У перший рік відвідування школи або садочка в дитини значно збільшується кількість контактів, тому вона і хворіє приблизно в 2 рази частіше, ніж звичайно, говорить Алла Волоха, головний дитячий імунолог Києва. Тож організм першачка треба готувати до такого стресу.
«Тиждень у садочку, два – вдома»
«Дитина має бути готова заздалегідь, не менше як за декілька років, а то і з того часу, як народжується. Це має бути певний стиль життя, сформований перш за все батьками. Спрямований він на те, щоб підготувати дитину до контактів у суспільстві, контактів із багатьма дітьми, серед яких можуть трапитися і хворі. А коли проходить перший рік, то, як правило, в наступні роки дитячий організм уже більш адаптований», – говорить імунолог.
Киянка Тетяна має двох дітей. І пристосування молодшого сина до нових умов не обмежилося першим роком дитсадка, а тяглося цілих 3 роки. Тепер нарешті він пішов у школу і хворіє менше, розповідає жінка.
«І в мене, і в знайомих діти як тільки йдуть до садочка, то одразу хворіють. Адаптація йде, напевно, рік, а може, й більше. У мене менший років 3 хворів. Хтось почне чхати або кашляти – і він уже в мене хворий. Отак і виходило: тиждень у садочку, два вдома, тиждень у садочку, два вдома. В основному, ГРЗ, плюс у когось вітрянка – усі заражаються».
Батьки кидаються зміцнювати імунітет дитини лише тоді, коли вона вже захворіла. А правильно було б оздоровлювати, загартовувати та вітамінізувати організм малечі постійно. Особливо ж тоді, коли дитина готується до школи, говорить Алла Волоха, головний дитячий імунолог Києва.
«Це підготовка не тільки імунної системи, а й усього організму. Дитина має правильно харчуватися, у неї має бути правильний розпорядок дня, вона має проживати в нормальних умовах. Вдома, у школі чи дитячому садочку має бути чисте, вологе, прохолодне повітря, регулярне провітрювання, вологе прибирання приміщень. Дитина не повинна бути закутана, і батьки не мають жахатися найменшого протягу. І мають підтримувати і свій імунітет та здоров’я. Наприклад, однозначно доведено: якщо батьки курять, навіть не при дитині, це вже негативно впливає на слизові оболонки дитини та на їх захист».
Захист дитячого організму
У першокласників уже більш зріла імунна система, ніж у молодших дітей, однак організм ще не має стійкого імунітету до інфекцій, говорить педіатр Галина Гальчанська. Водночас вона закликає батьків не лякатися, якщо дитина хворітиме не менше 5 разів у перший рік перебування в дитячому колективі. Крім того, є деякі хвороби, якими навіть краще перехворіти в дитинстві, говорить педіатр.
«Інфекційним захворюванням можна запобігти, якщо виявити дитину, яка щойно захворіла і вона одна. Її треба просто ізолювати, обмежити контакти з іншими дітьми. Всі діти мають, в основному, перехворіти дитячими хворобами (вітряною віспою, кором, краснухою), щоб у них виробився якийсь імунітет».
Тож деякі хвороби стимулюють, посилюють імунну систему дитини. Якщо малюк не перехворів, наприклад, вітрянкою, то у дорослому віці ця хвороба переносяться набагато важче, пояснюють фахівці.
Загартовування – ось основний засіб підвищення функцій імунітету. Ходити босим, купатися у водоймах і привчатися до прохолодної води вдома треба змалечку, говорить доктор медичних наук, валеолог Геннадій Апанасенко. Окрім цього, дитині просто необхідні спортивні навантаження, запевняє він.
«Головне, щоб дитина рухалася, а що це буде – футбол чи легка атлетика, біг чи стрибки, це не має значення. Якщо ж дитина не рухається, знижується функції усіх її органів і систем, і дитина захворює. На жаль, зараз за всі заняття та секції в Україні треба платити. Я дивуюся, чому українська влада не думає про те, щоб діти були здоровими. Якщо б у кожній школі існувала спортивна база, починаючи від футбольного поля і закінчуючи басейном, тоді кожен учень охоче вибрав би, чим саме хотів би займатися».
Психологічне здоров’я першачка
Першокласники отримують удвічі більше стресів, ніж дошкільнята. Адже в школі їх чекають нові обов’язки та вимоги. А головне перед ними постає питання: а чи виправдаю я сподівання та надії батьків?
Як стверджують психологи, емоційний стрес також знижує захисні можливості організму, тому дитину готувати до школи треба і морально. А підготовчу розмову перед першим класом можна провести ось у якому ключі: «Ти вже став старший, красивіший, сильніший, тобі вже більше дозволяють, у тебе є нова форма, ти вже такий, як старший брат чи старша сестра», – радить дитячий психолог Олена Ліщинська.
Дитина хоче бути старшою, дорослішати, в неї є бажання пізнання, бажання мати певні обов’язки та нові права. Таким є природний закон розвитку, продовжує психолог.
«Батьки просто повинні не створювати ажіотажу, не залякувати дитину, говорячи: ти дивись мені, гарно вчися, а будеш погано вчитися, я цього не переживу», – пояснює Олена Ліщинська.
Гарний фізичний та емоційний стан є також запорукою успішного навчання. Адже, як переконують педагоги, більшість двієчників мають проблеми зі здоров’ям.
«Тиждень у садочку, два – вдома»
«Дитина має бути готова заздалегідь, не менше як за декілька років, а то і з того часу, як народжується. Це має бути певний стиль життя, сформований перш за все батьками. Спрямований він на те, щоб підготувати дитину до контактів у суспільстві, контактів із багатьма дітьми, серед яких можуть трапитися і хворі. А коли проходить перший рік, то, як правило, в наступні роки дитячий організм уже більш адаптований», – говорить імунолог.
Киянка Тетяна має двох дітей. І пристосування молодшого сина до нових умов не обмежилося першим роком дитсадка, а тяглося цілих 3 роки. Тепер нарешті він пішов у школу і хворіє менше, розповідає жінка.
«І в мене, і в знайомих діти як тільки йдуть до садочка, то одразу хворіють. Адаптація йде, напевно, рік, а може, й більше. У мене менший років 3 хворів. Хтось почне чхати або кашляти – і він уже в мене хворий. Отак і виходило: тиждень у садочку, два вдома, тиждень у садочку, два вдома. В основному, ГРЗ, плюс у когось вітрянка – усі заражаються».
Батьки кидаються зміцнювати імунітет дитини лише тоді, коли вона вже захворіла. А правильно було б оздоровлювати, загартовувати та вітамінізувати організм малечі постійно. Особливо ж тоді, коли дитина готується до школи, говорить Алла Волоха, головний дитячий імунолог Києва.
«Це підготовка не тільки імунної системи, а й усього організму. Дитина має правильно харчуватися, у неї має бути правильний розпорядок дня, вона має проживати в нормальних умовах. Вдома, у школі чи дитячому садочку має бути чисте, вологе, прохолодне повітря, регулярне провітрювання, вологе прибирання приміщень. Дитина не повинна бути закутана, і батьки не мають жахатися найменшого протягу. І мають підтримувати і свій імунітет та здоров’я. Наприклад, однозначно доведено: якщо батьки курять, навіть не при дитині, це вже негативно впливає на слизові оболонки дитини та на їх захист».
Захист дитячого організму
У першокласників уже більш зріла імунна система, ніж у молодших дітей, однак організм ще не має стійкого імунітету до інфекцій, говорить педіатр Галина Гальчанська. Водночас вона закликає батьків не лякатися, якщо дитина хворітиме не менше 5 разів у перший рік перебування в дитячому колективі. Крім того, є деякі хвороби, якими навіть краще перехворіти в дитинстві, говорить педіатр.
«Інфекційним захворюванням можна запобігти, якщо виявити дитину, яка щойно захворіла і вона одна. Її треба просто ізолювати, обмежити контакти з іншими дітьми. Всі діти мають, в основному, перехворіти дитячими хворобами (вітряною віспою, кором, краснухою), щоб у них виробився якийсь імунітет».
Тож деякі хвороби стимулюють, посилюють імунну систему дитини. Якщо малюк не перехворів, наприклад, вітрянкою, то у дорослому віці ця хвороба переносяться набагато важче, пояснюють фахівці.
Загартовування – ось основний засіб підвищення функцій імунітету. Ходити босим, купатися у водоймах і привчатися до прохолодної води вдома треба змалечку, говорить доктор медичних наук, валеолог Геннадій Апанасенко. Окрім цього, дитині просто необхідні спортивні навантаження, запевняє він.
«Головне, щоб дитина рухалася, а що це буде – футбол чи легка атлетика, біг чи стрибки, це не має значення. Якщо ж дитина не рухається, знижується функції усіх її органів і систем, і дитина захворює. На жаль, зараз за всі заняття та секції в Україні треба платити. Я дивуюся, чому українська влада не думає про те, щоб діти були здоровими. Якщо б у кожній школі існувала спортивна база, починаючи від футбольного поля і закінчуючи басейном, тоді кожен учень охоче вибрав би, чим саме хотів би займатися».
Психологічне здоров’я першачка
Першокласники отримують удвічі більше стресів, ніж дошкільнята. Адже в школі їх чекають нові обов’язки та вимоги. А головне перед ними постає питання: а чи виправдаю я сподівання та надії батьків?
Як стверджують психологи, емоційний стрес також знижує захисні можливості організму, тому дитину готувати до школи треба і морально. А підготовчу розмову перед першим класом можна провести ось у якому ключі: «Ти вже став старший, красивіший, сильніший, тобі вже більше дозволяють, у тебе є нова форма, ти вже такий, як старший брат чи старша сестра», – радить дитячий психолог Олена Ліщинська.
Дитина хоче бути старшою, дорослішати, в неї є бажання пізнання, бажання мати певні обов’язки та нові права. Таким є природний закон розвитку, продовжує психолог.
«Батьки просто повинні не створювати ажіотажу, не залякувати дитину, говорячи: ти дивись мені, гарно вчися, а будеш погано вчитися, я цього не переживу», – пояснює Олена Ліщинська.
Гарний фізичний та емоційний стан є також запорукою успішного навчання. Адже, як переконують педагоги, більшість двієчників мають проблеми зі здоров’ям.
