Ваші «лайки» під дописами друзів у Facebook можуть розповісти про вас багато цікавого: дослідники з Кембриджського університету розробили алгоритм, за яким можна визначити інтимні особисті якості будь-кого з користувачів цієї соціальної мережі. Наука цього тижня обговорює також чергові досягнення 3D-друку та плани Росії з протидії загрозам із космосу.
Неабияка популярність соціальних мереж не могла залишити байдужими представників наукового світу. Британські вчені вирішили проаналізувати «лайки», які залишають під дописами друзів користувачі мережі Facebook. Для цього вони розробили спеціальний алгоритм.
Як пише цього тижня Science Daily, за алгоритмом, аналізуючи ваші «лайки», можна з’ясувати вашу расу, вік, стать, IQ, сексуальну орієнтацію, політичні погляди та навіть те, вживаєте ви психотропні речовини чи ні.
У дослідженні взяли участь 58 тисяч користувачів Facebook. Окрім «дружби» у мережі (яка дозволила вченим бачити всю активність користувача), волонтери також склали психометричні тести та надали науковцям свої демографічні дані. На першому етапі діяли «наосліп»: «лайки» людей, які взяли участь у дослідженні, обробили за допомогою спеціального алгоритму (статистичної моделі, здатної вгадувати персональні дані користувача). Далі отриману інформацію порівняли з реальністю (йдеться про стать, расу чи вік) або результатами тестів (IQ, політичні погляди чи психологічні якості).
Сексуальні вподобання чоловіків, як виявилося, алгоритм вгадав на 88%, у 95% випадків – відрізнив афроамериканців від білих американців, у 85% – республіканців від демократів. Окрім того, програма відрізнила християн від мусульман (82%), а точність розпізнавання сімейного статусу та вживання наркотиків складає 65% і 73% відповідно.
Складніше виявилося з вгадуванням сексуальної орієнтації. Вчені кажуть, що причина, ймовірно, у тому, що гомосексуали не так уже й часто «лайкають» якісь специфічні лише для них самих теми, тож тут алгоритм іще потребує доопрацювання.
Водночас ученим вдалося навіть вирахувати категорію тих користувачів Facebook, чиї батьки розлучилися до їхнього повноліття (до 21 року): точність за цим пунктом склала 60%.
Автори дослідження кажуть, що створений ними алгоритм допоможе зробити маркетинг у мережі більш персоналізованим. Водночас деякі їхні колеги вказують на те, що використання такої системи може становити певні загрози для конфіденційності користувача соціальної мережі. Інтернет-користувач, зазначають опоненти вчених із Кембриджа, можуть сприйняти такий рівень «цифрового втручання» неприйнятним.
Однак тут автори дослідження мають чим заперечити. Керівник дослідження Дейвід Стілвел вказує на те, що користувач Facebook може захистити себе, змінивши налаштування приватності: мовляв, у соцмережі можна зробити так, щоб «лайки» були не загальнодоступними. «Я користуюся Facebook із 2005 року. Я і надалі ним користуватимусь, однак тепер, вочевидь, буду уважніше ставитися до налаштувань приватності», – додає Стілвел.
На 3D-принтері надрукували черепну коробку
За допомогою технології 3D-друку вчені створили імплантат, який дозволив відновити 75% черепа пацієнта. Проведена на початку березня операція пройшла успішно, водночас науковці не поспішають розкривати деталі хірургічного прориву.
Наприклад, поки що невідомо ані прізвища пацієнта, ані особливості травми черепа. Водночас, як пише Los Angeles Times, в американській компанії Oxford Performance Materials, яка займалася створенням імплантату, дещо розповіли про сам процес.
Отже, для того, щоб створити імплантат, вчені «відсканували» голову пацієнта і на основі отриманого зображення, перетвореного на комп’ютерну цифрову модель, 3D-принтер надрукував черепну коробку.
При створенні імплантату використали спеціальний матеріал – так званий полімер ультрависокої продуктивності, особливістю якого є те, що з ним можуть зрощуватися клітини кісткової речовини. Як результат, створений на 3D-принтері імплантат стовідсотково підходить пацієнтові і надійно захищає мозок.
Очільник Oxford Performance Materials Скотт ДеФеліс вважає, що така технологія дає можливість замінити імплантатом будь-який тип кістки, скорочує час операції та її вартість, а також знижує ризики. Водночас деякі колеги ДеФеліса вказують на те, що лікарям, які проводитимуть такі операції, треба буде багато уваги приділяти нагляду за пацієнтом вже після оперативного втручання. Череп, мовляв, все-таки не лише коробка для мозку.
Росія пильнуватиме за загрозами з космосу
Падіння метеорита у Челябінську змусило російську науку переглянути систему спостереження за космічними об’єктами: у Росії планують створити єдиний центр із попередження та відбиття космічних загроз. Як інформує Lenta.ru з посиланням на керівника «Роскосмосу» Володимира Поповкіна, проект реалізовуватимуть спільно з міністерством оборони та академією наук.
Очільник «Роскосмосу» розповів, що відомства вже створили спільну робочу групу. Поповкін заявляє, що для створення центру з протидії космічним загрозам у Росії коштів не бракує.
Серед задач центру, над створенням якого працюватимуть три російські відомства, – підвищення ефективності засобів спостереження за малими небесними тілами та космічним сміттям, каталогізація космічних об’єктів, а також створення та випробування засобів впливу на космічні об’єкти. За потреби, розповів Поповкін, центр організовуватиме дослідницькі місії на потенційно небезпечні астероїди і комети.
«Вибір конкретного способу впливу робитимуть, враховуючи розмір, масу, склад та властивості порід небезпечного об’єкту», – зазначив Поповкін.
У «Роскосмосі» також представили проекти протиастроїдних космічних апаратів, розроблених російськими науковими центрами. Водночас в іншому відомстві – «Росатомі» – із приводу протидії космічним загрозам зазначили, що для перехоплення астероїда діаметром понад 1 кілометр потрібна ядерна бомба потужністю більш мегатонного класу. «Це – окрема науково-технічна задача», – зазначив під час круглого столу представник «Росатому» Олег Шубін.
Він також розповів, що частка небезпечних астероїдних комет, які не можна виявити заздалегідь, може сягати 50% від їхньої загальної кількості.
Раніше низка російських вчених запропонувала створити у Росії мережу телескопів для прогнозування падіння метеоритів.
Неабияка популярність соціальних мереж не могла залишити байдужими представників наукового світу. Британські вчені вирішили проаналізувати «лайки», які залишають під дописами друзів користувачі мережі Facebook. Для цього вони розробили спеціальний алгоритм.
Як пише цього тижня Science Daily, за алгоритмом, аналізуючи ваші «лайки», можна з’ясувати вашу расу, вік, стать, IQ, сексуальну орієнтацію, політичні погляди та навіть те, вживаєте ви психотропні речовини чи ні.
У дослідженні взяли участь 58 тисяч користувачів Facebook. Окрім «дружби» у мережі (яка дозволила вченим бачити всю активність користувача), волонтери також склали психометричні тести та надали науковцям свої демографічні дані. На першому етапі діяли «наосліп»: «лайки» людей, які взяли участь у дослідженні, обробили за допомогою спеціального алгоритму (статистичної моделі, здатної вгадувати персональні дані користувача). Далі отриману інформацію порівняли з реальністю (йдеться про стать, расу чи вік) або результатами тестів (IQ, політичні погляди чи психологічні якості).
Сексуальні вподобання чоловіків, як виявилося, алгоритм вгадав на 88%, у 95% випадків – відрізнив афроамериканців від білих американців, у 85% – республіканців від демократів. Окрім того, програма відрізнила християн від мусульман (82%), а точність розпізнавання сімейного статусу та вживання наркотиків складає 65% і 73% відповідно.
Складніше виявилося з вгадуванням сексуальної орієнтації. Вчені кажуть, що причина, ймовірно, у тому, що гомосексуали не так уже й часто «лайкають» якісь специфічні лише для них самих теми, тож тут алгоритм іще потребує доопрацювання.
Водночас ученим вдалося навіть вирахувати категорію тих користувачів Facebook, чиї батьки розлучилися до їхнього повноліття (до 21 року): точність за цим пунктом склала 60%.
Автори дослідження кажуть, що створений ними алгоритм допоможе зробити маркетинг у мережі більш персоналізованим. Водночас деякі їхні колеги вказують на те, що використання такої системи може становити певні загрози для конфіденційності користувача соціальної мережі. Інтернет-користувач, зазначають опоненти вчених із Кембриджа, можуть сприйняти такий рівень «цифрового втручання» неприйнятним.
Однак тут автори дослідження мають чим заперечити. Керівник дослідження Дейвід Стілвел вказує на те, що користувач Facebook може захистити себе, змінивши налаштування приватності: мовляв, у соцмережі можна зробити так, щоб «лайки» були не загальнодоступними. «Я користуюся Facebook із 2005 року. Я і надалі ним користуватимусь, однак тепер, вочевидь, буду уважніше ставитися до налаштувань приватності», – додає Стілвел.
На 3D-принтері надрукували черепну коробку
За допомогою технології 3D-друку вчені створили імплантат, який дозволив відновити 75% черепа пацієнта. Проведена на початку березня операція пройшла успішно, водночас науковці не поспішають розкривати деталі хірургічного прориву.
Наприклад, поки що невідомо ані прізвища пацієнта, ані особливості травми черепа. Водночас, як пише Los Angeles Times, в американській компанії Oxford Performance Materials, яка займалася створенням імплантату, дещо розповіли про сам процес.
Отже, для того, щоб створити імплантат, вчені «відсканували» голову пацієнта і на основі отриманого зображення, перетвореного на комп’ютерну цифрову модель, 3D-принтер надрукував черепну коробку.
При створенні імплантату використали спеціальний матеріал – так званий полімер ультрависокої продуктивності, особливістю якого є те, що з ним можуть зрощуватися клітини кісткової речовини. Як результат, створений на 3D-принтері імплантат стовідсотково підходить пацієнтові і надійно захищає мозок.
Очільник Oxford Performance Materials Скотт ДеФеліс вважає, що така технологія дає можливість замінити імплантатом будь-який тип кістки, скорочує час операції та її вартість, а також знижує ризики. Водночас деякі колеги ДеФеліса вказують на те, що лікарям, які проводитимуть такі операції, треба буде багато уваги приділяти нагляду за пацієнтом вже після оперативного втручання. Череп, мовляв, все-таки не лише коробка для мозку.
Росія пильнуватиме за загрозами з космосу
Падіння метеорита у Челябінську змусило російську науку переглянути систему спостереження за космічними об’єктами: у Росії планують створити єдиний центр із попередження та відбиття космічних загроз. Як інформує Lenta.ru з посиланням на керівника «Роскосмосу» Володимира Поповкіна, проект реалізовуватимуть спільно з міністерством оборони та академією наук.
Очільник «Роскосмосу» розповів, що відомства вже створили спільну робочу групу. Поповкін заявляє, що для створення центру з протидії космічним загрозам у Росії коштів не бракує.
Серед задач центру, над створенням якого працюватимуть три російські відомства, – підвищення ефективності засобів спостереження за малими небесними тілами та космічним сміттям, каталогізація космічних об’єктів, а також створення та випробування засобів впливу на космічні об’єкти. За потреби, розповів Поповкін, центр організовуватиме дослідницькі місії на потенційно небезпечні астероїди і комети.
«Вибір конкретного способу впливу робитимуть, враховуючи розмір, масу, склад та властивості порід небезпечного об’єкту», – зазначив Поповкін.
У «Роскосмосі» також представили проекти протиастроїдних космічних апаратів, розроблених російськими науковими центрами. Водночас в іншому відомстві – «Росатомі» – із приводу протидії космічним загрозам зазначили, що для перехоплення астероїда діаметром понад 1 кілометр потрібна ядерна бомба потужністю більш мегатонного класу. «Це – окрема науково-технічна задача», – зазначив під час круглого столу представник «Росатому» Олег Шубін.
Він також розповів, що частка небезпечних астероїдних комет, які не можна виявити заздалегідь, може сягати 50% від їхньої загальної кількості.
Раніше низка російських вчених запропонувала створити у Росії мережу телескопів для прогнозування падіння метеоритів.
