Київ – Україна святкує 21-у річницю незалежності. Радіо Свобода поцікавилося у пересічних українців, як вони розуміють незалежність держави? Свою думку з цього приводу висловили також експерти. Соціолог Микола Шульга констатує, що люди більше усвідомлюють можливість свого впливу на події у державі. А філософ Мирослав Попович зауважує, що українці не повністю зрозуміли поняття незалежності.
Громадська активістка, киянка Катерина Гладка народилася і виросла в незалежній Україні. Порівнюючи зі старшим поколінням, каже: завдяки новому статусу українці – особливо молодь, – вочевидь стали розкутішими, готовими вчитися та боротися зі стереотипами. Попри це дівчина наголошує: українці досі недостатньо цікавляться світом і не навчилися презентувати себе за кордоном. Тож через це і до України у іноземців інтерес не надто високий, каже вона.
«Незалежність означає відкритість для інших країн, але зі сприйняттям власної ідентичності. Величезний плюс зараз – приватні ініціативи: починаючи від фестивалів і закінчуючи окремими зустрічами, форумами, фотовиставками, політичними дебатними академіями», – розповідає дівчина.
Водночас на думку іншого громадського активіста, киянина Валентина Десятника про рівень незалежності громадянина може свідчити рівень його патріотизму.
«Хороші, добрі, потрібні справи в тій країні, де ти живеш, – це перша ознака патріотизму. Неважливі твоя національність, мова, найголовніше – яка ти людина, чи є якась користь від тебе для тих, хто тебе оточує», – переконує він.
Від власних вигод до соціальної впливовості
21 рік незалежності змінив ставлення українців до розуміння суті цього явища. Про це говорить заступник директора Інституту соціології Микола Шульга.
«Наприкінці 80-х років здавалося, що якщо ми незалежні, то автоматично багаті, освічені, передові. Кожен бачив в незалежності свої вигоди. Сьогодні вже громадянська незалежність це те, що я не просто суспільна одиниця, яка нічого не значить, а та одиниця, яка може впливати. В політичному плані люди розвинулись», – говорить експерт.
Утім, Микола Шульга зауважує: нині питання незалежності не є пріоритетним для українців. За 21 рік кардинальних зрушень на рівні держави не відбулося: як європейські громадяни вони досі живуть бідно, а сама країна розвивається нестабільно.
Щоб українці незалежність не перетворили на культурну ізоляцію
Окрім того, світ мало знає про цінності й досягнення сучасного українця, зауважує філософ Мирослав Попович. «Сьогодні уже є образ країни-переможниці, який створюється на футбольних полях. Це вже є символ якоїсь цілісності. Але ми мало показуємо те, чим сьогодні є Україна. Хотілося б, щоб ми свою незалежність не перетворили на культурну ізоляцію. Ми ще не повністю зрозуміли, які обов’язки покладає на державу титул незалежності», – каже експерт.
Між тим Мирослав Попович наголошує: в сучасних умовах Україні бути незалежною складно, адже підтримка такого статусу вимагає від держави наявності високих технологій та економічних важелів впливу.
Попри це понад 60 відсотків українців і сьогодні б підтримали проголошення незалежності України. Про це свідчать результати нещодавнього опитування соціологічної групи «Рейтинг». Водночас національні свята і звичаї, природу, історію та власну працьовитість українці нині вважають головними предметами гордості за свою країну і народ.
Громадська активістка, киянка Катерина Гладка народилася і виросла в незалежній Україні. Порівнюючи зі старшим поколінням, каже: завдяки новому статусу українці – особливо молодь, – вочевидь стали розкутішими, готовими вчитися та боротися зі стереотипами. Попри це дівчина наголошує: українці досі недостатньо цікавляться світом і не навчилися презентувати себе за кордоном. Тож через це і до України у іноземців інтерес не надто високий, каже вона.
«Незалежність означає відкритість для інших країн, але зі сприйняттям власної ідентичності. Величезний плюс зараз – приватні ініціативи: починаючи від фестивалів і закінчуючи окремими зустрічами, форумами, фотовиставками, політичними дебатними академіями», – розповідає дівчина.
Водночас на думку іншого громадського активіста, киянина Валентина Десятника про рівень незалежності громадянина може свідчити рівень його патріотизму.
«Хороші, добрі, потрібні справи в тій країні, де ти живеш, – це перша ознака патріотизму. Неважливі твоя національність, мова, найголовніше – яка ти людина, чи є якась користь від тебе для тих, хто тебе оточує», – переконує він.
Від власних вигод до соціальної впливовості
21 рік незалежності змінив ставлення українців до розуміння суті цього явища. Про це говорить заступник директора Інституту соціології Микола Шульга.
Сьогодні вже громадянська незалежність це те, що я не просто суспільна одиниця, яка нічого не значить, а та одиниця, яка може впливати. В політичному плані люди розвинулисьМикола Шульга
Утім, Микола Шульга зауважує: нині питання незалежності не є пріоритетним для українців. За 21 рік кардинальних зрушень на рівні держави не відбулося: як європейські громадяни вони досі живуть бідно, а сама країна розвивається нестабільно.
Щоб українці незалежність не перетворили на культурну ізоляцію
Хотілося б, щоб ми свою незалежність не перетворили на культурну ізоляцію. Ми ще не повністю зрозуміли, які обов’язки покладає на державу титул незалежностіМирослав Попович
Між тим Мирослав Попович наголошує: в сучасних умовах Україні бути незалежною складно, адже підтримка такого статусу вимагає від держави наявності високих технологій та економічних важелів впливу.
Попри це понад 60 відсотків українців і сьогодні б підтримали проголошення незалежності України. Про це свідчать результати нещодавнього опитування соціологічної групи «Рейтинг». Водночас національні свята і звичаї, природу, історію та власну працьовитість українці нині вважають головними предметами гордості за свою країну і народ.
