Київ – 28 січня у світі відзначають День захисту персональних даних. Однак чи можуть українці нині бути певними, що інформація про них не стане здобутком сторонніх осіб? Представники Держслужби з питань захисту персональних даних та профільних громадських організацій кажуть, що можуть, якщо знатимуть закон. Натомість експерти проблему вбачають у самих реєстрах, котрі, як зауважують вони, часто містять більше особистої інформації, ніж потрібно.
Оформили дисконтну картку у крамниці чи користуєтесь послугами інтернет-провайдера? Будьте пильними, адже ваші персональні дані можуть бути використані без вашого відома.
«Більшість українців не знає, що їм гарантує закон про захист персональних даних. Окрім того, чимало громадян не має ніякого уявлення, де зберігаються їхні персональні дані (наприклад, у ЖКГ, в торгових мережах, в інтернет-провайдерів). Водночас персональні дані – це перша і остання лінія оборони громадянина», – наголошує член правління «Української асоціації захисту персональних даних» Олександр Микитюк і додає, що, згідно з законом, громадяни нині мають право знати, в яких саме реєстрах є інформація про них, з якою метою, у якому обсязі та у який спосіб її використовують.
Порушники є, але їм пробачають?
Між тим, саме ці права українців найчастіше порушуються власниками баз такої інформації, про що свідчить статистика Держслужби з питань захисту персональних даних. Водночас серед головних порушень можна зустріти і відсутність свідоцтва держреєстрації.
Попри все, з жодного винуватця штрафу поки що не стягнули, на чому наголошує очільник відомства Олексій Мервінський.
«Навіть якщо порушення виявлене під час перевірки, але було усунено, то воно вже не фіксується. Працівники служби, які здійснюють перевірку, здійснюють практичну допомогу. Наприклад, власникові, який підлягає перевірці, але просто не знає про існування такого закону про те, що треба направити заяву на реєстрацію баз персональних даних. Працівники служби надають допомогу, і він у їхній присутності оформлює і надсилає заяву на реєстрацію», – каже він.
Наразі ж в Україні офіційно зареєстрованими є близько 40 тисяч баз персональних даних, і понад два мільйони заяв реєстрації подібних обліків чекають у черзі.
Коліушко: для різних персональних даних – різні реєстри
Тим часом керівник Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко наголошує, що однією з найбільших загроз для українців є наразі Державний демографічний реєстр. За словами експерта, у ньому планують об’єднувати чи не усі дані про особу: від ідентифікаційної інформації до даних про майновий стан і власність. А це, на його думку, суперечить практиці розвинених демократичних країн.
«Саме така концентрація персональних даних в руках державних органів, які не потребують цих даних для своєї роботи, і породжує найбільшу загрозу розголошення цих персональних даних або їхнього неналежного використання. Не можна об’єднувати різні персональні дані в одному реєстрі чи запроваджувати єдиний ідентифікаційний номер для громадян для різних реєстрів», – говорить він.
Попори все, Ігор Коліушко вважає реєстри з персональними даними необхідними. Однак задля уникнення неприємностей він радить у різних соціальних сферах вводити різні обліки такої інформації.
«Будь-який перехресний доступ до цих реєстрів має бути надзвичайно утруднений. Державна структура має навести переконливі докази, що їй потрібно отримати доступ до того чи іншого реєстру. Це має бути прозоро, має обліковуватись і це повинно бути врегульовано законом», – наголошує експерт.
Наразі ж будь-який громадянин України може дізнатися про характер включення персональних даних до тієї чи іншої бази, надіславши запит до відповідної установи. При цьому, за словами експертів, він має право знати не лише назву бази даних, але і її власника та місце його перебування.
Оформили дисконтну картку у крамниці чи користуєтесь послугами інтернет-провайдера? Будьте пильними, адже ваші персональні дані можуть бути використані без вашого відома.
«Більшість українців не знає, що їм гарантує закон про захист персональних даних. Окрім того, чимало громадян не має ніякого уявлення, де зберігаються їхні персональні дані (наприклад, у ЖКГ, в торгових мережах, в інтернет-провайдерів). Водночас персональні дані – це перша і остання лінія оборони громадянина», – наголошує член правління «Української асоціації захисту персональних даних» Олександр Микитюк і додає, що, згідно з законом, громадяни нині мають право знати, в яких саме реєстрах є інформація про них, з якою метою, у якому обсязі та у який спосіб її використовують.
Порушники є, але їм пробачають?
Між тим, саме ці права українців найчастіше порушуються власниками баз такої інформації, про що свідчить статистика Держслужби з питань захисту персональних даних. Водночас серед головних порушень можна зустріти і відсутність свідоцтва держреєстрації.
Попри все, з жодного винуватця штрафу поки що не стягнули, на чому наголошує очільник відомства Олексій Мервінський.
«Навіть якщо порушення виявлене під час перевірки, але було усунено, то воно вже не фіксується. Працівники служби, які здійснюють перевірку, здійснюють практичну допомогу. Наприклад, власникові, який підлягає перевірці, але просто не знає про існування такого закону про те, що треба направити заяву на реєстрацію баз персональних даних. Працівники служби надають допомогу, і він у їхній присутності оформлює і надсилає заяву на реєстрацію», – каже він.
Наразі ж в Україні офіційно зареєстрованими є близько 40 тисяч баз персональних даних, і понад два мільйони заяв реєстрації подібних обліків чекають у черзі.
Коліушко: для різних персональних даних – різні реєстри
Тим часом керівник Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко наголошує, що однією з найбільших загроз для українців є наразі Державний демографічний реєстр. За словами експерта, у ньому планують об’єднувати чи не усі дані про особу: від ідентифікаційної інформації до даних про майновий стан і власність. А це, на його думку, суперечить практиці розвинених демократичних країн.
Концентрація персональних даних в руках державних органів, які не потребують цих даних для своєї роботи, і породжує найбільшу загрозуІгор Коліушко
«Саме така концентрація персональних даних в руках державних органів, які не потребують цих даних для своєї роботи, і породжує найбільшу загрозу розголошення цих персональних даних або їхнього неналежного використання. Не можна об’єднувати різні персональні дані в одному реєстрі чи запроваджувати єдиний ідентифікаційний номер для громадян для різних реєстрів», – говорить він.
Попори все, Ігор Коліушко вважає реєстри з персональними даними необхідними. Однак задля уникнення неприємностей він радить у різних соціальних сферах вводити різні обліки такої інформації.
«Будь-який перехресний доступ до цих реєстрів має бути надзвичайно утруднений. Державна структура має навести переконливі докази, що їй потрібно отримати доступ до того чи іншого реєстру. Це має бути прозоро, має обліковуватись і це повинно бути врегульовано законом», – наголошує експерт.
Наразі ж будь-який громадянин України може дізнатися про характер включення персональних даних до тієї чи іншої бази, надіславши запит до відповідної установи. При цьому, за словами експертів, він має право знати не лише назву бази даних, але і її власника та місце його перебування.
