Навчитися каліграфічному письму нелегко. Мабуть, кожен пам’ятає, як вчителька в школі примушувала правильно тримати ручку, класти зошит під певним кутом і правильно сидіти.
На думку деяких педагогів у Німеччині, це переобтяжує дитину. Тим більше, що нині – в час тотальної комп’ютеризації – вміння гарно виводити літери майже нікому не потрібне.
У Гамбурзі вирішили провести експеримент. Починаючи з нового навчального року, в початкових школах пропонуватиметься на вибір – каліграфічне письмо або вивчення так званого базового пропису. Під останнім мають на увазі практично друковані літери, кожна з яких має лише невеличкий гачечок для легшого поєднання з наступною літерою.
Головне – зрозумілий почерк
Гамбурзький сенатор Тіс Раабе вважає, що це полегшить процес навчання дітей.
«Учні повинні випрацювати власний почерк. Цьому вони мають навчитися до п’ятого класу. Ми не хочемо більше вказувати дітям, як писати. Головне – їхній почерк має бути зрозумілим і охайним», – зауважує Раабе.
Але саме навколо цього питання в Німеччині власне й точиться дискусія. Прихильники каліграфічного письма дотримуються думки, що писати розбірливо й швидко людина може тільки навчитися. Їхні опоненти заявляють, що чіткий почерк випрацьовується вже в тому разі, якщо людина звикає користуватися друкованими літерами.
Застереження перед безграмотністю
Критики друкованого письма говорять про загрозу втрати об’єднавчого культурного елементу. Експерт з питань історії освіти Ельмар Тенорт вважає каліграфічне письмо одним зі свідчень культурної компетентності і не радить відмовлятися від його викладання.
«Не кожний, хто вміє читати, може писати й до того ж ще й писати швидко, вільно і зрозуміло – такою є моя позиція», – сказав Тенорт.
Представник громадської ініціативи «Ми хочемо вчитися» Вальтер Шоєрль застерігає навіть перед загрозою появи сучасних неписьменних. Однак відповідних наукових досліджень у цьому напрямку не було. Таким чином Гамбургові, де народилася ідея дати школярам можливість вибирати між каліграфічним і друкованим письмом, нічого іншого не залишається, як дочекатися результатів власного експерименту.
На думку деяких педагогів у Німеччині, це переобтяжує дитину. Тим більше, що нині – в час тотальної комп’ютеризації – вміння гарно виводити літери майже нікому не потрібне.
У Гамбурзі вирішили провести експеримент. Починаючи з нового навчального року, в початкових школах пропонуватиметься на вибір – каліграфічне письмо або вивчення так званого базового пропису. Під останнім мають на увазі практично друковані літери, кожна з яких має лише невеличкий гачечок для легшого поєднання з наступною літерою.
Головне – зрозумілий почерк
Гамбурзький сенатор Тіс Раабе вважає, що це полегшить процес навчання дітей.
«Учні повинні випрацювати власний почерк. Цьому вони мають навчитися до п’ятого класу. Ми не хочемо більше вказувати дітям, як писати. Головне – їхній почерк має бути зрозумілим і охайним», – зауважує Раабе.
Але саме навколо цього питання в Німеччині власне й точиться дискусія. Прихильники каліграфічного письма дотримуються думки, що писати розбірливо й швидко людина може тільки навчитися. Їхні опоненти заявляють, що чіткий почерк випрацьовується вже в тому разі, якщо людина звикає користуватися друкованими літерами.
Застереження перед безграмотністю
Критики друкованого письма говорять про загрозу втрати об’єднавчого культурного елементу. Експерт з питань історії освіти Ельмар Тенорт вважає каліграфічне письмо одним зі свідчень культурної компетентності і не радить відмовлятися від його викладання.
«Не кожний, хто вміє читати, може писати й до того ж ще й писати швидко, вільно і зрозуміло – такою є моя позиція», – сказав Тенорт.
Представник громадської ініціативи «Ми хочемо вчитися» Вальтер Шоєрль застерігає навіть перед загрозою появи сучасних неписьменних. Однак відповідних наукових досліджень у цьому напрямку не було. Таким чином Гамбургові, де народилася ідея дати школярам можливість вибирати між каліграфічним і друкованим письмом, нічого іншого не залишається, як дочекатися результатів власного експерименту.
