Доступність посилання

ТОП новини

Хай святкують 23 лютого, не виходячи на вулицю – Мірошниченко


Київ – Суперечки серед українських політиків щодо відзначення 23 лютого не вщухають. «Свободівці» називають відзначення 23 лютого «невикоріненою ностальгією» за радянським минулим, комуністи – «всенародним святом», а решта політиків ­– просто «чоловічим днем».

Офіційним святом в Україні День захисника Вітчизни став за указом Президента Леоніда Кучми 23 лютого 1999 року. В тому указі обґрунтування було таким: «свято має вшанувати ветеранів і сприяти патріотичному вихованню молоді».

Якщо військові й потребують свята, то це точно не 23 лютого, переконаний «свободівець» Ігор Мірошниченко. Такою датою, на думку цього народного депутата, є 6 грудня – День Збройних Сил України. Коли ж відбудеться зміна влади (а відбудеться вона на користь українців, сподівається Ігор Мірошниченко), тоді День захисника Вітчизни святкуватимуть 14 жовтня – у День заснування УПА. Ті люди, що ностальгують за радянським минулим, мислять шаблонно і примітивно, стверджує «свободівець».
До державних свят і вшанування невідомо якої армії (а для нас вона є окупаційною), це не має стосунку
Ігор Мірошниченко

«Я можу порекомендувати їм визначитися: вони є українці, чи вони є совки. Якщо вони совки, то є проста порада – не нав’язувати свої радянські стереотипи незалежній Україні й людям, які пишаються тим, що є українцями. Ми їх лишаємо в спокої, це їхні особисті проблеми. До державних свят і вшанування невідомо якої армії (а для нас вона є окупаційною), це не має стосунку. Хай святкують тишком, не виходячи на вулицю», – радить Мірошниченко.

Традиція, що має коріння в історії

23 лютого є всенародним святом, воно живе в людській пам’яті , є затребуваним і ніхто не має права забороняти українцям його святкувати, опонує Ігорю Мірошніченку 26-річний народний депутат від КПУ Олександр Присяжнюк. У 80% шкіл цього дня тисячі дівчаток вітатимуть своїх хлопців-однокласників і даруватимуть їм подарунки, прогнозує молодий комуніст. Це вже стало традицією, що має своє коріння в історії, наполягає Олександр Присяжнюк.

«Війна з пам’ятниками радянської епохи, яку зараз розпочали націоналістичні сили, війна зі святами, які дійсно є народними, намагання певних політичних сил перевести це в питання політичної доцільності, я вважаю абсолютно неприпустимо робити», – розповів Присяжнюк.

Дата штучна, але символічна – Зарубінський

Ніхто про політичне чи ідеологічне підґрунтя цього свята сьогодні не пам’ятає, запевнив Радіо Свобода регіонал Олег Зарубінський. Для більшості українців це просто чоловіче свято, коли можна отримати привітання від жінок. І хоч ця дата штучна, зате вона символічна, вважає регіонал.

«Якщо взяти історичний аспект, то він відходить для мене не те, що на другий, а на третій план, тим паче, що дата певною мірою штучна і це правда. Я більш ніж переконаний, що більшість чоловіків сприймають цей день, як пам'ять того, що є така категорія людей, як справжні чоловіки, то варто було б без презирства і без зневаги ставитися до того, що поруч з жіночим днем має бути і чоловічий день. Очевидно, що якщо ми говоримо про гендерну рівність, то вона має бути й стосовно до чоловіків», – каже Зарубінський.

«Хай ліпше скасують 8 березня, але не 23 лютого»
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:04:06 0:00
ЗАВАНТАЖИТИ

За офіційною радянською версією, 23 лютого 1918 року новонароджена армія «першої у світі соціалістичної держави» здобула визначні перемоги над німецькими військами під Нарвою і Псковом, захистила революційний Петроград, і на честь цих «визначних» подій і було встановлене свято – День Червоної армії. Сучасні історики називають так звану «перемогу» під Нарвою і Псковом міфом, створеним сталінською пропагандою вже у другій половині тридцятих років. За даними архівів, до вечора 23 лютого німці перебували за 55 кілометрів від Пскова і за 170 кілометрів від Нарви. Ніяких боїв 23 лютого 1918 року ані в німецьких, ані в російських архівах не зафіксовано. Але 1995 року це свято було підтверджене Державною Думою Російської Федерації й одержало назву «23 лютого – День перемоги Червоної армії над кайзерівськими військами Німеччини – День захисника Вітчизни».

Одним із перших серед можновладців про перенесення дати святкування Дня Захисника Вітчизни заговорив 2009 року тодішній Президент Віктор Ющенко. «День подвигу під Крутами – це наш справжній національний День захисника Вітчизни, – наголосив він тоді, запропонувавши перенести дату на 29 січня. Опонувати Ющенку тоді одразу поспішив Віктор Янукович, котрий стверджував, що «справжні мужики» не зрозуміють Ющенка, що 23 лютого – це їхнє свято, і чіпати його ні в якому разі не можна.
  • Зображення 16x9

    Ірина Стельмах

    На Радіо Свобода працюю з вересня 2012 року. У 2011 році отримала диплом бакалавра журналістики ЛНУ імені Івана Франка. Того ж року вступила на магістратуру у Могилянську школу журналістики. Активно вдосконалюю знання англійської, польської та болгарської мов. Займалась плаванням, дублюванням фільмів та серіалів українською .

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG