Доступність посилання

ТОП новини

Міністерство культури просить 20 мільйонів гривень на книжки


Міністр культури України Михайло Кулиняк
Міністр культури України Михайло Кулиняк

Київ – 30 вересня відзначають Всеукраїнський день бібліотек. Бібліотекарі скаржаться, що книжкові фонди практично не оновлюються. Така ситуація склалася, бо останні 2 роки не було державної підтримки галузі, пояснюють у Міністерстві культури. Проте зараз у відомстві очікують фінансування з держбюджету і сподіваються на 20 мільйонів гривень для закупівлі нової літератури.

В Україні є більше 40 тисяч бібліотек різного підпорядкування. Це і галузеві, і спеціалізовані, і наукові, і технічні бібліотеки. Крім того, бібліотека є в кожній школі (а їх в Україні їх більше 20 тисяч). Проте найпотужнішою є мережа публічних бібліотек – їх в Україні близько 18 тисяч. Вони підпорядковані Міністерству культури і відкриті для всіх охочих.

Наукова бібліотека Чернівецького національного університету обслуговує студентів та викладачів. ЇЇ книгозбірня складає майже 4 мільйони томів і вважається однією з найбільших в Україні. Серед раритетних видань у бібліотеці є, наприклад, «Історія міста Любека 15 століття». Цієї книжки, зі слів дирекції установи, немає навіть у самому місті Любеку. Є й нові надходження, але також є і труднощі – найперше, це брак фінансування, розповідає місцева кореспондентка Радіо Свобода.

Сказати, що коштів немає зовсім, це буде неправильно, – говорить директор наукової бібліотеки Михайло Зушман. Університет виділяє гроші, але їх все одно не вистачає. А належне фінансування допомогло б сформувати бібліотечні фонди на цифрових носіях, каже директор. «Один читальний зал у нас вже став залом комп’ютерних, електронних ресурсів, інший на шляху до того. Я думаю, що тисяч 250 нам потрібно, щоб усе зробити».

Михайло Зушман сподівається, що оцифрувати відділ рідкісної цінної книги і таким чином зберегти оригінальні екземпляри допоможе бібліотеці один із міжнародних грантів.

«Є раритетні речі, які вже не можуть бути в руках читача. Нам потрібно зробити цифрові копії. Нам потрібна відповідна техніка, яка коштує недешево», – каже Зушман.

Головний бібліотекар читацького залу наукової літератури Тетяна розповіла, що бібліотеці бракує нових надходжень. А студентів, попри можливості інтернету, цікавить саме сучасні публікації, зауважила бібліотекар.

Фонди бібліотек майже не поповнюються

Сьогодні сукупний книжковий фонд публічних бібліотек складає майже 280 мільйонів примірників. Однак їх кількість зменшується, тому що зношені книги бібліотеки вилучають, а нових купують менше.

Останні 2 роки книжкові фонди українських бібліотек поповнювалися лише коштом місцевих бюджетів. Оскільки зараз немає жодної державної програми щодо закупівлі книжок і їх централізованого постачання до бібліотек, розповідає Президент Української бібліотечної асоціації Ірина Шевченко.

«Проблема, яка є загальною для бібліотек – це, звичайно, стан книжкових фондів. Оскільки нині книжка дорога, є малодоступною, з українською книгою є свої проблеми, то, відповідно, мало її й надходить до книгозбірень. Бібліотеки фінансуються з місцевих бюджетів, звичайно, вони мають мало коштів для того, щоб такі книжки купувати. Це може бути від 10 до100 книжок у невеличких бібліотеках. Більше можливості та потреби купувати книги мають обласні, універсальні, наукові бібліотеки. Вони, можливо, на це мають і достатньо коштів, але їм заважає закон про закупівлі, який ставить перепони».

У Міністерстві культури України сподіваються, що наступного року з бюджету виділять 20 мільйонів гривень. Ці гроші мають піти на придбання літератури для поповнення книжкових фондів публічних бібліотек, розповіла Марія Лисичанська, головний спеціаліст відділу аналізу та прогнозування діяльності бібліотек Міністерства культури і туризму України. Вона додала, що незабаром бібліотеки стануть справжніми інформаційними центрами з доступом до інтернету.

«Зараз усе робиться для того, щоб створити центри інформації в бібліотеках на селі і в районі. І для цього, звичайно, треба матеріально-технічну базу поновити, закупити відповідне обладнання, щоб кожна людина, маючи вільний доступ до бібліотеки, мала можливість зайти і отримати інформацію, яка їй потрібна. Візьмімо будь-яке село. Окрім бібліотечної установи, школи, медичної установи і клубного закладу в селі ж більше нічого немає, нема де отримати інформацію або розвивати творчість людини», – зазначила Марія Лисичанська.

Бібліотека, куди хочеться ходити

Третина населення України, а це понад 16 мільйонів осіб, є читачами бібліотек. А в невеличких містах та селищах подекуди до бібліотеки ходить навіть половина населення. Такими є результати дослідження Української бібліотечної асоціації.

Будується ж бібліотек в Україні нині дуже мало. І сьогодні більшість книгозбірень потребують реконструкції. Про це розповіла президент Української бібліотечної асоціації Ірина Шевченко.

«Хотілося б, щоб наші бібліотеки, особливо публічні, мали сучасні, технічно оснащені приміщення. Бібліотека має бути комфортною, відкритою. У бібліотеках має бути інтернет (в тому числі бездротовий), доступ до книгосховищ повинен бути комп’ютеризованим. Існує так звана концепція інтелектуальної бібліотеки, якої в Україні ми, наприклад, не маємо. Звичайно, хотілося б, щоб наші українські читачі, люди, які ходять до бібліотеки, потрапляли в таке середовище, де книга, знання, інтелект є поруч, куди хочеться ходити, де можна проводити час, дозвілля, насолоджуватися всім комфортом: від дизайну і меблів до повної інформації».

За даними Української бібліотечної асоціації, найбільшим попитом в бібліотеках України користується навчальна література. Не втрачають популярності і періодичні видання. Також українці цікавляться белетристикою. У книгозбірнях зазвичай запитують сучасну художню літературу, яка очолює книжкові рейтинги.
  • Зображення 16x9

    Наталка Коваленко

    Співпрацюю з Радіо Свобода з 2005 року. Магістр Інституту журналістики Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка. Народилася на Полтавщині 1984 року. Кореспондентка та редакторка сайту Радіо Свобода

     

  • Зображення 16x9

    Марічка Набока

    У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ імені Тараса Шевченка. У 2010-му отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка. Маю публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі «Ера». На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG