Андріївський узвіз: реконструкція чи забудова?

Київ – Одна з найстаріших вулиць Києва, Андріївський узвіз, знана як «український Монмартр» та «мистецьке серце України», опинилася під загрозою знищення або… перепрофілювання. Згідно з планом розвитку Києва, Андріївський узвіз має бути реконструйованим, але депутати міської ради та громада міста стверджують: під гаслами реконструкції триває забудова вулиці сучасними офісними і торговельно-розважальними центрами.

Міцний зелений паркан простягся від Андріївської церкви вздовж Андріївського узвозу і аж до Подолу. Він перешкоджає рухатися вздовж вулиці, яка пам’ятає письменників Михайла Булгакова та Шолом-Алейхема, скульптора Івана Кавалерідзе. Тут полюбляв прогулюватись відомий у світі архітектор, киянин зі шляхетного польського роду Владислав Городецький. Тут збудував відомий «замок Ричарда», як вважають, один із «фанатів Києва», технік-будівельник Андрій Краусс.

Нині ж існують побоювання, що замість старовинних будиночків та садиб на узвозі будуть збудовані сучасні розважальні й торговельні центри, на місці затишних художніх майстерень та галерей – готелі й офіси. Чи це так, наразі достеменно не відомо.

​Як стверджує київський художник Олександр Добродій, який одним з перших отримав майстерню на Андріївському узвозі більш як чверть століття тому, відповідна документація зберігається у Київській міській держадміністрації, доступ до неї для громадськості обмежений. Натомість власники галерей, майстерень, сувенірних крамниць та ресторанчиків цього року почали отримувати рахунки за комунальні послуги та оренду, вищі від старих удесятеро. Не кожен митець зможе їх сплачувати, зазначає Добродій.

«Будинок, де розташовані майстерні, Спілка художників орендує від 1982 року. Аж раптом ми дізналися, що будинок проданий компанії за фіктивним актом договору. Виходить, Спілка орендує приміщення, паралельно інша невідома організація також орендує ці приміщення, маючи відповідні документи, і на правах орендаря ці приміщення викупляє», – розповідає художник.

Митці вирішили розв’язувати ці проблеми через суд і звернулись до киян та міжнародної спільноти за підтримкою, зазначає Олександр Добродій. Наступне судове засідання відбудеться 25 січня.

Узвіз по-новоукраїнськи: розважальні центри – замість установ культури

Голова Київської міської держадміністрації Олександр Попов ще напередодні Нового року запевняв: забудова Андріївського узвозу Генеральним планом розвитку Києва не передбачена. Мова йде про серйозну реконструкцію вулиці – від підземних комунікацій, перекладення бруківки до реставрації або ж оновлення узвозівських будівель. Багатоповерхові будинки інвестори зводити на місці старих не будуть, запевняв Попов.

Зняти гостроту проблеми і переконатись, що відбувається саме реконструкція, а не перебудова чи забудова Андріївського узвозу, можна лише шляхом оприлюднення відповідних документів, вважає голова Комісії з питань культури київської міської ради Олександр Бригинець. Він також пропонує включити питання про долю узвозу у бюлетень місцевого референдуму, який влада обіцяє провести для затвердження Генерального плану розвитку Києва.

«Ми повинні запитати киян про одне: чи вони готові перетворити Андріївський узвіз на офісно-готельну вулицю, чи вони хочуть збереження там мистецької вулиці? Якщо кияни ухвалять рішення про те, що на узвозі має бути збережена мистецька вулиця, то таким чином треба буде визначити статус узвозу як мистецької вулиці. У цьому випадку громада і влада вимагатимуть від інвесторів та власників приміщень виділити перші поверхи будівель для розташування там мистецьких галерей, майстерень, невеличких музеїв», – каже Бригинець.

Нині ж захисники Андріївського узвозу чекають на чергове засідання суду, заплановане на 25 січня. Роботи із заміни комунікацій на узвозі тривають. Документи щодо планів реконструкції цієї вулиці залишаються невідомими широкій громадськості.