Київ – Чим Україна платитиме за зниження ціни російського газу? На думку експертів, наступного року Київ таки піде на створення газотранспортного консорціуму. До того ж, найімовірніше, що цей консорціум буде створено без участі ЄС.
Українсько-російські газові переговори тривали майже рік. У підсумку, українська сторона так і не змогла домогтися зниження ціни російського палива. Відтак, у державний бюджет довелося закласти цифру 416 доларів за тисячу кубів. Проте, українські чиновники заявляють, що газові переговори з Білокам’яною тривають, і висловлюють сподівання, що взаємоприйнятне рішення таки буде знайдене.
Наразі Москву найбільше цікавить українська газотранспортна система, вважають експерти. І створення двостороннього консорціуму, без участі ЄС, є головною вимогою Росії задля зниження ціни газу. Поки що Київ не пристав на це. Проте, на думку наукового директора Інституту євроатлантичного співробітництва Олександра Сушка, незабаром цього варто очікувати.
«Найбільш імовірним сценарієм є укладання додаткової угоди з Росією, результатом якої стане передача частини власності чи управління українською трубою Росії, – зазначає Сушко. – Якщо Путіну перед виборами треба буде додати цей аргумент до своїх позицій, то він відмовиться від однієї чи двох найбільш неприйнятних для українського уряду вимог, після чого українська сторона погодиться на ці умови».
Двосторонній чи тристоронній?
Упродовж останнього тижня з боку українських чиновників звучали заяви про ігнорування європейською стороною енергетичних інтересів України. (Такі заяви деякі оглядачі охарактеризували, як підготовку до створення консорціуму без ЄС, чого вимагає Росія). Як зазначив Президент Віктор Янукович, Київ ставить за мету створення тристороннього консорціуму, проте наразі немає ніяких позитивних результатів у цьому питанні, і виною цьому є європейська сторона. Цю думку висловив у п’ятницю і директор Департаменту інформаційної політики МЗС України Олег Волошин.
«Це не позиція українського уряду – створювати двосторонній консорціум, це, по-перше, позиція російського уряду. А по-друге, ми не бачимо особливого інтересу з боку європейської сторони. Давайте вже відверто, якщо з європейського боку будуть компанії, які фактично афільовані з «Газпромом», то чи буде це реальний тристоронній консорціум? Чи це з двох сторін дві руки, лише одна така красива у європейській рукавичці, а інша – у російській», – говорить Волошин.
Європейцям заважає українська корупція
На думку ж керівника Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні Ніко Ланге, створенню тристороннього консорціуму сьогодні заважає корупція в Україні.
«Європейський Союз уже давно готовий брати участь і у консорціумі, і у модернізації газотранспортної системи, – говорить Ланге, відповідаючи на запитання Радіо Свобода. – Але складається враження, що Україна хоче зберегти ці корупційні схеми, які домінують у цьому секторі. А співпраця з Євросоюзом без прозорості неможлива».
До того ж, наприкінці року позиції української сторони у переговорному процесі з Росією послабилися, зазначає Олександр Сушко. Кілька місяців тому Київ мав, з одного боку, майже готову угоду про асоціацію з ЄС, а з іншого – пропозиції Москви щодо врегулювання газового питання. За таких умов, на думку експерта, можна було балансувати і шукати рішення газового питання. Але Україна сама підірвала ці позиції, зруйнувавши атмосферу довіри з боку ЄС, після чого тиск Москви посилився.
Українсько-російські газові переговори тривали майже рік. У підсумку, українська сторона так і не змогла домогтися зниження ціни російського палива. Відтак, у державний бюджет довелося закласти цифру 416 доларів за тисячу кубів. Проте, українські чиновники заявляють, що газові переговори з Білокам’яною тривають, і висловлюють сподівання, що взаємоприйнятне рішення таки буде знайдене.
Наразі Москву найбільше цікавить українська газотранспортна система, вважають експерти. І створення двостороннього консорціуму, без участі ЄС, є головною вимогою Росії задля зниження ціни газу. Поки що Київ не пристав на це. Проте, на думку наукового директора Інституту євроатлантичного співробітництва Олександра Сушка, незабаром цього варто очікувати.
«Найбільш імовірним сценарієм є укладання додаткової угоди з Росією, результатом якої стане передача частини власності чи управління українською трубою Росії, – зазначає Сушко. – Якщо Путіну перед виборами треба буде додати цей аргумент до своїх позицій, то він відмовиться від однієї чи двох найбільш неприйнятних для українського уряду вимог, після чого українська сторона погодиться на ці умови».
Двосторонній чи тристоронній?
Упродовж останнього тижня з боку українських чиновників звучали заяви про ігнорування європейською стороною енергетичних інтересів України. (Такі заяви деякі оглядачі охарактеризували, як підготовку до створення консорціуму без ЄС, чого вимагає Росія). Як зазначив Президент Віктор Янукович, Київ ставить за мету створення тристороннього консорціуму, проте наразі немає ніяких позитивних результатів у цьому питанні, і виною цьому є європейська сторона. Цю думку висловив у п’ятницю і директор Департаменту інформаційної політики МЗС України Олег Волошин.
«Це не позиція українського уряду – створювати двосторонній консорціум, це, по-перше, позиція російського уряду. А по-друге, ми не бачимо особливого інтересу з боку європейської сторони. Давайте вже відверто, якщо з європейського боку будуть компанії, які фактично афільовані з «Газпромом», то чи буде це реальний тристоронній консорціум? Чи це з двох сторін дві руки, лише одна така красива у європейській рукавичці, а інша – у російській», – говорить Волошин.
Європейцям заважає українська корупція
На думку ж керівника Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні Ніко Ланге, створенню тристороннього консорціуму сьогодні заважає корупція в Україні.
«Європейський Союз уже давно готовий брати участь і у консорціумі, і у модернізації газотранспортної системи, – говорить Ланге, відповідаючи на запитання Радіо Свобода. – Але складається враження, що Україна хоче зберегти ці корупційні схеми, які домінують у цьому секторі. А співпраця з Євросоюзом без прозорості неможлива».
До того ж, наприкінці року позиції української сторони у переговорному процесі з Росією послабилися, зазначає Олександр Сушко. Кілька місяців тому Київ мав, з одного боку, майже готову угоду про асоціацію з ЄС, а з іншого – пропозиції Москви щодо врегулювання газового питання. За таких умов, на думку експерта, можна було балансувати і шукати рішення газового питання. Але Україна сама підірвала ці позиції, зруйнувавши атмосферу довіри з боку ЄС, після чого тиск Москви посилився.
