Київ – Зміна балансу політичних сил у Верховній Раді, посилення позицій «донецьких», а відтак і «сім’ї» Президента у Кабінеті Міністрів, та прояви активності громадянського суспільства є найбільш важливими тенденціями української політики у 2012 році, кажуть політологи. Експерти також зауважують, що на політичну ситуацію в Україні помітно вплинула складна ситуація в економіці.
Загострення конфліктів між групами впливу в оточенні Президента Віктора Януковича спричинило одну з найбільш важливих політичних подій року – призначення Сергія Арбузова на посаду першого віце-прем’єр-міністра, вважає голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.
«Це призначення означає, що на нас чекає новий Прем’єр-міністр. Арбузова відрядили переймати досвід Азарова – вчитися, як керувати економікою та соціальною сферою в ручному режимі. Щойно буде готовий психологічно, суб’єктивно взяти кермо у свої руки, відбудеться формальна зміна керманича уряду. Краще процедурно та політично міняти Прем’єр-міністра, щоб його спокійно затвердити у Верховні Раді, з квітня до липня», – вважає Фесенко.
Ще однією важливою тенденцією року Володимир Фесенко назвав «повільні консолідаційні процеси в опозиції». Крім того, події 2012 року показали, що в Україні формується «сімейна олігархія», коли державою керують лише кілька політичних династій, зазначив політолог.
Громадянське суспільство показало, що воно існує – Бала
Для Віктора Януковича найбільш зручним прем’єром є Микола Азаров, а тому кар’єру Сергія Арбузова не варто відносити до важливих політичних подій, відзначив у коментарі для Радіо Свобода директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала. На думку політолога, найважливіший політичний тренд року створили звичайні громадяни України, зокрема, кияни.
«Громадянське суспільство показало, що воно існує і ховати його політично не варто. Це показали вибори до Верховної Ради серед мажоритарників у Києві. І друга, серйозна подія, яка може вплинути і у 2013 році на розвиток політичної ситуації – це прихід у парламент двох нових партій – «Свобода» і УДАР», – зауважив Бала.
Рокіровки у Кабінеті Міністрів важливими політичними подіями не вважає і політолог Олександр Палій. За його словами, політичні тенденції нинішнього року визначила економіка.
Від цієї влади можуть залишитися «ріжки та ніжки» – Палій
«Економічна криза доводить, що нинішній режим, його підходи до економіки та політики ґрунтуються на двох простих речах: на монополізмі та на корупції – коли кілька олігархів з’їдають більше, ніж 46 мільйонів. Те, що Україна підходить до розуміння цього – набагато важливіше, ніж міна якихось персонажів. Наростають ризики для влади. Якщо не 46 мільйонів людей, а лише 5 мільйонів зроблять крок у одному напрямку, то від цієї влади залишаться, як то кажуть, «ріжки та ніжки», – наголосив у коментарі для Радіо Свобода Палій.
Експерти вважають, що головною подією 2012 року в українській політиці стали вибори до Верховної Ради, які змінили у парламенті баланс сил, оскільки похитнули одностайність більшості, що, у свою чергу, змушує Партію регіонів шукати компроміс з опозицією.
Тим часом Юлію Тимошенко та Юрія Луценка політологи згадують лише у контексті зовнішньої політики України.
Загострення конфліктів між групами впливу в оточенні Президента Віктора Януковича спричинило одну з найбільш важливих політичних подій року – призначення Сергія Арбузова на посаду першого віце-прем’єр-міністра, вважає голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.
Арбузова відрядили переймати досвід Азарова: як керувати економікою та соціальною сферою в ручному режиміВолодимир Фесенко
«Це призначення означає, що на нас чекає новий Прем’єр-міністр. Арбузова відрядили переймати досвід Азарова – вчитися, як керувати економікою та соціальною сферою в ручному режимі. Щойно буде готовий психологічно, суб’єктивно взяти кермо у свої руки, відбудеться формальна зміна керманича уряду. Краще процедурно та політично міняти Прем’єр-міністра, щоб його спокійно затвердити у Верховні Раді, з квітня до липня», – вважає Фесенко.
Ще однією важливою тенденцією року Володимир Фесенко назвав «повільні консолідаційні процеси в опозиції». Крім того, події 2012 року показали, що в Україні формується «сімейна олігархія», коли державою керують лише кілька політичних династій, зазначив політолог.
Громадянське суспільство показало, що воно існує – Бала
Для Віктора Януковича найбільш зручним прем’єром є Микола Азаров, а тому кар’єру Сергія Арбузова не варто відносити до важливих політичних подій, відзначив у коментарі для Радіо Свобода директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала. На думку політолога, найважливіший політичний тренд року створили звичайні громадяни України, зокрема, кияни.
Громадянське суспільство показало, що воно існує і ховати його політично не вартоВіталій Бала
«Громадянське суспільство показало, що воно існує і ховати його політично не варто. Це показали вибори до Верховної Ради серед мажоритарників у Києві. І друга, серйозна подія, яка може вплинути і у 2013 році на розвиток політичної ситуації – це прихід у парламент двох нових партій – «Свобода» і УДАР», – зауважив Бала.
Рокіровки у Кабінеті Міністрів важливими політичними подіями не вважає і політолог Олександр Палій. За його словами, політичні тенденції нинішнього року визначила економіка.
Від цієї влади можуть залишитися «ріжки та ніжки» – Палій
Кілька олігархів з’їдають більше, ніж 46 мільйонівОлександр Палій
«Економічна криза доводить, що нинішній режим, його підходи до економіки та політики ґрунтуються на двох простих речах: на монополізмі та на корупції – коли кілька олігархів з’їдають більше, ніж 46 мільйонів. Те, що Україна підходить до розуміння цього – набагато важливіше, ніж міна якихось персонажів. Наростають ризики для влади. Якщо не 46 мільйонів людей, а лише 5 мільйонів зроблять крок у одному напрямку, то від цієї влади залишаться, як то кажуть, «ріжки та ніжки», – наголосив у коментарі для Радіо Свобода Палій.
Експерти вважають, що головною подією 2012 року в українській політиці стали вибори до Верховної Ради, які змінили у парламенті баланс сил, оскільки похитнули одностайність більшості, що, у свою чергу, змушує Партію регіонів шукати компроміс з опозицією.
Тим часом Юлію Тимошенко та Юрія Луценка політологи згадують лише у контексті зовнішньої політики України.