Київ – Президент і прем’єр-міністр Росії цього року зустрічалися з молоддю синхронно. Медведєв – на факультеті журналістики Московського університету, Путін – у Томському політехнічному університеті.
Зустріч Медведєва була радше вимушеною: його перший прихід на журфак закінчився величезним скандалом, бо самих студентів факультету на зустріч з першою особою просто не допустили, обмежившись активістами прокремлівських рухів. Зустріч Путіна була організована в рамках передвиборної кампанії. І очевидно, що обидві зустрічі були покликані показати, що учасники «тандему» розуміють проблеми молодих людей.
Не показали. І не могли показати хоча б уже тому, що Медведєв і Путін, як і раніше, бояться будь-яких несподіванок. Тому вони завчено відповідали на заздалегідь підготовлені питання.
Те, що на зустрічі в Томську це впадало в очі куди більше, ніж у Москві, може бути пов’язане виключно з умінням головного університету країни вибудовувати декорації. Як випускник журфаку можу це засвідчити. На факультеті журналістики – тим він і цінний – можуть і у відкритій бесіді брати участь, і відрепетирувану бесіду професійно підготувати.
Але ж, врешті-решт, питання не в репетиції і в декорації, а в тому, що нового почули молоді люди від своїх лідерів.
Критикувати можна, змін все одно не буде
А нічого не почули. Вірніше – почули рівно те, що і Путін, і Медведєв уже багато разів говорили.
Медведєв зітхав із приводу того, як йому шкода Ходорковського – але за роки його перебування на посаді президента можна було вже звикнути до його лицемірства. Путін розповідав, як це добре, що його лають в інтернеті – але громадяни Росії вже встигли звикнути до радощів прем’єра від того, що ця критика все одно не може нічого змінити в його політичних перспективах.
Медведєв запевняв, що його кар’єра не закінчена і, можливо, він буде навіть балотуватися колись на президента – але всі вже пережили шок «рокіровки», коли після аналогічних заяв Путін і Медведєв просто помінялися ролями. Путін запевняв, що в Росії ніколи не буде диктатури – і з цього присутні в Томську повинні були зробити висновок, що зараз у країні справжня демократія.
І все ж головне, що було в цих синхронних зустрічах Путіна і Медведєва, – це не сам факт заочного змагання в «тандемі», а беззмістовність, безглуздість і непотрібність того, що відбувається. Медведєв і Путін відпрацьовують свої номери тоді, коли ситуація вимагає від них зовсім іншого підходу, реальної конкуренції, власних думок…
Але якщо у сірих чиновників немає ні думок, ні бажання конкурувати, ні адекватного сприйняття себе і країни – то їм залишається хіба що продовжувати рухатися за інерцією.
Віталій Портников – журналіст Радіо Свобода
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода