, Грищенко тоді зізнався, що йому важко доводиться у Москві, адже «ніхто» у російській владі не хоче навіть чути про українське бачення проблеми. Український дипломат тоді ніби казав і про те, що Кремль хоче мати в Україні своє «регентство», того при владі в Києві, хто є повністю підконтрольним Москві.
Росіянам могла не сподобатися Хартія про стратегічне партнерство Україна – США
За даними WikiLeaks, тодішній міністр оборони України Юрій Єхануров розповідав американському послові про те, що газова криза стосується передовсім геополітики. За його словами, Росія хоче бути монопольним постачальником газу в Європі, а «німці активно в цьому їй допомагають». Єхануров говорив і про те, що Україна програла інформаційну війну з Росією, зазначивши, що піар-можливості Росії у 25 разів потужніші за українські. Український урядовець при цьому зазначив, що Україні можуть знадобитися поради американців з приводу того, як розбудувати свою піар-систему.
Тодішній і нинішній перший заступник секретаря РНБО Степан Гавриш розповідав послові про те, що Росія намагається перебрати контроль над українською газотранспортною системою. За оцінкою Гавриша, Росію могло розсердити і те, що Хартія про стратегічне партнерство між США та Україною, підписана у грудні 2008 року, передбачала також енергетичну співпрацю.
Українські лідери та експерти також говорили про те, що Росія намагається дискредитувати Україну як надійного постачальника газу. А особисту неприязнь Путіна до Ющенка пояснювали, зокрема, тим, що український політик публічно засудив російські військові дії проти Грузії.
Газова «війна» з Україною як локомотив інших газогонів
Оглядачі звертають увагу і на те, що Кремль мав ще одну комерційну мету під час газового конфлікту з Україною: просувати будівництво газогонів, які оминають українські терени. Про це, зокрема, йдеться в депеші з американського посольства у Москві, датованій січнем 2009 року. Дипломати наводять слова незалежного енергетичного експерта Джеррі Рогана (Jerri Rohan), який описує російську позицію стосовно європейців так: якщо ви не підтримаєте і не профінансуєте «Північний потік», то не біжіть до нас, коли не буде газу через Україну.
«Північний потік», який проходитиме по дну Балтійського моря з Росії до Німеччини, має почати працювати наприкінці цього року, незважаючи на протести екологів.
Можливих причин, які спровокували українсько-російську кризу є чимало. Від намагання Росії підтримати альтернативні газогони до особистої неприязні Путіна до Ющенка і спроби дискредитувати «помаранчевих». За даними WikiLeaks, американські дипломати повідомляли з російської столиці і про скарги росіян на нечесну поведінку українців. Представник Міністерства закордонних справ Росії Віктор Сорокін тоді нарікав на те, що «певні компанії та особи в Україні» наживаються на крадіжках російського газу.
Що б не спровокувало кризу, заступник посла США у Москві Ерік Рубін, вважає, що в основі українсько-російського газового конфлікту був неефективний, корумпований і непрозорий постачальник і настільки ж неефективна, корумпована і непрозора система транзиту. Змінити ситуацію, щоб на газовому ринку почали працювати прозорі структури, може лише тиск Європейського Союзу на обидві країни – так, за даними таємної депеші, оцінив тоді ситуацію американський дипломат.
Американські урядовці не коментують даних свого листування з сайту WikiLeaks. Раніше держсекретар Гілларі Клінтон засудила публікації, назвавши їх «нападом» на світову спільноту.
