Ідея проекту «Навіщо мові бур’яни?» народилася у трьох студенток Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького – Анни Іваненко, Оксани Краснощок та Валерії Ігнатової.
Як розповіла Радіо Свобода Анна Іваненко, на створення мовної соціальної реклами в рідному місті їх надихнули плакати «Говорімо правильно й красиво», які дівчата кілька років тому побачили в львівському громадському транспорті.
«Ми бачили плакати у Львові – у трамвайчиках, маршрутках. І вирішили, що Черкаси нічим не гірші й у нас теж можна було б розмістити якусь соціальну рекламу в маршрутках, – каже вона. – Власне, варто звертати увагу на культуру мовлення, і нині мало людей про це знають. Багато людей помиляються, бо просто не знають, як про це сказати більш правильно».
Організаторки самостійно добирали матеріал та оформлювали інформаційні мовні плакати. Усього розробили 10 різновидів. Половина з них містить афоризми про культуру мовлення, інша половина – вирази, у яких черкасці найчастіше роблять помилки, з їхніми правильними відповідниками (наприклад, не «на протязі року», а «протягом року», не «гарно виглядаєш», а «маєш гарний вигляд»). Наразі зі 150 плакатів організатори розмістили вже половину.
«Це вдосконалюватиме і нас, і мову водночас»
Завідувач кафедри журналістики та PR-технологій Черкаського національного університету Тетяна Бондаренко зауважує, що в напрямі розвитку мови будь-які кроки є корисними та ефективними. Однак, наголошує викладач, покращувати мовну ситуацію потрібно насамперед пропагуванням красивих мовних одиниць.
«Щоб поліпшити мовну ситуацію в Україні, непотрібно дорікати комусь, що хтось допускає помилки, – зазначає вона. – А ось є інший шлях, значно продуктивніший, на мою думку. Якщо ми всі разом будемо пропагувати якісь мовні взірці, пропонувати красиві комфортні слова для нашого слуху – це вдосконалюватиме і нас, і мову водночас».
Більшість черкасців, що вже бачила інформаційні плакати в транспорті, схвально ставиться до мовного проекту. Жителька Черкас Вікторія зазначає, що такі плакати треба обов’язково розмістити в усіх маршрутних таксі. Оскільки, наголошує жінка, більшість містян, хоч і знає українську, однак, перевагу надає або російській, або суржикові.
«Сьогодні у маршрутці побачила плакати про те, як правильно говорити українською мовою. В нашому місті ще такого не було, і тому на мене це справило неабияке враження. Тому, може це перший поштовх до правильного спілкування і впровадження української мови», – зауважила Вікторія.
Інший житель Черкас – Олександр Литвиненко – вважає, що соціальна реклама «Навіщо мові бур’яни?» у будь-якому випадку ефективно вплине на культуру мовлення містян. Він переконаний: коли людина помилятиметься, одразу згадуватиме плакат і говоритиме правильно.
«Можна згадати невеличкі наклейки російською мовою «Остановок тута и здеся нет», які розміщували ще, мабуть, років десять тому. І, в принципі, ці люди, які так говорили, вони помічали це і можливо про щось задумувались», – зазначив Олександр.
Проект «Навіщо мові бур’яни?» створений у межах програми неформальної демократичної освіти молоді «Майстерня громадської активності». Окрім того, партнером проекту стала громадська організація «Молода громада», спрямована на підтримку всіляких соціальних та культурних ініціатив.
Як розповіла Радіо Свобода Анна Іваненко, на створення мовної соціальної реклами в рідному місті їх надихнули плакати «Говорімо правильно й красиво», які дівчата кілька років тому побачили в львівському громадському транспорті.
«Ми бачили плакати у Львові – у трамвайчиках, маршрутках. І вирішили, що Черкаси нічим не гірші й у нас теж можна було б розмістити якусь соціальну рекламу в маршрутках, – каже вона. – Власне, варто звертати увагу на культуру мовлення, і нині мало людей про це знають. Багато людей помиляються, бо просто не знають, як про це сказати більш правильно».
Організаторки самостійно добирали матеріал та оформлювали інформаційні мовні плакати. Усього розробили 10 різновидів. Половина з них містить афоризми про культуру мовлення, інша половина – вирази, у яких черкасці найчастіше роблять помилки, з їхніми правильними відповідниками (наприклад, не «на протязі року», а «протягом року», не «гарно виглядаєш», а «маєш гарний вигляд»). Наразі зі 150 плакатів організатори розмістили вже половину.
«Це вдосконалюватиме і нас, і мову водночас»
Завідувач кафедри журналістики та PR-технологій Черкаського національного університету Тетяна Бондаренко зауважує, що в напрямі розвитку мови будь-які кроки є корисними та ефективними. Однак, наголошує викладач, покращувати мовну ситуацію потрібно насамперед пропагуванням красивих мовних одиниць.
«Щоб поліпшити мовну ситуацію в Україні, непотрібно дорікати комусь, що хтось допускає помилки, – зазначає вона. – А ось є інший шлях, значно продуктивніший, на мою думку. Якщо ми всі разом будемо пропагувати якісь мовні взірці, пропонувати красиві комфортні слова для нашого слуху – це вдосконалюватиме і нас, і мову водночас».
Більшість черкасців, що вже бачила інформаційні плакати в транспорті, схвально ставиться до мовного проекту. Жителька Черкас Вікторія зазначає, що такі плакати треба обов’язково розмістити в усіх маршрутних таксі. Оскільки, наголошує жінка, більшість містян, хоч і знає українську, однак, перевагу надає або російській, або суржикові.
«Сьогодні у маршрутці побачила плакати про те, як правильно говорити українською мовою. В нашому місті ще такого не було, і тому на мене це справило неабияке враження. Тому, може це перший поштовх до правильного спілкування і впровадження української мови», – зауважила Вікторія.
Інший житель Черкас – Олександр Литвиненко – вважає, що соціальна реклама «Навіщо мові бур’яни?» у будь-якому випадку ефективно вплине на культуру мовлення містян. Він переконаний: коли людина помилятиметься, одразу згадуватиме плакат і говоритиме правильно.
«Можна згадати невеличкі наклейки російською мовою «Остановок тута и здеся нет», які розміщували ще, мабуть, років десять тому. І, в принципі, ці люди, які так говорили, вони помічали це і можливо про щось задумувались», – зазначив Олександр.
Проект «Навіщо мові бур’яни?» створений у межах програми неформальної демократичної освіти молоді «Майстерня громадської активності». Окрім того, партнером проекту стала громадська організація «Молода громада», спрямована на підтримку всіляких соціальних та культурних ініціатив.
