Чи очікувати скасування віз від саміту Україна-ЄС 25 лютого?

Київ – Дванадцять мільйонів громадян України відвідали інші країни минулого року. Лише десята частина з них побувала у країнах Європейського Союзу. І хоч це приблизно на сто тисяч більше, аніж 2011 року, до скасування візового режиму з ЄС ще далеко, вважають експерти консорціуму громадських організацій «Європа без бар’єрів».

Радіо Свобода звернулось до низки консульств країн Євросоюзу в Києві з проханням надати інформацію про кількість шенгенських віз, виданих минулого року громадянам України, і пояснити причини відмов у видачі віз. Тим часом, як повідомило представництво ЄС в Україні, це питання у компетенції Єврокомісії, яка оприлюднить відповідну інформацію не раніше весни.

З кожним роком все більше громадян України отримують довгострокові багаторазові візи до європейських країн. Це відповідає нормам Угоди про спрощення візового режиму між Україною та ЄС.

«Україна виконує План дій з лібералізації візового режиму, європейська сторона поволі спрощує процедуру видачі віз. Рішення Києва почати видачу
біометричних паспортів корисне для втілення Плану дій з лібералізації візового режиму», – вважає заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий.

22 січня Комітет Європарламенту у закордонних справах одностайно підтримав внесення змін до Угоди між Україною та Європейським співтовариством про спрощення оформлення віз. Рішення європейських парламентарів дозволить понад 10 категоріям громадян України оформлювати шенгенські візи за спрощеною процедурою.

МЗС України у своїй заяві привітало це рішення, зазначивши, що спрощення отримання віз – важливий крок до майбутнього скасування візового режиму між Україною та Євросоюзом.

Експерти навіть сподіваються, що учасники саміту Україна-ЄС, який запланований на 25 лютого цього року, домовляться продовжити дії таких віз – із трьох до п’яти років.

Прогрес є, але бар’єри залишаються

Попри позитивні зрушення, громадяни України все ще змушені долати численні бюрократичні бар’єри, щоб отримати шенгенську візу.

Практику надання віз до ЄС аналізує консорціум «Європа без бар’єрів». Експерти щороку опитують українців, які звертаються за візами до консульств і візових центрів країн Європейського Союзу і співпрацюють із Консульським департаментом МЗС.

При цьому особлива увага приділяється якраз проблемі отримання багаторазових довгострокових віз – «365 плюс». Саме кількість таких віз свідчить, на думку фахівців, про рівень виконання європейцями положень Угоди про спрощення візового режиму між Україною та ЄС.

Як розповіла Радіо Свобода координатор «Європи без бар’єрів» Ірина Сушко, минулого року найбільше довгострокових багаторазових шенгенських віз видала Угорщина – більше половини з усієї кількості віз цієї категорії. За нею ідуть Естонія (понад 15%) та Німеччина (10%). Лідер у видачі багаторазових віз різного терміну дії – Польща (68% від усієї кількості). Найменше ж багаторазових віз видало консульство Італії.


«Ми беремо для дослідження такі параметри, як кількість відмов та кількість виданих віз, тривалість візової процедури, кількість документів, які вимагають консульства від заявників», – повідомила Радіо Свобода Ірина Сушко.

Відмовляють, але менше

Експерти «Європи без бар’єрів» і фахівці МЗС стверджують, що кількість відмов у виданні віз поступово меншає. Головними причинами відмови у виданні віз залишаються неправильно оформлені документи та невідповідність мети поїздки тій, яку вказує заявник. Найбільше відмов трапляється у консульствах Італії, Чехії та Нідерландів, а найменше – в консульствах Австрії, Данії, Литви й Польщі.

Інколи громадянам України доводиться буквально виборювати своє право на відвідування Євросоюзу. Президент Європейської асоціації українців Олексій Толкачов розповів Радіо Свобода власну історію відносин із консульством Бельгії.

«Особисто у мене проблем із отриманням візи минулого року не було. Але такому ставленню Посольства і Консульства Бельгії особисто до мене передувала тривала «війна». Я відчував дискримінацію, коли мені і членам нашої Асоціації замість багаторазової візи, наприклад, видавали одноразову, з триденним терміном перебування в Європі. Відповідно, ми були обурені, ми сварились, ми писали листи, ми навіть візове питання піднімали в Європарламенті», – каже Толкачов.

Європейці ж такі звинувачення відкидають і посилаються на положення чинного Візового кодексу ЄС.

«Конфліктних ситуацій, насправді, не буває. Просто до нас звертаються люди, які вважають, що консульські працівники вигадують якісь речі, якісь папери непотрібні вимагають, тільки б не відкривати візу. Але всі документи та довідки, які ми вимагаємо, прописані у консульських правилах ЄС, за якими ми діємо!» – пояснила Радіо Свобода віце-консул Чехії у Києві Ані Шагінянова.