01 листопада 2014, Київ 12:14

Політика

В Україні насаджується «дресирована демократія»

x
Розбита вщент у 2010 році вітрина демократії в Україні показала, що режим «януковичів» і на дух не переносить самі поняття свободи слова, громадянського суспільства і демократичного політичного вибору. А тотальне введення примусу та намагання повного підпорядкування усіх державних інституцій волі однієї партії наочно продемонстрували, що «донецький» тоталітаризм, як ракова пухлина, почав поширювати свої смертельні метастази по всьому тілу української державності.
 
І у той час, коли Путіну вдалося побудувати в Росії «керовану демократію», донецький режим прагне по-своєму «творчо» доповнити путінські ідеї – насаджуючи в Україні «дресировану демократію», за якої «януковичі» проводять над українцями цілий комплекс «навчальних» дій, головною метою яких є вироблення та закріплення різноманітних умовних політичних, економічних і соціальних рефлексів. Це дресирування проводиться з метою набуття українцями остаточної байдужості до свого майбутнього, змушуючи багатьох жити тільки одним днем.
 
За таких обставин народ стає лише мовчазним статистом під час процесу перетворення його на рабів режиму, з подальшою перспективою витіснення і заміщення українців на їхніх автохтонних територіях на пришельців. Адже фіктивна незалежність без свободи – це та форма буття, яку нав’язала українському народові за всі роки існування української держави посткомуністична влада, що взяла Україну повністю під контроль і використовує її в цілях свого неконтрольованого збагачення.
 
Українців примусили з останніх сил боротися за добування черствого шматка хліба, щоб прищепити їм рабські якості: атрофування самоповаги, гідності і національної солідарності. Адже усім тим, хто прийняли ці диявольські правила гри, не буде вже діла до якоїсь там «свободи». А свою капітулянтську позицію вони можуть дуже легко для себе аргументувати – неможливо бути вільним у країні, яка не є вільною. Тому, за таких умов, ми намагаємося просто вижити.
 
Раб лише легкодухо підкоряється
 
Втім, раб не здатен на усвідомлений вибір та дуже легко погоджується на те, щоб вибирали за нього. І він стає слухняним продовженням волі свого господаря. Адже вільна людина завжди вибирає сама, а раб лише легкодухо підкоряється.
 
Для того, щоб український народ став покірним, хазяї України застосовують різноманітні методи. У голови українців через підконтрольні телебачення і радіо нав’язливо імплантують програму терпимості і покори: терпи і працюй більше, щоб не стало гірше (хоча про пристойну оплату мова зовсім не йде). До цього ще й додається постійний страх втратити роботу.
 
І коли подібна програма окупує розум, то людина відчуває, що вона опинилася в глухому куті. А постійний біг по замкненому колу: гарячкове добування грошей, намагання вижити, знову хоч щось заробити… – перетворює українця на зомбі, який, отримавши через підконтрольний олігархатові інформаційний простір велику дозу нейролінгвістичного програмування певних поведінкових стереотипів, мовчки підкоряється будь-яким найабсурднішим рішенням влади.
 
Режим досягає необхідного результату завдяки тому, що до свідомості українців вживлюються словесні матриці, завдяки яким народ не мусить мати претензій на краще життя. Підконтрольне олігархам телебачення програмує погляди людей на те, що відбувається в Україні, застосовуючи набір нехитрих понять. До яких, зокрема, входить: життя в Україні погане тому, що в усьому світі погано; щоб не стало гірше, необхідно краще працювати; щоб не стало ще гірше, не можна допустити відкритого силового протистояння в суспільстві.
 
«У всьому світі погано» – ця думка нав’язується політтехнологами через запрограмоване нагнітання катастрофізму. Коли перші рядки усіх новин займають вбивства, вибухи, землетруси, аварії, самогубства чи замахи. У цьому ж комплекті українські новини повідомляють про звитяжну роботу Президента і Прем’єр-міністра, завдяки титанічним зусиллям яких вдалося подолати руїну, що принесла Україні Юлія Тимошенко.
 
Далі телебачення ніби переносить українців до стандартів далеких 70-х років, і починає розповідати про перманентну економічну кризу в Європі і Сполучених Штатах, про стихійні лиха на Заході – повені, посухи, торнадо, тайфуни, цунамі, морози, снігопади. І в це земне пекло телебачення занурює, маючи перед собою чітко визначену для нього мету – щоб вживити у свідомість українців: якщо іншим у світі так несолодко живеться, то і вам ніби то і не так образливо терпіти.
 
Держава діє від імені Партії регіонів
 
Варто зазначити, що для кращого просування «дресированої демократії» діючий режим використовує і мотивацію. Основна ідея теорії мотивації заснована на тому, що існують певні сили, які спонукають людину виконувати конкретні завдання, спрямовані на досягнення ще більш конкретних цілей. Будь то цілі іншої людини, організації або ж цілої держави.
 
Держава, яка сьогодні діє від імені Партії регіонів, впливає на поведінку і думки людей, впливаючи через систему нагороджень або загрозу їхньої відсутності. По суті, діє всім знайома система «батога і пряника». Хочеш кращого життя персонально для себе – чини так, як цього хоче від тебе влада, інакше буде батіг.
 
«Дресирування» українців регіоналами включає в себе коригування поведінки підпорядкованого об’єкта за допомогою подачі йому позитивних чи негативних сигналів. Іншими словами, зробив правильно, з точки зору Партії регіонів, – отримав схвалення з боку режиму, вчинив неправильно – отримав неприємний сигнал. А «дресирована демократія» продукує осіб із добре «дресированою» совістю.
 
Таким чином, Україна сьогодні перетворилася на новий дивний політичний гібрид, де економічні та державні повноваження об’єднані і практично контролюються невеликою групою людей, які по суті ні перед ким не підзвітні.
 
І досить низька політична активність частини українського суспільства лише на руку тим, хто приватизував Україну на свою користь, бо ця «незацікавленість» є фактично синонімом «покірності». І ті, хто силою захопили нішу еліт в Україні, прагнуть до того, щоб існуюча ситуація була закріплена назавжди.
 
Ця ситуація призвела до того, що українська нація втрачає свою суверенність, а корпоративна влада для подальшого уярмлення українців використовує державну машину так, як їй самій заманеться. Патологія і порочність діючого «донецького» режиму полягає ще й в тому, що, взявши за еталон подібні «совітські» норми, «януковичі» з усіх сил продукують міфи. І ця міфотворчість покликана виправдати і обґрунтувати усі наявні економічні, соціальні і геополітичні провали режиму.
 
Головний політичний ефект від такого силового насаджування «дресированої демократії» полягає у тому, що в Україні відбувається швидке скорочення зони публічної політики, і якщо цей процес просуватиметься і далі такими ж темпами, то вже досить скоро можна буде взагалі говорити про її відсутність.
 
«Донецькі» повністю ігнорують Конституцію України
 
І хоча три роки президенства Януковича наочно продемонстрували цілковиту неефективність запровадженої «донецькими» форми керування країною, однак, оскільки суверенна демократія несе пряму загрозу правлінню сучасного режиму, влада вважає будь-яке бажання українців вирівняти ситуацію зазіханням на її повноваження.
 
Причому «донецькі» повністю ігнорують Конституцію України. А головний сенс цієї Конституції у тому, що демократія в принципі не може бути «дресированою». А все право похідне від цієї Конституції, бо регулює повсякденне політичне життя українського суспільства та виборчі процедури і головним своїм завданням ставить якраз гарантію неможливості для кого б то не було, включаючи Президента, не тільки «дресирувати демократією», але навіть намагатися це зробити. Подібні спроби так само злочинні, як тиск на незалежний суд чи маніпуляції кримінальним правом і діловодством.
 
Суті справи не міняють і плани змінити Конституцію України. У будь-якому випадку реалізується неконституційний порядок дій: спочатку запускаються механізми маніпулювання демократією, а вже потім ці механізми самі себе легалізують через квазіплебісцитні процедури.
 
Виникає питання: навіщо «донецькі» прикривають своє недолуге правління «дресированою демократією»? Для того, щоб обманути українців? То сумнівно, що народ не зрозуміє сутності незамаскованого тоталітарного правління Януковича.
 
Можна припустити, що Янукович і вся владна верхівка (або її частина) усвідомлюють, що необхідно демонструвати перед демократичним світом свою нібито прихильність до демократії. Але реальна демократія видається їм незручною, бо може поставити у тісні рамки необхідності дотримання законності. І ось тому вони і «перешивають» демократію за лекалами Банкової, щиро вірячи у те, що західний демократичний світ не зрозуміє цих маленьких хитрощів.
 
Нинішній режим в Україні, імітуючи демократію, вважає, що цим він утримується від остаточного розриву із Заходом. Що надає йому можливість і далі удавати, що знищення всього українського в Україні – це наближення її до європейських норм і принципів. Під невпинні мантри «ми йдемо до Європи» і «Європа наш вибір» донецькі «доїдають» аванси, котрі були видані ще колишньому Президентові Віктору Ющенкові.
 
Проте навіть «дресирована демократія» для неукраїнської влади в Україні – конструкція вимушена і при цьому дуже незручна, бо увесь час існує небезпека загратися і втратити все. Звісно, що, не маючи нічого іншого запропонувати ні українцям, ні Заходу, вони змушені маневрувати, думаючи, що цим можуть виграти час. Але час працює не на «януковичів». Бо неможливо повернути норми тоталітарного правління туди, де люди вже одного разу відчули свіжий подих вітрів демократичних змін.
 
Віктор Каспрук – незалежний політолог

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода


Щоб залишити коментар і мати більшу можливість у спілкуванні з іншими учасниками форуму, Ви можете зареєструватися. Частина важливих публікацій потрапляє і на сторінку Радіо Свобода у Facebook. Там коментувати можна без участі модератора.


ПОВЕРНУТИСЯ НА ГОЛОВНУ
Форум закрито
Відсортувати коментарі:
Коментарі, сторінка з 3
    Вперед 
від: Геннадий Логвиненко Місто: Санкт-Петербург
08.03.2013 01:48
И все-таки Украина -это не Россия, а дрессировщик не царь зверей (журавлей, москалей и т.д.) Можно сказать,что если "управляемая демократия" - это явление долговременно стратегическая,то "дрессированная демократия - это нечто ситуативно тактическое.В свое время и Россия,и Украина прошли на самом деле очень сходное тестирование,результаты которого оказались противоположными. Когда Ельцин элементарно досрочно уступил кресло назначенному преемнику - приблатненному чекисту Путину, то народ (увы!) оказался покорно -управляемым и,не только не возмутился,но и послушно избрал новоявленного карликового "принца" в первом же туре.
Когда Кучма пожелал в общем-то тоже(пусть инестоль нагло) навязать стране наследника - гебульного уголовничка Януковича, то народ элементарно прокатил "принца" на выборах, а попытка "подкорректировать" выборы,и соответсвенно волю народа привела к Памаранчевой революции,которая не смотря ни на что, имела огромное и необратимое значение для подъема украинской нации.Дрессировке надо сказать многие животны просто не поддаются, ауж люди тем более.Так что дрессировка применима только лишь к части украинского общества, только лишь к части украинских избирателей.И чаще всего она имеет называя вещи своими именами характер мелкой взятки (пряник) и реже мелкой пакости (кнут) электорату в целях побудить его всего лишь НА ДАННЫЙ МОМЕНТ, поддержаь власть. Очень часто это носит просто гротескный характер. Так известной "роксолане" Ольги Сумской буквально было предложено (читайте ее откровения) поставить подпись в письме "деятелей культуры" против Тимошенко в обмен спонорскую паомощь со стороны Януковича школе ,где учится один из детей этой особы.И хотя у большинства украинских избирателей бывшая кинодива вызывает после своих откровений в основном рвотные позывы,тем не менее хватает округов,где депутат-регионал (включая псевдонезависимых) "купил" себе мандат приерно на таких же условиях. Кстати роль административного ресурса (прежде всего в виде предвыборного подкупа избирателей, громад и целых округов) все более возратает.
Власть все более нампоминает дрессировщика-взяткодателя,все более зависящего от дрессируемых им хищников. А то ведь глядишь, не только очередной номер на арена завалят,но и самого дрессировщика скушают. Интересно, еще и то, что объективно власть-дрессировщик заинтересована в электорате не слишком благополучном,а напротитв заинтересованном в дотациях,и аже вэлементарных ситуативных подачках от власти. И роль (и процент) именно такого элементарно ситуативно подкупаемого электората перманентно возрастает.И даже в Крыму наиболее сильные электоральные позиции у "регионов" оказываются непосредственно в наименнее преуспевающих(в том чиле по объективным,природным причнам) районах полуострова. А один из наихудших результатов для полуострова "региоалы получают пусть и в переполненой экссовками, но в преуспевающей и самодостаточной Ялте
Так что "управляемая демократия" и "дрессированная демократия" похоже разновекторны по своему стратегическому результату. В одном (российском) случае "управляющий" все более усиливает свой контроль над обществом.В другом (украинском) "дрессировщик" все более становится зависим от наличия сокращающихся рессурсов для вознагражений поддающейся дрессировке части общества,и непосредтвенно от самих дрессируемых.При чем создатся некий заколдованый круг,поскльку чем больше Янукович нуждаться в поддержке "дрессируемого" избирателя,тем больший размер пряника потребует такой избиратель у выдрессированного на подкуп и подачки президента.Вместе с тем доставать такой пряник(естественно за счет других граждан), будет чем дальше,тем сложнее.И все более будет осложнять обстановку в стране,осложняя положение Януковича.И так по все усиливающемуся кругу. Похоже,что увлечение "дрессировкой" части электората, лишь приближает неизбежную кончину режима.
У відповідь

від: серго Місто: павла
10.03.2013 12:03
Весьма обнадеживающая точка зрения.Однако как быть с "серой массой" что все-таки согласна брать "пряник"?Очевидно что украинская интелигенция ,в данном случае , весьма пассивна,а возможно более запугана.Нажаль,нажаль!

У відповідь

від: Олекса Довбуш Місто: Карпати
08.03.2013 10:06
Дуже точний аналіз в доповнення статті. В Україні це дійсно не пройде. Не та ментальність українців.

від: Роман Місто: Донецьк
06.03.2013 08:52
Соціальна група топ-покидьків з допомогою страху і обману підпорядкувала собі мільйони населення. Соромно!

Социальная группа топ-подонков с помощью страха и обмана подчинила себе миллионы населения. Стыдно !
У відповідь

від: Назар Місто: Львів
06.03.2013 10:03
Важко з вами не погодитися. Все саме так.

від: Джміль Україна
05.03.2013 20:57

Проблема України полягає не у відсутності ресурсів, у нас їх дуже багато, не у відсутності розуміючих, знаючих людей, не у відсутності поганий економіки і т.д. Проблема України полягає виключно у відсутності масштабу.
Як тільки ми переконфігуруємо цей масштаб, в ці 2-3 роки, це завдання для контрсистемних сил, тільки в цьому випадку ми отримуємо шанс піти по стопах Туреччини, Малайзії або Сінгапуру.
Важливо також сказати, що ми неминуче пройдемо через етап масштабної політичної боротьби пов'язаної з насильством. Для України ключовим є питання, чи буде це насильство тривалим, як під час Руїни 17 століття, або коротким як в Туреччині на початку ХХ століття. Чим коротше буде масштаб боротьби, тим більше шансів, що ми встигнемо вскочити на підніжку поїзда новоформованого світопорядку.
У відповідь

від: Анонім Місто: Север
06.03.2013 12:59
Джмиль! Пошел ты вон к не хорошей маме, что призываешь к насилию. Граница по Збручу и там у себя делайте что хотите,а тут разберемся без насилий .Хватит мы знаем Ваших Хероив и что они творили тут и в других местах.

від: Антон Місто: Тенопіль
05.03.2013 18:33
Думаю, що перспектива України лежить в осмисленні своїх достоїнств і недоліків, а також пошуку механізмів, які дозволять уникнути стратегічних помилок. Все це нам під силу. Це може бути хто завгодно, тому що будь-яка людина, якій вистачає сили волі і сміливості піти наперекір долі і при цьому чітко позначити програму дій, що відчує інтереси різних соціальних груп незадоволених режимом, може повести за собою маси. Це було неодноразово в історії. Наша історія дає нам розуміння людської природи, а також дозволяє моделювати як можуть розвиватися процеси, але ми відкидаємо її інструменти. Тому вся історія України є ходінням по граблях, що супроводжується гучним стуком по лобі та іншим частинам тіла.
Успіх нашого народу полягає в можливості через своїх лідерів усвідомити свої помилки і подолати їх. Тільки той народ, який долає свої помилки, керує своєю долею, як це було з британцями, з монголами, з німцями, з японцями.

від: Assuansik Місто: Мрії про Україну
05.03.2013 16:46
Як сказав хтось з українських експертів, що насправді, модель поведінки Януковича сьогодні це модель голодного дитинства. Вони ведуть себе як сарана, тому що на рівні світогляду у них немає обмежувальних кнопок, які дозволили б включити самообмеження. Експансія Сім'ї, може посилити мотивації інших груп всередині Партії регіонів почати гру на дестабілізацію і фактично виступити на боці опозиції, як це сталося в 2004 році, коли частина олігархів втекла з табору Кучми до Ющенка. Тут ключовим питанням є, під яку фігуру зливатися. Порошенко? Хорошковський? Яценюк? Тягнибок? Кличко? Хто стане центром об'єднання незадоволених. Очевидно, що дана конфігурація почне складатися після виборів у Києві, які позначать перспективи фаворитів президентських виборів.
У відповідь

від: Читач Місто: Чернігів
05.03.2013 17:15
Для того щоб опозиціонери переграли владу їм потрібно прийти до консенсусу, точно так само, як регіонали у свій час. Це означає, що потрібно довіряти один одному, дотримуватися правил гри. Але враховуючи кількість кидків, які вже були, це дуже сумнівно.
Тому я глибоко сумніваюся, що опозиція зможе виступити з консолідованою позицією, як на київських, так і на інших виборах. Якщо вона виступить консолідовано, це буде цікаво, оскільки це буде показувати, що формується консенсус і серед тих олігархів і тих кіл, які є фінансовою основою опозиції.

від: Мирон Місто: Горловка
05.03.2013 09:57
Давайте по порядку:
Оппозиция имеет возможность принимать решения в ВР?
Оппозиция может принимать законы?
Оппозиция может влиять на то, чтобы судовые решения стали справедливыми?
На все вопросы ответ один - НЕТ!
На нынешнем этапе задача оппозиции предельно ясна - остановить беспредел рыгов и дать людям надежду.
При этом остановить беспредел можно лишь законными методами. Как только оппозиция сделает что-то из того, к чему ее призывают местные "нетерплячи" их сотрут в бараний рог. А "нетерплячи" и не рыпнутся оторвать зад от стула, а пальцы от кнопок в защиту, а лишь проноют "эхххххххх, не прокатило".
Поэтому оппозиция делает то, что может. Кому кажется, что они делают мало - ВПЕРЕД, НА БАРРИКАДЫ МЛЯ. И не ждите, что за вас это сделает кто-то другой.
Страшно? Тогда заткнитесь и не нойте!

від: Василь Місто: Львів
04.03.2013 22:54
Сумно буде якщо цей професор близько усіляких наук на другий термін пройде зі своєю бандою і поплічниками-такими як та ж Чепак і їй подібними.
У відповідь

від: українець Місто: Україна
05.03.2013 09:32
Пане Василю! 100% підтримую Вас. Хочу внести лише невеличке уточнення - Янукович не лише "професор близько усіляких наук ", але й ще має Диплом кандидата економічних наук від 30 грудня 1996 року, і Атестат професора від 20 квітня 2001 року, і Диплом члена-кореспондента Транспортної академії наук від 19 квітня 1996 року, і Диплом про присвоєння звання академіка Української технологічної академії від 27 лютого 1997 року, і Диплом доцента кафедри автомобільного транспорту від 23 грудня 1999 року.

від: Анонім
04.03.2013 16:16
«Продрозверстка» виливалася в примусові грабіжницькі конфіскації зерна, провіанту, часто одягу тощо. За все це селяни отримували нічого не варті папірці. Така політика вважалася Леніним і його партією цілком нормальною, оскільки вони зневажливо трактували селян як дрібну буржуазію. Стосовно України ця антинародна політика була особливо жорстокою, оскільки невдоволене українське селянство посилювало збройну боротьбу.

У відповідь на непокору російська більшовицька влада організувала перший штучний голодомор 1921—1923 pp. Його основною причиною була політика «воєнного комунізму» більшовиків, які силою відбирали у селян усі їхні хлібні запаси задля прохарчування нової бюрократії та Червоної армії, що завершувала відновлення імперії. Крім того, голодомор мав знищити могутню хвилю селянських повстань, яка підіймалася в Україні проти більшовиків. Тож посуха тільки посилила штучний голодомор, який охопив Південну Україну і частину її Лівобережжя, де голодувало від 4 до 7 млн чол., Крим, Північний Кавказ, Чорноморію, Подоння й Поволжя і забрав 1,5—2 млн життів українців.

від: Тризуб Святослава Місто: Україна
04.03.2013 16:01
Головне завдання сьогодні - у відтворенні суспільства в Україні. А це неможливо зробити без відтворення цілісної української економіки, без відтворення самої здатності людей щось робити, виробляти, творити реальні цінності. Суспільства у нас немає, тому що немає виробництва. Є система, яка 22 роки викачує все з України. Є острівці, де хтось ще щось робить. Навколо системи викачування розсілися фінансисти, навколо них - торговці. Всі вони створюють ринок обслуги: бухгалтерів, охоронців, повій і ЗМІ-поденників, попси і т. д. Ну, і ще існує купка демократично-творчої інтелігенції, що перебігає від одного господаря-спонсора до іншого. Виходить дебільне «суспільство», в основі якого - все та ж система пограбування народу. Але суспільство таким бути не може, бо скоро вже в Україні нічого буде грабувати.

від: Роман Місто: Ірпінь
04.03.2013 09:55
У двадцять першому столітті ціла країна раптом скочується по історичній сходах
вниз. Бо ви своєю участю у виборах - надали їм право бути вашими господарями. Не має значення - за кого ви б не голосували - ви голосуєте за своє рабство. Нові обличчя на виборах типу порядні патріоти і все таки - це лише приманка - проплачена господарями - щоб ви пішли в надії дати новим порядним владу і зменшити корупцію і все таке інше. Взагалі якось дико ... Браття, що нам всім робити???
У відповідь

від: Володимир Місто: Кіровоград
04.03.2013 13:39
Всеукраїнський безстроковий ненасильницький страйк з виживанням за рахунок картоплі з огородів, атмосфера братерської допомоги усім, хто опинятиметься на межі виживання. Вся оця бюрократична, судова, міліцейська, прокурорська та олігархічна наволоч розтане як сніг навесні! Паразити втратять тіло, на якому паразитують. Ну й х... з ними, чи не так?
Коментарі, сторінка з 3
    Вперед 

ДОЛУЧАЙСЯ!
Facebook Радіо Свобода Twitter Радіо Свобода VKontakte Радіо Свобода Радіо Свобода в www.odnoklassniki.ru Радіо Свобода на Google Plus YouTube Радіо СвободаSoundCloud Радіо СвободаПідписка Радіо Свобода

Відеопрограми Радіо Свобода

«Ми Разом» / Вибори на сході «злили» «Опозиційному блоку»?
Гість: Сергій Гармаш, головний редактор інтернет-видання «ОстроВ»

РОЗКЛАД ПРОГРАМ

ДОЛУЧАЙСЯ!
Facebook Радіо Свобода Twitter Радіо Свобода VKontakte Радіо Свобода Радіо Свобода в www.odnoklassniki.ru Радіо Свобода на Google Plus YouTube Радіо СвободаSoundCloud Радіо СвободаПідписка Радіо Свобода

ВИБРАНЕ ВІДЕО

Російські військові тренуються неподалік українського кордону  

 

Патріотичні плакати на передову 

 

31 блокпост: життя під землею 

 

Екскаватор, відремонтований волонтерами, копатиме рів на кордоні з Росією

Бойовики угруповання «ДНР» охороняють так званого «прем’єр-міністра» Олександра Захарченка, Донецьк, 31 жовтня 2014 року

Відео Що насправді відбуватиметься у Донецьку 2 листопада?

Так звані «вибори» – суто декоративні, усе контролюється «від» і «до» на 100% з Росії

Антивоєнний марш у Москві, 21 вересня 2014 року

У Росії вже хочуть миру, бо бояться війни з Україною і Заходом

«Є страх перед переростанням цього конфлікту у велику війну, причому війну не тільки з Україною» – Лев Гудков

Кремль має свій сценарій панування на Донбасі – РНБО

Відео Думка жителів Донбасу нікого не цікавить – лідер угруповання «ДНР»

РНБО повідомила про перехоплену розмову ватажків «ДНР»: бойовики сварилися через проведення псевдовиборів 2 листопада

Бойовик угруповання «ДНР» у Донецьку, вересень 2014 року

На Донбасі «трибунал» проголосував за страту

В Алчевську бойовики винесли рішення про застосування смертної кари на голосування руками

Втрати армії Росії на Донбасі сягають до 4360 осіб – Васильєва

Міністерство оборони Росії визнало лише 900 смертей – правозахисниця

Актуальне фото
Четвертий російський «гуманітарний конвой» перетинає державний кордон Росії та України в районі пункту пропуску «Ізварине», 31 жовтня 2014 року

Четвертий російський «гуманітарний конвой» перетинає державний кордон Росії та України в районі пункту пропуску «Ізварине», 31 жовтня 2014 року

ФОТОЩОДЕННИК РАДІО СВОБОДА
В інших ЗМІ
В інших ЗМІ