Прага – У Празі відкрилась виставка, присвячена двом різним, але й у чомусь подібним митцям – чеському письменникові, який писав німецькою, – Францу Кафці, й уродженцеві українського Дрогобича, художникові й письменнику – Бруно Шульцеві, який писав польською. Обидва загинули у розквіті творчих сил, так і не допливши до свого берега. Виставка, а також низка інших культурних акцій у Чехії присвячені 120-літтю від дня народження й 70-ліття від дня смерті Бруно Шульца.
Обоє – Бруно Шульц і Франц Кафка походили з єврейських родин, життя і творчість обох розгортались на периферії тодішньої Австро-угорської імперії й у всій повноті розкриває їхній трохи загадковий світ, загальмований плин часу, таємничі, із подихом меланхолії, традиції.
Від Дрогобича в ті часи було рукою дістати до кордону з нинішньою Польщею й трохи далі – з Чехією, але столиці імперії й Галичини – відповідно Відень і Львів – здавались недосяжними за кілометрами покручених доріг і мороком часу. Звідси і назва виставки – «Франц Кафка і Бруно Шульц – митці пограниччя».
Як зустрілись Бруно Шульц і Франк Кафка
Однак, якщо про Франца Кафку в Чехії й у світі відомо багато, то українського митця Бруно Шульца знають менше. Саме таку мету – познайомити Бруно Шульца з чехами ближче – поставили перед собою організатори празької виставки – Чеський культурній центр і Польський інститут у Празі та Єврейський музей у Стокгольмі.
Говорять, що Бруно Шульца з його «п’янко гірким запахом Дрогобича» чехам відкрив відомий письменник Богуміл Грабал. Згадують про те, що Грабал, прочитавши «Цинамонові крамнички», перекладені на чеську, як і «Санаторій «Під клепсидрою», сказав, що Бруно Шульц – це «його письменник».
На виставці представлені прижиттєві літературні видання Бруно Шульца, нечисленні фотографії, копії графічних та малярських творів, виконані у Варшаві спеціально для виставки. З них виринає атмосфера його оповитого таємницями Дрогобича, неповторна говірка його сучасників, які розмовляли українською, польською, ідиш, але й трохи німецькою, а то й усіма разом. А щоб наблизити це середовище, організатори празької виставки підготували низку інших акцій, розповіла Радіо Свобода працівник Чеського центру в Празі Люція Закопалова.
«Передусім це два дуже цікаві фільми, – зазначає вона. – Перший – стрічка Беньяміна Ґайслера «Відкриття твору». Фільм задокументував відкриття знахідки – фресок Бруно Шульца, які він створив на замовлення офіцера гестапо Фелікса Ландау для його сина. Фрески були виявлені випадково у віллі в Дрогобичі, де жила родина Ландау. Другим є мультиплікаційний фільм американських авторів, побудований за сюжетом оповідання Шульца «Вулиці Крокодилів». Є ще на виставці фотографії польського фотографа Куби Камінського про сучасний Дрогобич – цикл називається «Дрогобич без Шульца».
Фрески для дітей Ландау – гестапівця, який на час роботи немов би взяв під свою охорону Шульца, були виявлені у 2001 році під час ремонту вілли. За нез’ясованих досі обставин частина з них була перевезена до центру «Яд ва-Шем» до Єрусалима, інша зберігається у Дрогобичі.
Празька зустріч із Бруно Шульцем без України
Однак, готуючи виставку, ні до Дрогобицького музею Бруно Шульца, ні до Національної галереї мистецтв у Львові, де зберігається оригінальна графіка митця, організатори виставки, як Радіо Свобода сказала Люція Закопалова, не звертались. Стояла інша мета: відкрити паралельні світи Бруно Шульца і Франца Кафки і що головніше – знайти їхнє місце в нинішньому світі.
«І досі не збагнути, і мабуть ніколи не буде можна точно визначити, ким Бруно Шульц є: чи він єврейський митець, чи польський майстер, адже писав польською, чи український митець, тому що народився в Дрогобичі, який є українським містом. Через те і в назві виставки є слово «пограниччя». Але обох, і Франца Кафку, і Бруно Шульца хотіли б мати за свого євреї і чехи, німці й українці», – зазначає Люція Закопалова.
Франк Кафка помер від туберкульозу у 1924 році й похований на Новому єврейському цвинтарі у Празі. Бруно Шульца у листопаді 1942 року застрелив на вулиці Дрогобича гестапівець, щоб помститись Ландау. Бруно Шульц був похований у спільній могилі, яка не збереглася.
На празькій виставці Бруно Шульц і Франц Кафка зустрілись вперше. Шкода тільки, що Польща, Чехія й Швеція не запросили до розмови Україну. Адже дрогобицькі вулиці й досі оповиті духом цинамонових крамничок.
Обоє – Бруно Шульц і Франц Кафка походили з єврейських родин, життя і творчість обох розгортались на периферії тодішньої Австро-угорської імперії й у всій повноті розкриває їхній трохи загадковий світ, загальмований плин часу, таємничі, із подихом меланхолії, традиції.
Від Дрогобича в ті часи було рукою дістати до кордону з нинішньою Польщею й трохи далі – з Чехією, але столиці імперії й Галичини – відповідно Відень і Львів – здавались недосяжними за кілометрами покручених доріг і мороком часу. Звідси і назва виставки – «Франц Кафка і Бруно Шульц – митці пограниччя».
Як зустрілись Бруно Шульц і Франк Кафка
Однак, якщо про Франца Кафку в Чехії й у світі відомо багато, то українського митця Бруно Шульца знають менше. Саме таку мету – познайомити Бруно Шульца з чехами ближче – поставили перед собою організатори празької виставки – Чеський культурній центр і Польський інститут у Празі та Єврейський музей у Стокгольмі.
Говорять, що Бруно Шульца з його «п’янко гірким запахом Дрогобича» чехам відкрив відомий письменник Богуміл Грабал. Згадують про те, що Грабал, прочитавши «Цинамонові крамнички», перекладені на чеську, як і «Санаторій «Під клепсидрою», сказав, що Бруно Шульц – це «його письменник».
На виставці представлені прижиттєві літературні видання Бруно Шульца, нечисленні фотографії, копії графічних та малярських творів, виконані у Варшаві спеціально для виставки. З них виринає атмосфера його оповитого таємницями Дрогобича, неповторна говірка його сучасників, які розмовляли українською, польською, ідиш, але й трохи німецькою, а то й усіма разом. А щоб наблизити це середовище, організатори празької виставки підготували низку інших акцій, розповіла Радіо Свобода працівник Чеського центру в Празі Люція Закопалова.
«Передусім це два дуже цікаві фільми, – зазначає вона. – Перший – стрічка Беньяміна Ґайслера «Відкриття твору». Фільм задокументував відкриття знахідки – фресок Бруно Шульца, які він створив на замовлення офіцера гестапо Фелікса Ландау для його сина. Фрески були виявлені випадково у віллі в Дрогобичі, де жила родина Ландау. Другим є мультиплікаційний фільм американських авторів, побудований за сюжетом оповідання Шульца «Вулиці Крокодилів». Є ще на виставці фотографії польського фотографа Куби Камінського про сучасний Дрогобич – цикл називається «Дрогобич без Шульца».
Фрески для дітей Ландау – гестапівця, який на час роботи немов би взяв під свою охорону Шульца, були виявлені у 2001 році під час ремонту вілли. За нез’ясованих досі обставин частина з них була перевезена до центру «Яд ва-Шем» до Єрусалима, інша зберігається у Дрогобичі.
Празька зустріч із Бруно Шульцем без України
Однак, готуючи виставку, ні до Дрогобицького музею Бруно Шульца, ні до Національної галереї мистецтв у Львові, де зберігається оригінальна графіка митця, організатори виставки, як Радіо Свобода сказала Люція Закопалова, не звертались. Стояла інша мета: відкрити паралельні світи Бруно Шульца і Франца Кафки і що головніше – знайти їхнє місце в нинішньому світі.
«І досі не збагнути, і мабуть ніколи не буде можна точно визначити, ким Бруно Шульц є: чи він єврейський митець, чи польський майстер, адже писав польською, чи український митець, тому що народився в Дрогобичі, який є українським містом. Через те і в назві виставки є слово «пограниччя». Але обох, і Франца Кафку, і Бруно Шульца хотіли б мати за свого євреї і чехи, німці й українці», – зазначає Люція Закопалова.
Франк Кафка помер від туберкульозу у 1924 році й похований на Новому єврейському цвинтарі у Празі. Бруно Шульца у листопаді 1942 року застрелив на вулиці Дрогобича гестапівець, щоб помститись Ландау. Бруно Шульц був похований у спільній могилі, яка не збереглася.
На празькій виставці Бруно Шульц і Франц Кафка зустрілись вперше. Шкода тільки, що Польща, Чехія й Швеція не запросили до розмови Україну. Адже дрогобицькі вулиці й досі оповиті духом цинамонових крамничок.
