Майбутній грузинський прем’єр-міністр Бідзіна Іванішвілі, йдучи до влади, обіцяв покращити стосунки з Росією, які зайшли у глухий кут за час перебування на президентській посаді Міхеїла Саакашвілі. Чи дійсно буде проросійський акцент у грузинській зовнішній політиці? Чи відмовиться Грузія від прагнення увійти до НАТО та Європейського Союзу?
Коли в лютому 2004 року відбулася перша особиста зустріч між щойно обраним президентом Грузії Міхеїлом Саакашвілі та президентом Росії Володимиром Путіним, то Путін, як згадував потім Саакашвілі, за старою звичкою у політиці щодо так званого «близького зарубіжжя» наказав йому залишити на посаді міністра безпеки Валерія Хабурзанію з уряду президента Шеварднадзе. Для Саакашвілі це був сигнал для зворотної реакції – Хабурзанію швидко відправили у відставку. Відкритий бунт керівника країни, яку в Кремлі вважали своєю «вотчиною», призвів до швидкого охолодження стосунків між Москвою і Тбілісі.
Нині грузинський мільярдер Бідзіна Іванішвілі, колишній громадянин Росії, який виграв вибори, обіцяє покращити стосунки з Росією, не приносячи в жертву євроатлантичні прагнення Грузії. Про це напередодні виборів в інтерв’ю Радіо Свобода сказав один із лідерів опозиції, колишній посол Грузії при ООН Іраклій Аласанія.
«Цілі нашої закордонної політики залишаються сталими: вступ до НАТО та Європейського Союзу. І ми хочемо не лише говорити про це, але й робити реальні прагматичні кроки до цього», – сказав Аласанія, якого Іванішвілі хоче зробити міністром оборони.
Економічна співпраця розшириться, питання сепаратизму залишиться
Західні експерти з міжнародної політики говорять, що цілком імовірно те, що Москва, роблячи жест назустріч новій грузинській команді, може зняти більшість торгових обмежень, які були запроваджені під час конфронтації з президентом Міхеїлом Саакашвілі. Однак ключовим питанням у грузинсько-російських стосунках все одно залишається доля Південної Осетії та Абхазії.
Те, що Іванішвілі запропонував на посаду міністра оборони та міністра інтеграції поміркованих політиків Іраклія Аласанію та Паату Закареїшвілі, на думку аналітика з Фундації Карнегі Томаса де Вааля, свідчить, що новий уряд намагатиметься відкрити діалог із сепаратистськими регіонами, замість того, щоб намагатися змінити їхній статус.
«Паата Закареїшвілі є дуже розважливою людиною, яка понад 10 років працювала у цій сфері, можливо, найбільше з усіх із грузинської сторони. Це може бути найгіршим кошмаром для росіян – побачити, що грузинська сторона дійсно бажає співпрацювати з південними осетинами та абхазами, бо досі грузинський уряд робив вигляд, що вони не існують, а конфлікт є лише між Грузією і Росією», – пояснив фахівець. Будь-яке зменшення напруженості у цьому регіоні, на його думку, автоматично йде на користь Грузії. Бо досі Москва завжди використовувала конфронтацію на свою користь.
Коли в лютому 2004 року відбулася перша особиста зустріч між щойно обраним президентом Грузії Міхеїлом Саакашвілі та президентом Росії Володимиром Путіним, то Путін, як згадував потім Саакашвілі, за старою звичкою у політиці щодо так званого «близького зарубіжжя» наказав йому залишити на посаді міністра безпеки Валерія Хабурзанію з уряду президента Шеварднадзе. Для Саакашвілі це був сигнал для зворотної реакції – Хабурзанію швидко відправили у відставку. Відкритий бунт керівника країни, яку в Кремлі вважали своєю «вотчиною», призвів до швидкого охолодження стосунків між Москвою і Тбілісі.
Нині грузинський мільярдер Бідзіна Іванішвілі, колишній громадянин Росії, який виграв вибори, обіцяє покращити стосунки з Росією, не приносячи в жертву євроатлантичні прагнення Грузії. Про це напередодні виборів в інтерв’ю Радіо Свобода сказав один із лідерів опозиції, колишній посол Грузії при ООН Іраклій Аласанія.
Цілі нашої закордонної політики залишаються сталими – вступ до НАТО та Європейського СоюзуІраклій Аласанія
«Цілі нашої закордонної політики залишаються сталими: вступ до НАТО та Європейського Союзу. І ми хочемо не лише говорити про це, але й робити реальні прагматичні кроки до цього», – сказав Аласанія, якого Іванішвілі хоче зробити міністром оборони.
Економічна співпраця розшириться, питання сепаратизму залишиться
Західні експерти з міжнародної політики говорять, що цілком імовірно те, що Москва, роблячи жест назустріч новій грузинській команді, може зняти більшість торгових обмежень, які були запроваджені під час конфронтації з президентом Міхеїлом Саакашвілі. Однак ключовим питанням у грузинсько-російських стосунках все одно залишається доля Південної Осетії та Абхазії.
Те, що Іванішвілі запропонував на посаду міністра оборони та міністра інтеграції поміркованих політиків Іраклія Аласанію та Паату Закареїшвілі, на думку аналітика з Фундації Карнегі Томаса де Вааля, свідчить, що новий уряд намагатиметься відкрити діалог із сепаратистськими регіонами, замість того, щоб намагатися змінити їхній статус.
Грузинська сторона бажає співпрацювати з південними осетинами та абхазами, бо досі грузинський уряд робив вигляд, що конфлікт є лише між Грузією і РосієюТомас де Вааль
«Паата Закареїшвілі є дуже розважливою людиною, яка понад 10 років працювала у цій сфері, можливо, найбільше з усіх із грузинської сторони. Це може бути найгіршим кошмаром для росіян – побачити, що грузинська сторона дійсно бажає співпрацювати з південними осетинами та абхазами, бо досі грузинський уряд робив вигляд, що вони не існують, а конфлікт є лише між Грузією і Росією», – пояснив фахівець. Будь-яке зменшення напруженості у цьому регіоні, на його думку, автоматично йде на користь Грузії. Бо досі Москва завжди використовувала конфронтацію на свою користь.
