Брюссель – Пострадянські держави сходу Європи у зовнішній політиці ЄС донині не були пріоритетом. Головно, через брак інтересу до цього регіону з боку великих держав, на кшталт Німеччини. Та й Росія не дає європейцям можливості поглиблювати зв’язки з тими, хто перебуває у сфері її зовнішньополітичних інтересів, кажуть експерти. Однак, у Брюсселі стало відомо про приєднання Німеччини до блоку країн, що традиційно лобіюють схему «Східне партнерство».
У кулуарах наради європейських міністрів закордонних справ стало відомо про зміни у сприйнятті Берліном східного виміру зовнішньої політики ЄС. У дипломатичних колах зазначали, що німці нині виявляють значне бажання надати платформі «Східне партнерство» більшої ваги. Як стало відомо, Польща, Швеція, Чехія та Німеччина надіслали свої рекомендації щодо шести країн-учасниць цієї платформи. Вони, зокрема, висловили вимогу регулярно обговорювати шляхи розвитку співробітництва з Молдовою, Україною, Білоруссю та ще трьома державами Каспійського регіону. Донині небажання Німеччини поглиблювати зв’язки з цими країнами експерти пояснювали тісною дружбою її лідерів із Кремлем.
Аналітик з питань Східної Європи та країн пострадянського простору Штефан Майстер, який працює у Німецькій раді із закордонних відносин, сказав Радіо Свобода, що офіційний Берлін нині справді значно критичніший щодо Росії та політики її лідерів, тож це дійсно може бути на руку східноєвропейському виміру політики ЄС.
«У Німеччині спостерігається наростання критичного ставлення до Росії, а це може стати важелем її активнішої політики щодо інших пострадянських держав. Офіційний Берлін значно частіше обговорює питання відносин із Україною, Молдовою чи Грузією. Ускладнення відносин із Росією та з президентом Путіним може у майбутньому змінити німецьку політику, що виражалася фразою «насамперед – Росія», – каже Штефан Майстер.
Німецький політолог переконаний, що це позитивно вплине на всю європейську політику щодо країн «Східного партнерства».
Мати німців на своєму боці – це зарука підтримки інших держав ЄС – експерт
У неофіційній заяві «німецько-польсько-шведсько-чеського» блоку на адресу голови дипломатії ЄС Катрін Аштон є й вимога більше популяризувати «Східне партнерство». Зокрема, створити спеціальний логотип для позначення всіх його програм чи проектів.
Експерт Василь Бельмега з брюссельського Центру європейської політики звертає увагу на наближення вільнюського саміту цієї програми. На його думку, це теж пробуджує інтерес до пострадянських держав з боку німців.
«Думка Німеччини є вкрай важливою в Євросоюзі. Мати її на своєму боці, означає – заручитися підтримкою інших європейських країн, які при ухваленні рішень повертають голови в бік Німеччини», – каже він.
«Втім, офіційний курс цієї країни щодо зовнішньої політики може знову змінитися з наближенням парламентських виборів, чи з активізацією російського лобі в ЄС, зокрема, в Брюсселі, – зауважує брюссельський експерт. – Однак, тенденція потеплішання Німеччини щодо країн «Східного партнерства» однозначно спостерігається».
Бажання дати новий імпульс відносинам Євросоюзу зі східними сусідами підтверджують і в Єврокомісії, і в Європейській службі зовнішніх дій. Навіть з тієї простої причини, що від саміту «Східного партнерства» у Вільнюсі наприкінці року у Брюсселі б хотіли отримати бодай якийсь результат.
У кулуарах наради європейських міністрів закордонних справ стало відомо про зміни у сприйнятті Берліном східного виміру зовнішньої політики ЄС. У дипломатичних колах зазначали, що німці нині виявляють значне бажання надати платформі «Східне партнерство» більшої ваги. Як стало відомо, Польща, Швеція, Чехія та Німеччина надіслали свої рекомендації щодо шести країн-учасниць цієї платформи. Вони, зокрема, висловили вимогу регулярно обговорювати шляхи розвитку співробітництва з Молдовою, Україною, Білоруссю та ще трьома державами Каспійського регіону. Донині небажання Німеччини поглиблювати зв’язки з цими країнами експерти пояснювали тісною дружбою її лідерів із Кремлем.
Аналітик з питань Східної Європи та країн пострадянського простору Штефан Майстер, який працює у Німецькій раді із закордонних відносин, сказав Радіо Свобода, що офіційний Берлін нині справді значно критичніший щодо Росії та політики її лідерів, тож це дійсно може бути на руку східноєвропейському виміру політики ЄС.
Ускладнення відносин із Росією та Путіним може змінити німецьку політику, що виражалася фразою «насамперед – Росія»Штефан Майстер
«У Німеччині спостерігається наростання критичного ставлення до Росії, а це може стати важелем її активнішої політики щодо інших пострадянських держав. Офіційний Берлін значно частіше обговорює питання відносин із Україною, Молдовою чи Грузією. Ускладнення відносин із Росією та з президентом Путіним може у майбутньому змінити німецьку політику, що виражалася фразою «насамперед – Росія», – каже Штефан Майстер.
Німецький політолог переконаний, що це позитивно вплине на всю європейську політику щодо країн «Східного партнерства».
Мати німців на своєму боці – це зарука підтримки інших держав ЄС – експерт
У неофіційній заяві «німецько-польсько-шведсько-чеського» блоку на адресу голови дипломатії ЄС Катрін Аштон є й вимога більше популяризувати «Східне партнерство». Зокрема, створити спеціальний логотип для позначення всіх його програм чи проектів.
Експерт Василь Бельмега з брюссельського Центру європейської політики звертає увагу на наближення вільнюського саміту цієї програми. На його думку, це теж пробуджує інтерес до пострадянських держав з боку німців.
Думка Німеччини є вкрай важливою в ЄвросоюзіВасиль Бельмега
«Думка Німеччини є вкрай важливою в Євросоюзі. Мати її на своєму боці, означає – заручитися підтримкою інших європейських країн, які при ухваленні рішень повертають голови в бік Німеччини», – каже він.
«Втім, офіційний курс цієї країни щодо зовнішньої політики може знову змінитися з наближенням парламентських виборів, чи з активізацією російського лобі в ЄС, зокрема, в Брюсселі, – зауважує брюссельський експерт. – Однак, тенденція потеплішання Німеччини щодо країн «Східного партнерства» однозначно спостерігається».
Бажання дати новий імпульс відносинам Євросоюзу зі східними сусідами підтверджують і в Єврокомісії, і в Європейській службі зовнішніх дій. Навіть з тієї простої причини, що від саміту «Східного партнерства» у Вільнюсі наприкінці року у Брюсселі б хотіли отримати бодай якийсь результат.
