Київ – 19 січня – останнє з трьох великих християнських свят різдвяного циклу – Водохреща. Православні та греко-католицькі християни відзначають його саме цього дня. Хоча традиції святкування Водохреща вже давно змінилися.
Коли зими були холодними, згадує Анізія Кисіль, мешканка міста Гадяча, що на Полтавщині, воду на Водохреще святили коло місцевих річок – Псел і Грунь. З льоду вирізали три хрести, які обливали буряковим соком, а на самій річці робили хрестоподібну ополонку, яку мав освятити священик, розповідає вона. Після цього всі охочі набирали освячену річкову воду та співали щедрівок.
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![Ukraine -- The celebration of Epiphany day in the Cossack village Mamaeva Soboda, Kyiv, January 19, 2012]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
Нині, зазначає Анізія Кисіль, воду на Водохреще тут освячують переважно у церкві, адже ані погодні, ані екологічні умови не дозволяють підтримувати давню традицію.
«Якщо нема річки, то святиться звичайна вода. Вона може стояти цілий рік. Як зурочать, можна випити, обмитися цією водою. Навіть вода з-під крану з 12 години вечора до ранку вважається святою», – зазначає Анізія Кисіль.
Кілька років поспіль на Водохреще мешканець Гадяча Микола Даниленко пірнає у річку. Каже, за часів Радянського Союзу такої традиції не було, бо ніхто про неї не знав. Тепер, зазначає він, кількість прихильників такого обряду значно зросла.
«Дуже багато людей буває. Щоразу я бачу все більше і більше. Треба купатися, щоб не чіплялися хвороби, щоб очиститись, гріхи «відмити». Я у це вірю», – розповідає гадячанин.
Купання на Водохреще церквою не передбачене, але дозволене
Настоятель гадяцької Михайлівської церкви Київського патріархату, отець Ростислав наголошує, що традиційне для Водохреща купання у водоймах не є церковним обрядом, хоча воно й не заборонене. Такі традиції прикрашають свято, але є лише символікою, зазначає священик.
«Це йде від наших прадідів. Ми омиваємо з себе духовний бруд, загартовуємо своє тіло і душу. Щирий, справжній християнин робить це скромно, сам для себе. Цим не можна маніпулювати через те, що тоді святиня зводиться в гріх, коли ми робимо з цього якесь шоу. Краще показуй перед Богом, перед собою свої гріхи», – наголошує отець Ростислав.
Переддень Водохреща вважають днем посту, коли святиться «пісна вода». Ті, хто дотримується традицій, стверджують, що її можна пити лише перед другим Свят-вечором. А вода, яку освячують 19 січня, зберігає цілющі властивості протягом року, переконують вони. За їхніми словами, ця вода лікує хвороби, а інколи може заміняти навіть причастя.
Водночас вважають, що саме на Водохреще відкривається небо, тому це сприятливий час для загадування бажань.
Коли зими були холодними, згадує Анізія Кисіль, мешканка міста Гадяча, що на Полтавщині, воду на Водохреще святили коло місцевих річок – Псел і Грунь. З льоду вирізали три хрести, які обливали буряковим соком, а на самій річці робили хрестоподібну ополонку, яку мав освятити священик, розповідає вона. Після цього всі охочі набирали освячену річкову воду та співали щедрівок.
Водохреща у Мамаєвій Слободі
У козацькому селищі Мамаєва Слобода, що у Києві, відсвяткували Водохреща (Ордань). Після святкової літургії священик освятив воду. Кожен мав змогу «очистититись» у крижаній воді. Після купання за козацьким звичаєм січовики і реєстрові козаки (а з ними й усі, хто захотів перевірити власну сміливість) бились «лава на лаву».
У козацькому селищі Мамаєва Слобода, що у Києві, відсвяткували Водохреща (Ордань). Після святкової літургії священик освятив воду. Кожен мав змогу «очистититись» у крижаній воді. Після купання за козацьким звичаєм січовики і реєстрові козаки (а з ними й усі, хто захотів перевірити власну сміливість) бились «лава на лаву».
У козацькому селищі Мамаєва Слобода, що у Києві, відсвяткували Водохреща (Ордань). Після святкової літургії священик освятив воду. Кожен мав змогу «очистититись» у крижаній воді. Після купання за козацьким звичаєм січовики і реєстрові козаки (а з ними й усі, хто захотів перевірити власну сміливість) бились «лава на лаву».
У козацькому селищі Мамаєва Слобода, що у Києві, відсвяткували Водохреща (Ордань). Після святкової літургії священик освятив воду. Кожен мав змогу «очистититись» у крижаній воді. Після купання за козацьким звичаєм січовики і реєстрові козаки (а з ними й усі, хто захотів перевірити власну сміливість) бились «лава на лаву».
У козацькому селищі Мамаєва Слобода, що у Києві, відсвяткували Водохреща (Ордань). Після святкової літургії священик освятив воду. Кожен мав змогу «очистититись» у крижаній воді. Після купання за козацьким звичаєм січовики і реєстрові козаки (а з ними й усі, хто захотів перевірити власну сміливість) бились «лава на лаву».
У козацькому селищі Мамаєва Слобода, що у Києві, відсвяткували Водохреща (Ордань). Після святкової літургії священик освятив воду. Кожен мав змогу «очистититись» у крижаній воді. Після купання за козацьким звичаєм січовики і реєстрові козаки (а з ними й усі, хто захотів перевірити власну сміливість) бились «лава на лаву».
У козацькому селищі Мамаєва Слобода, що у Києві, відсвяткували Водохреща (Ордань). Після святкової літургії священик освятив воду. Кожен мав змогу «очистититись» у крижаній воді. Після купання за козацьким звичаєм січовики і реєстрові козаки (а з ними й усі, хто захотів перевірити власну сміливість) бились «лава на лаву».
У козацькому селищі Мамаєва Слобода, що у Києві, відсвяткували Водохреща (Ордань). Після святкової літургії священик освятив воду. Кожен мав змогу «очистититись» у крижаній воді. Після купання за козацьким звичаєм січовики і реєстрові козаки (а з ними й усі, хто захотів перевірити власну сміливість) бились «лава на лаву».
У козацькому селищі Мамаєва Слобода, що у Києві, відсвяткували Водохреща (Ордань). Після святкової літургії священик освятив воду. Кожен мав змогу «очистититись» у крижаній воді. Після купання за козацьким звичаєм січовики і реєстрові козаки (а з ними й усі, хто захотів перевірити власну сміливість) бились «лава на лаву».
У козацькому селищі Мамаєва Слобода, що у Києві, відсвяткували Водохреща (Ордань). Після святкової літургії священик освятив воду. Кожен мав змогу «очистититись» у крижаній воді. Після купання за козацьким звичаєм січовики і реєстрові козаки (а з ними й усі, хто захотів перевірити власну сміливість) бились «лава на лаву».
У козацькому селищі Мамаєва Слобода, що у Києві, відсвяткували Водохреща (Ордань). Після святкової літургії священик освятив воду. Кожен мав змогу «очистититись» у крижаній воді. Після купання за козацьким звичаєм січовики і реєстрові козаки (а з ними й усі, хто захотів перевірити власну сміливість) бились «лава на лаву».
У козацькому селищі Мамаєва Слобода, що у Києві, відсвяткували Водохреща (Ордань). Після святкової літургії священик освятив воду. Кожен мав змогу «очистититись» у крижаній воді. Після купання за козацьким звичаєм січовики і реєстрові козаки (а з ними й усі, хто захотів перевірити власну сміливість) бились «лава на лаву».
У козацькому селищі Мамаєва Слобода, що у Києві, відсвяткували Водохреща (Ордань). Після святкової літургії священик освятив воду. Кожен мав змогу «очистититись» у крижаній воді. Після купання за козацьким звичаєм січовики і реєстрові козаки (а з ними й усі, хто захотів перевірити власну сміливість) бились «лава на лаву».
У козацькому селищі Мамаєва Слобода, що у Києві, відсвяткували Водохреща (Ордань). Після святкової літургії священик освятив воду. Кожен мав змогу «очистититись» у крижаній воді. Після купання за козацьким звичаєм січовики і реєстрові козаки (а з ними й усі, хто захотів перевірити власну сміливість) бились «лава на лаву».
У козацькому селищі Мамаєва Слобода, що у Києві, відсвяткували Водохреща (Ордань). Після святкової літургії священик освятив воду. Кожен мав змогу «очистититись» у крижаній воді. Після купання за козацьким звичаєм січовики і реєстрові козаки (а з ними й усі, хто захотів перевірити власну сміливість) бились «лава на лаву».
У козацькому селищі Мамаєва Слобода, що у Києві, відсвяткували Водохреща (Ордань). Після святкової літургії священик освятив воду. Кожен мав змогу «очистититись» у крижаній воді. Після купання за козацьким звичаєм січовики і реєстрові козаки (а з ними й усі, хто захотів перевірити власну сміливість) бились «лава на лаву».
У козацькому селищі Мамаєва Слобода, що у Києві, відсвяткували Водохреща (Ордань). Після святкової літургії священик освятив воду. Кожен мав змогу «очистититись» у крижаній воді. Після купання за козацьким звичаєм січовики і реєстрові козаки (а з ними й усі, хто захотів перевірити власну сміливість) бились «лава на лаву».
У козацькому селищі Мамаєва Слобода, що у Києві, відсвяткували Водохреща (Ордань). Після святкової літургії священик освятив воду. Кожен мав змогу «очистититись» у крижаній воді. Після купання за козацьким звичаєм січовики і реєстрові козаки (а з ними й усі, хто захотів перевірити власну сміливість) бились «лава на лаву».
У козацькому селищі Мамаєва Слобода, що у Києві, відсвяткували Водохреща (Ордань). Після святкової літургії священик освятив воду. Кожен мав змогу «очистититись» у крижаній воді. Після купання за козацьким звичаєм січовики і реєстрові козаки (а з ними й усі, хто захотів перевірити власну сміливість) бились «лава на лаву».
У козацькому селищі Мамаєва Слобода, що у Києві, відсвяткували Водохреща (Ордань). Після святкової літургії священик освятив воду. Кожен мав змогу «очистититись» у крижаній воді. Після купання за козацьким звичаєм січовики і реєстрові козаки (а з ними й усі, хто захотів перевірити власну сміливість) бились «лава на лаву».
У козацькому селищі Мамаєва Слобода, що у Києві, відсвяткували Водохреща (Ордань). Після святкової літургії священик освятив воду. Кожен мав змогу «очистититись» у крижаній воді. Після купання за козацьким звичаєм січовики і реєстрові козаки (а з ними й усі, хто захотів перевірити власну сміливість) бились «лава на лаву».
У козацькому селищі Мамаєва Слобода, що у Києві, відсвяткували Водохреща (Ордань). Після святкової літургії священик освятив воду. Кожен мав змогу «очистититись» у крижаній воді. Після купання за козацьким звичаєм січовики і реєстрові козаки (а з ними й усі, хто захотів перевірити власну сміливість) бились «лава на лаву».
У козацькому селищі Мамаєва Слобода, що у Києві, відсвяткували Водохреща (Ордань). Після святкової літургії священик освятив воду. Кожен мав змогу «очистититись» у крижаній воді. Після купання за козацьким звичаєм січовики і реєстрові козаки (а з ними й усі, хто захотів перевірити власну сміливість) бились «лава на лаву».
У козацькому селищі Мамаєва Слобода, що у Києві, відсвяткували Водохреща (Ордань). Після святкової літургії священик освятив воду. Кожен мав змогу «очистититись» у крижаній воді. Після купання за козацьким звичаєм січовики і реєстрові козаки (а з ними й усі, хто захотів перевірити власну сміливість) бились «лава на лаву».
У козацькому селищі Мамаєва Слобода, що у Києві, відсвяткували Водохреща (Ордань). Після святкової літургії священик освятив воду. Кожен мав змогу «очистититись» у крижаній воді. Після купання за козацьким звичаєм січовики і реєстрові козаки (а з ними й усі, хто захотів перевірити власну сміливість) бились «лава на лаву».
У козацькому селищі Мамаєва Слобода, що у Києві, відсвяткували Водохреща (Ордань). Після святкової літургії священик освятив воду. Кожен мав змогу «очистититись» у крижаній воді. Після купання за козацьким звичаєм січовики і реєстрові козаки (а з ними й усі, хто захотів перевірити власну сміливість) бились «лава на лаву».
У козацькому селищі Мамаєва Слобода, що у Києві, відсвяткували Водохреща (Ордань). Після святкової літургії священик освятив воду. Кожен мав змогу «очистититись» у крижаній воді. Після купання за козацьким звичаєм січовики і реєстрові козаки (а з ними й усі, хто захотів перевірити власну сміливість) бились «лава на лаву».
У козацькому селищі Мамаєва Слобода, що у Києві, відсвяткували Водохреща (Ордань). Після святкової літургії священик освятив воду. Кожен мав змогу «очистититись» у крижаній воді. Після купання за козацьким звичаєм січовики і реєстрові козаки (а з ними й усі, хто захотів перевірити власну сміливість) бились «лава на лаву».
У козацькому селищі Мамаєва Слобода, що у Києві, відсвяткували Водохреща (Ордань). Після святкової літургії священик освятив воду. Кожен мав змогу «очистититись» у крижаній воді. Після купання за козацьким звичаєм січовики і реєстрові козаки (а з ними й усі, хто захотів перевірити власну сміливість) бились «лава на лаву».
У козацькому селищі Мамаєва Слобода, що у Києві, відсвяткували Водохреща (Ордань). Після святкової літургії священик освятив воду. Кожен мав змогу «очистититись» у крижаній воді. Після купання за козацьким звичаєм січовики і реєстрові козаки (а з ними й усі, хто захотів перевірити власну сміливість) бились «лава на лаву».
У козацькому селищі Мамаєва Слобода, що у Києві, відсвяткували Водохреща (Ордань). Після святкової літургії священик освятив воду. Кожен мав змогу «очистититись» у крижаній воді. Після купання за козацьким звичаєм січовики і реєстрові козаки (а з ними й усі, хто захотів перевірити власну сміливість) бились «лава на лаву».
У козацькому селищі Мамаєва Слобода, що у Києві, відсвяткували Водохреща (Ордань). Після святкової літургії священик освятив воду. Кожен мав змогу «очистититись» у крижаній воді. Після купання за козацьким звичаєм січовики і реєстрові козаки (а з ними й усі, хто захотів перевірити власну сміливість) бились «лава на лаву».
У козацькому селищі Мамаєва Слобода, що у Києві, відсвяткували Водохреща (Ордань). Після святкової літургії священик освятив воду. Кожен мав змогу «очистититись» у крижаній воді. Після купання за козацьким звичаєм січовики і реєстрові козаки (а з ними й усі, хто захотів перевірити власну сміливість) бились «лава на лаву».
У козацькому селищі Мамаєва Слобода, що у Києві, відсвяткували Водохреща (Ордань). Після святкової літургії священик освятив воду. Кожен мав змогу «очистититись» у крижаній воді. Після купання за козацьким звичаєм січовики і реєстрові козаки (а з ними й усі, хто захотів перевірити власну сміливість) бились «лава на лаву».
У козацькому селищі Мамаєва Слобода, що у Києві, відсвяткували Водохреща (Ордань). Після святкової літургії священик освятив воду. Кожен мав змогу «очистититись» у крижаній воді. Після купання за козацьким звичаєм січовики і реєстрові козаки (а з ними й усі, хто захотів перевірити власну сміливість) бились «лава на лаву».
Нині, зазначає Анізія Кисіль, воду на Водохреще тут освячують переважно у церкві, адже ані погодні, ані екологічні умови не дозволяють підтримувати давню традицію.
«Якщо нема річки, то святиться звичайна вода. Вона може стояти цілий рік. Як зурочать, можна випити, обмитися цією водою. Навіть вода з-під крану з 12 години вечора до ранку вважається святою», – зазначає Анізія Кисіль.
Кілька років поспіль на Водохреще мешканець Гадяча Микола Даниленко пірнає у річку. Каже, за часів Радянського Союзу такої традиції не було, бо ніхто про неї не знав. Тепер, зазначає він, кількість прихильників такого обряду значно зросла.
«Дуже багато людей буває. Щоразу я бачу все більше і більше. Треба купатися, щоб не чіплялися хвороби, щоб очиститись, гріхи «відмити». Я у це вірю», – розповідає гадячанин.
Купання на Водохреще церквою не передбачене, але дозволене
Настоятель гадяцької Михайлівської церкви Київського патріархату, отець Ростислав наголошує, що традиційне для Водохреща купання у водоймах не є церковним обрядом, хоча воно й не заборонене. Такі традиції прикрашають свято, але є лише символікою, зазначає священик.
«Це йде від наших прадідів. Ми омиваємо з себе духовний бруд, загартовуємо своє тіло і душу. Щирий, справжній християнин робить це скромно, сам для себе. Цим не можна маніпулювати через те, що тоді святиня зводиться в гріх, коли ми робимо з цього якесь шоу. Краще показуй перед Богом, перед собою свої гріхи», – наголошує отець Ростислав.
Переддень Водохреща вважають днем посту, коли святиться «пісна вода». Ті, хто дотримується традицій, стверджують, що її можна пити лише перед другим Свят-вечором. А вода, яку освячують 19 січня, зберігає цілющі властивості протягом року, переконують вони. За їхніми словами, ця вода лікує хвороби, а інколи може заміняти навіть причастя.
Водночас вважають, що саме на Водохреще відкривається небо, тому це сприятливий час для загадування бажань.
