Доступність посилання

ТОП новини

Хто кого: ми їх чи вони – нас


Київ – Тривале затишшя довкола опрацьованого робочою групою на доручення Президента України законопроекту «Про внесення змін до Закону України «Про засади державної мовної політики» закінчилося 12 жовтня. Саме в цей день дещо неочікувано відбулися засідання робочих підгруп (із розробки та внесення системних пропозицій з удосконалення законодавства щодо порядку застосування мов в Україні; з розроблення та затвердження Державної програми всебічного розвитку і функціонування української мови) і розширеної робочої групи.

Понад півторамісячна пауза породила різні чутки й реакції. Зокрема, Всеукраїнський форум «На захист української мови та державності», який відбувся 25 вересня, в своїй резолюції засудив Віктора Януковича «за невиконання взятого ним 7.08.2012 р. зобов’язання забезпечити ухвалення Верховною Радою України у вересні цього року системних змін до цього законопроекту, розроблених і ухвалених 22 серпня цього року робочою групою, створеною відповідно до доручення Президента України від 8 серпня 2012 року, № 1-1/2109».

Законопроект робочої групи відрізняється від закону Ківалова-Колесніченка не лише назвою («Про порядок застосування мов в Україні»), але й змістом. Автори законопроекту усунули із закону «Про засади державної мовної політики» положення, які суперечать ст. 10 Конституції України і спотворюють дух та букву Європейської хартії регіональних або міноритарних мов.

Засідання 12 жовтня

Як повідомив член робочої групи, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія» Володимир Василенко, до обіду засідала підгрупа з розробки та внесення системних пропозицій з удосконалення законодавства щодо порядку застосування мов в Україні під головуванням Леоніда Кравчука. А після обіду в повному складі зібралася робоча група, на засіданні якої головувала віце-прем’єр-міністр, міністр охорони здоров’я Раїса Богатирьова.

«По суті, було розроблено новий законопроект, яким внесено радикальні зміни в закон «Про засади державної мовної політики», – каже знаний юрист. – На засіданні 12 жовтня нічого нового не сталося. Члени розширеної робочої групи висловили своє ставлення до запропонованих змін, щодо яких, до речі, Національна академія наук України дала 6 вересня цього року позитивний висновок. Відбулося голосування, і більшістю голосів було затверджено законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про засади державної мовної політики».

Робоча група рекомендувала Раїсі Богатирьовій і Леонідові Кравчуку ознайомити Президента України зі змінами до закону «Про засади державної мовної політики» під час особистої зустрічі, а також подати новий законопроект на розгляд Міністерства юстиції щодо його відповідності Конституції України, рішенню Конституційного Суду від 14 грудня 1999 року № 10-рп/99 у справі про офіційне тлумачення положень статті 10 Конституції України та Європейській Хартії регіональних або міноритарних мов. На думку Василенка, Президент як суб’єкт законодавчої ініціативи може внести підготовлений законопроект у Верховну Раду і без висновку Мінюсту.

Крім того, було схвалено Концепцію Державної національно-культурної програми всебічного розвитку і функціонування української мови. Відповідно до цього документа, фінансування Програми здійснюватиметься за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів України, орієнтовний обсяг якої повинен скласти впродовж 2013-2015 років понад 583 мільйони гривень. Вражаюча цифра, але, як писав російський класик, «свєжо прєданьє, но вєрітся с трудом».

«Завдання Президента не виконано»

Присутній на засіданні 12 жовтня Вадим Колесніченко, один із авторів скандального мовного акту, за словами Володимира Василенка, не погодився із запропонованими змінами. «Висловивши незгоду, він не навів якихось аргументів, але вважає, що завдання Президента не виконано», – наголосив Василенко.

Володимир Василенко як Надзвичайний і Повноважний Посол України висловився вельми дипломатично. Не так говорив сам народний депутат. Вадим Колесніченко назвав діяльність робочої групи, до складу якої він входить провальною. «Вона була створена для внесення поправок до мого закону. А її члени, більшість із яких, м’яко кажучи, українофіли, із самого початку стали на шлях конфронтації й розробили зовсім нову редакцію», – зазначив Колесніченко. Він назвав документ «гидотою» і заявив, що його ухвалення може «призвести до громадянської війни».

Вадим Колесніченко одержав несподівану підтримку від голови Держкомтелерадіо Олександра Курдіновича і сподівану – від президента Ради національних товариств Іллі Левітаса.

Державний чиновник високого рангу Курдінович висловив думку, що з виконанням 75-відсоткової квоти мовлення українською мовою проблем не виникне, оскільки вона є поверненням до норм, які діяли в Україні понад 10 років. «Але з погляду ринкових принципів формування контенту 75% – це завищена норма. Телеканалам і радіостанціям простіше формувати мовну пропорцію, виходячи з бізнес-інтересів», – зазначив він.

Чого тут більше – лобіювання російськомовних каналів, що вигідно Кремлю, чи банальний захист олігархів-власників телерадіоорганізацій, які не бажають вкладати грошей у власний продукт? Відповідь можете вибрати самі.

А от Ілля Левітас вважає, що 30% квота не захищає інтереси нацменшин. Раніше цей діяч тримався в тіні. Можливо, був переконаний, що і без його підтримки «всьо будєт харашо». Нагадаю, що Конгрес національних громад України, у складі якого 15 національних товариств (виконавчий віце-президент Йосиф Зісельс), не підтримав законопроект «Про засади державної мовної політики».

Професор Василенко вважає, що влада гальмує опрацьований ще в кінці серпня законопроект «Про порядок застосування мов в Україні» і що Віктор Янукович «не виконав свого зобов’язання, яке він взяв 7 серпня, коли пообіцяв у Форосі представникам української інтелігенції, що внесе доопрацьований документ у вересні».

Володимир Василенко переконаний, що до парламентських виборів Президент України не вноситиме цей документ у парламент, а передасть його на розгляд Мінюсту. Можливо, він зробить це після виборів. Доля законопроекту залежатиме від того, який буде склад Верховної Ради.

«Якщо більшість набере Партія регіонів, то вона не ухвалить жодних змін. А Президент спробує зробити гарну міну при поганій грі – мовляв, я свою обіцянку виконав, подавши законопроект до парламенту, але депутати мені непідконтрольні. Якщо ж кількісна перевага буде за опозицією, то законопроект взагалі не буде розглянутий, бо опозиція обіцяє скасувати квазізакон Ківалова-Колесніченка», – зазначає професор Василенко.

Голос опозиції проти голосу Азарова й Мартинюка

Ввечері 14 жовтня Всеукраїнське об’єднання «Свобода» на своєму 25-му з’їзді розглянуло пропозицію Об’єднаної опозиції «Батьківщина» підписати політичну угоду про створення коаліції в майбутньому парламенті. ВО «Свобода» погодилася створити таку коаліцію за однієї умови.

«В тій угоді не було пункту про скасування закону «Про засади державної мовної політики», – розповідає член політради партії, депутат Львівської облради Ірина Фаріон. – Мене це не просто здивувало, мене це шокувало. Я не вважаю, що можна здійснювати економічні реформи і змінювати владу в державі через імпічмент Януковича, зоставивши чинним закон Ківалова-Колесніченка. Це означає, що в командах певних політичних сил немає професійних гуманітаріїв, які б розуміли, що розвиток держави – це в першу чергу система ідеологічних цінностей, а мова – це є клей суспільства. Саме тому я запропонувала не просто доповнити угоду, а внести цю вимогу першим пунктом. Наскільки мені відомо, ОО «Батьківщина» прийняла нашу пропозицію».

Тим часом Прем’єр-міністр України Микола Азаров, мандруючи півднем України чи то у відрядженні, а чи у передвиборчій відпустці, зробив кілька заяв. В Одесі він запевнив, що закон «Про засади державної мовної політики» не буде скасовано. А в Миколаєві дав зрозуміти, що в противників закону Ківалова-Колесніченка не було конкретних пропозицій щодо його вдосконалення.

До речі, перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк в інтерв’ю газеті «Київський вісник» визнав, що закон «Про засади державної мовної політики» було ухвалено з «певними порушеннями».«В тому сенсі, що цей документ не розглядався в другому читанні за підсумковою таблицею», – сказав Мартинюк.

Тарас Марусик – голова Координаційної ради з питань захисту української мови при Київській міській організації товариства «Меморіал» імені Василя Стуса

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
  • Зображення 16x9

    Тарас Марусик

    Народився 1955 року. Журналіст, культуролог, публіцист, перекладач з французької мови, громадський активіст. Член Національних спілок журналістів і письменників. Заступник голови ТО перекладачів НСПУ. Був членом Спілки франкомовної преси. Автор та ведучий програм на Радіо Свобода (з 1994 по 2007 роки), зокрема рубрики «А мова – як море!», і сотень статей та інтерв'ю. Працював у Верховній Раді, Кабінеті міністрів, Секретаріаті президента. Співорганізатор перевезення в Україну робочого кабінету Володимира Винниченка з м. Мужен (Франція) в історико-краєзнавчий музей у Кропивницькому. В перекладацькому доробку – чотири праці французьких авторів. Лауреат премії імені Івана Огієнка. Мешкає в Києві.

XS
SM
MD
LG