Доступність посилання

ТОП новини

Недбалий догляд за ЧАЕС може стати причиною нової катастрофи – експерт


Київ – На Чорнобильській АЕС обвалилися стіна та стеля машинного залу 4-го енергоблоку. У Державному агентстві з управління зоною відчуження запевняють, що руйнування не призвели до викиду радіації в атмосферу. Там також наголошують, що необхідний терміновий ремонт зруйнованого приміщення. Обвали можуть продовжуватися, і в такому разі не можна гарантувати, що радіація таки не потрапить у повітря, кажуть в агентстві. Водночас експерти відзначають, що небезпечна ситуація виникла через недогляд за спорудами атомної електростанції.

У машинному залі блоку № 4 Чорнобильської атомної електростанції сталося часткове руйнування стінових панелей і частини легкої покрівлі. Ця конструкція не є частиною об’єкта «Укриття», наголосив у коментарі для Радіо Свобода голова Державного агентства України з управління зоною відчуження Володимир Холоша.

«Змін у радіаційній ситуації немає. Порушень технологічного регламенту режиму об’єкту «Укриття» немає. Загрози для здоров’я людей немає», – запевняє Холоша.

Сказати, що немає нічого страшного, не можна – Бобро

У непрацюючому машинному залі, який раніше обслуговував енергоблоки, з боку 4-го блоку біля 7-го турбогенератора обвалилося кілька підвісних бетонних панелей, загальною площею близько 600 квадратних метрів, уточнив у розмові з Радіо Свобода перший заступник голови Державного агентства з управління зони відчуження Дмитро Бобро. За його словами, обвал стався через накопичення снігу на даху будівлі, відтак існує загроза, що руйнація споруди триватиме надалі.

«Насправді, сказати, що взагалі немає нічого страшного, не можна. Погано те, що, насправді, треба ж відновлювати. Будуть додаткові перепади температури. У машзал з опадами може потрапляти вода. Це може сприяти тому, що додаткові викиди з приміщень, що не обслуговуються, підуть у навколишнє середовище. Тому потрібно цю покрівлю відновлювати», – заявляє Бобро.

Станція перебуває у ядерно небезпечному режимі – Осипенко

Утім, додаткові кошти не змінять ситуації, вважає експерт з питань ЧАЕС, сам колишній ліквідатор Володимир Осипенко. За його словами, на експлуатацію споруд атомної електростанції нині витрачають понад 300 мільйонів гривень на рік. Водночас на станції не проводять необхідних інженерних обстежень будівель, а на території та на дахах споруд навіть сніг прибирають нерегулярно, зауважує Осипенко.
На блоках ще є ядерне паливо, яке було здане у експлуатацію у 1986 році
Володимир Осипенко

«Станція перебуває у ядерно небезпечному режимі. Тобто на блоках ще є ядерне паливо, є також паливо у сховищі відпрацьованого ядерного палива, яке було здане у експлуатацію у 1986 році. Ці приміщення також під сніговим навантаженням, мабуть, ніхто теж не зазирає туди – у якому стані ці всі приміщення. Воно може впасти. Це дуже небезпечно, коли нічого не роблять, хоча б для власної безпеки, щоб дахи на них не падали», – зазначає Осипенко.

ЧАЕС потрібно повернути у систему «Енергоатому» – Мовчан

Нині фахівці наводять різні дані щодо кількості ядерного палива, яке залишилося на ЧАЕС, утім, усі вони сходяться на тому, що об’єкт залишається небезпечним для України та сусідніх держав. Відтак неефективне використання бюджетних коштів, яке стало наслідком виведення ЧАЕС із системи Національної енергетичної компанії «Енергоатом», може призвести до нової катастрофи, відзначає голова Національного екологічного центру Ярослав Мовчан.
Це не було державним рішенням – вивести ядерний об’єкт з-під опіки ядерної інституції
Ярослав Мовчан

«Це взагалі не було державним рішенням – вивести ядерний об’єкт з-під опіки ядерної інституції. Звісно, для атомників так було значно простіше – зняти з себе відповідальність. Потрібно переглянути цю ситуацію і повернутися, власне, до фаховості», – наголошує у коментарі для Радіо Свобода Мовчан.

Тим часом на Чорнобильській АЕС створено комісію з розслідування причин руйнування будівельних конструкцій машинного залу. За два тижні вона має проаналізувати ситуацію, яка призвела до руйнації, а також надати пропозиції щодо усунення наслідків.
  • Зображення 16x9

    Дмитро Баркар

    У журналістиці з 1995 року. Працював регіональним кореспондентом BBC-Україна. З 2008 року – парламентський кореспондент радіо Ера-FM. З 2010 року –  на Радіо Свобода (кореспондент, редактор та ведучий програм). Основна тематика: політичні події та аналіз.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG