Більшість українців (66%) вважає, що в Україні від катувань із боку правоохоронних органів не застрахований ніхто. На цьому наголосив співголова Харківської правозахисної групи (ХПЗГ), член правління Української гельсінської спілки з прав людини Євген Захаров.
Напередодні Міжнародного дня захисту жертв катувань правозахисник навів дані соціологічних досліджень, які були проведені ХПЗГ в 2009-2010 роках.
За словами Захарова, у 2009 році ця цифра була меншою – 61%. Також зросла кількість людей, які вважають, що насильство в міліції – поширене явище: за рік ця цифра збільшилася на 10% і становить 58, 8% опитаних.
Правозахисник стверджує, що за останні півтора роки ситуація із катуваннями та поганим чи жорстоким поводженням в Україні загострилася. Він навів такі дані досліджень: оціночна кількість постраждалих від незаконного насильства в міліції в 2010 році становила 780-790 тисяч.
«Це означає, що кожні 40 секунд в міліції відбувається акт незаконного насильства. Відомо, що в 2010 році в установах міліції загинула 51 людина (в 2009 році – 23 загиблих), а на 20 червня 2011 року вже налічується 26 загиблих», – констатував Захаров.
В Україні й надалі «зізнання – цариця доказів»
Однією з головних причин поширення в Україні катувань правозахисник назвав ментальне сприйняття: затримана людина є винною, і з неї будь-що треба «вибити» зізнання у злочині.
Також, наголосив правозахисник, укорінилося поняття «зізнання – цариця доказів», тому будь-яким способом правоохоронці намагаються отримати визнання скоєння злочину.
Правозахисник підкреслює, що далеко не завжди правоохоронці, «вибиваючи» зізнання з людини, яку вони вже записали у «злочинці», вважають, що вони помиляються.
Водночас він зауважує, завдяки Європейському суду з прав людини вдається робити перші кроки для зламу системи, що склалася. Йдеться передусім про скасування кількох вироків про довічне ув’язнення.
За словами Захарова, подальша робота неурядових правозахисних організацій буде спрямована на те, щоб рішення Європейського суду виконувалися національними судами та правоохоронними органами.
«Сподіваюся, цей тиск ззовні і зсередини на українську судову систему мусить привести до розуміння того, що здобувати докази незаконним шляхом немає сенсу, бо все одно це буде спростовано і, більше того, буде порушено питання про покарання винних у катуванні і «вибиванні» зізнання. Хоча розумію, що це станеться ще не так швидко», – зазначив правозахисник.